Позвони мне, позвони... или ночные потрынделки

А кто боится темноты?:grin: Я умеренно боюсь… И вот незадача - нужно прямо сейчас к козам на полчасика сходить (загулялась хозяйка), и как-то жутковато… Кому можно на ухо присесть в столь поздний (или ранний) час? Желательно киевстар. Пишите в личку - буду рада созвониться:smile: Даже по случаю проконсультировать могу…:grin:

12 симпатий

0968123421 только из козлятника

7 симпатий

Урааа! Звоню. Спасибо:rose:

4 симпатии

Всё - миссия выполнена, козы накормлены, правда мой телефон сдох немножко раньше, но главное - начать:grin:
Наталия, ещё раз огромное спасибо:rose:

13 симпатий

классная практика!
Я когда с автошколы ходила, занятия заканчивались в 22-00, сестра ждала когда я ей позвоню. И всю дорогу от трамвая, по частному сектору 20 мин мы болтали. И мне не страшно и сестричка смеялась, что ей тоже можно права выдавать)))

13 симпатий

Классная темка для полуночников ))) .

3 симпатии

У меня обычно последнее кормление в 24 или 0-30.:scream:

2 симпатии

Я обычно кормлю в 22-23 часа, но вчерась немного попутешествовала.

2 симпатии

Ух тыыы! :grinning:, а я думала что никто не ходит в сарай так поздно как я :joy:.девочкиии я тоже на последний обход в 23-24 хожу…правда сейчас в силу некоторых обстоятельств стараюсь не позже 21 так как часто приходится рановато утром кормить.

3 симпатии

Розкажу і я про свої нічні походеньки, може хтось посміється. З 26 до 30 літ, працювала на хлібозаводі. майстром зміни. Спеціальність основна в мене була- бухальтер)) але доводилось часто на ходу переучуваться на щось потрібніше, дохідніше. Пекли багато- до 12 тонн тільки формового хліба, а ще був подовий - до 5-ти тонн і тонну булочок, 6-8 видів. Машини формувальні були, але булочкам закінченого вигляду додавали руками. Я.як "майстір"одним з обов"язків мала найлегшу роботу - з шматків тіста приблизної ваги (техніка, тудить його) які вилітали з машини 1 раз на 5-7 секунд ліпити “правильні” від 60грам до 330, зрідка звіряючи з вагами. Робота в 3 зміни. Третя закінчується о 24 .Бригада іде дружно додому. а мені здать склад, тіста в чанах, звіт написати, здати випічку в експедицію, змити із себе сантиметр поту і десь о 2-й ночі починаю іти додому. Звісно беру потрошку олії, масла.пару хлібин з булочками. А як же без них? Начальство машинами вивозило, і хоч би їм шо.:sunglasses: Іти з кілометр по трасі, попід здоровенними вербами, які росли понад ставом. Хати далеко. Правда світять ліхтарі, але од того ще страшніше.:anguished: Як їде машина,ховаюсь під вербу, бо, як помітить дядько -шохвер, то буває, стане, і лямур запропонує. :kissing:Уууууу які я тоді слова казала, і з такими вивертами, (на ходу придумувалися) що потім, як розказувала зміні, то дівчата записували, щоб не забуть.:grimacing: Якщо і була страшна втома в кінці зміни, то по дорозі такий драйв нападав, що пару штук дядьків набивала по-дорослому з ноги, якщо слів не розуміли. Раз (один) попросила чоловіка, щоб зустрів. Якраз діла були всякі там, зміна важка, живіт болииииить, все одпадає. Торбу взяла чималеньку хліба свиням (тоді ТАК всі годували худобу, дерті не було) думала не виживу. Іду, значить, того гаспида десь не видно, спить мабуть халєра. Переповзла через площу, чапаю попід вербами, аж чую, хтось оддалеки за мною чап у чап лізе. Оглянуться - боюсь, аж на хребті, здається, кабаняча шерсть проросла і піднялася дибом, Вуші, як у собаки на 180 градусів обертаються, чую не наближається, але іде за мною. Якби міліціонер ловив на злодійстві хліба, то вже зцапав би, Живіт у мене вже не болить, здорова і набираюся до страху злістю. Завернула на стежку, з дороги навпрошки на горб до хати, напряму метрів зо 200, думаю, може піде нещасний далі прямо. Іде сердешний за мною, а горб крутенький, важко дихає. Я з торбою ( а що, кидать? поросята що їстимуть? не по-хазяйські))))) буквально галопом доскочила до сусідньої хати, ще надія була- піде стежкою мимо хат далі. Стала під сусідською хатою і думаю, під свою хату не піду, покалічу прямо тут. Дихалки нема, трусить мене всю. Настроїла кулаки і ногу, коли воно хрипить- чого ти видєлуїся, як тратата, біжить вона, як тратата, Хазяїн мене проводить вийшов, як порядочний, а я …- А якої ж ти бенері мовчки сопеш ( ну,тратата ж теж)? Коротше, хай би відхилився, бо я не дуже й прицілялася, силу всю відібрало.

21 симпатия

Мене так батько колись зустрічав. Біг з мною, а я тікаю. Через 5 хвилин надумав тільки погукати)))

6 симпатий

Собралась спать уже , а тут Вы своим рассказом насмешили. ))) Сон прошел )))

2 симпатии

Вот интересная для меня тема оказалась :relaxed:
Просто для меня всё это удивительно. И всего-то потому, что я как раз люблю темноту и ночь люблю.
Любимый раньше бурчал когда я с вечерней прогулки с козами возвращалась уже так прилично затемно. В этом году сам так иногда гулял :wink:
А в 2008-2010 гг я ездила в райцентр преподавать аэробику и возвращалась домой с последней электрички, которая приходила на станцию где-то после 10-ти вечера. Станция от села, где я живу в 8-ми км находится. Вот пешком и ходила. Красота!!! Особенно в полнолуние зимой и когда совы летают :blush:
Да и к знакомым в соседнее село в гости зайдешь еще по светлому и засидишься за чашкой чая и болтовнёй :relaxed: А потом 3 км. домой топать. И, обычно, уже темно.
Ну передвижения по двору я в обще в учёт не принимаю.

6 симпатий

Ну да - кто-то темноты боится, кто-то высоты, кто-то замкнутых пространств, а кто-то всего и сразу:grin:

1 симпатия

Высоты я стала боятся после родов. Прошло уже более 25-ти лет, но особо не попустило. Просто легко и спокойно ходить по краю крыши высокоэтажки я уже боюсь :confused:

1 симпатия

Ага, я тоже темноты боюсь. Но когда нужно было сходить к козам (в ожидании родов), всегда звала собаку в провожалы… )))

3 симпатии

А я своих последний раз в 8 вечера кормлю. Козомама и 4-е дочки немножко беременны -2 месяца. Но на ночь полные ясли сена. Все в один день погуляли (караул, окот!) Ледащо я да?

2 симпатии

А я после инфаркта(((( а до того - хоть бы хны - любая высота. Еще и смеюсь, птицам завидуя.)))) крррасатаааа!!!

Девочки, у меня к вам два вопроса. Первый, как далеко у вас находится хлев от дома? И второй, а почему нельзя решить этот вопрос с помощью уличного освещения двора?
Зачем же ходить боятся?:blush:

2 симпатии

У нас на улице 2 светодиодных светильника горят с вечера до утра, плюс по всем сторонам дома включаю доп. светильники, когда выхожу…

1 симпатия