Если есть пшеничные высевки, то саму пшеницу я бы вообще убрала. Тем более, что ее стоит не более 10% от всей зерносмесь мешать.
Я вже не пам,ятаю за інструкцією як,
я давала з проміжутками.
Наприклад 10 днів давала 10 перерив,
коли починали линять давала 15/15 ну це я так робила а інші роблять по іншому.
Дорогі форумчани, підкажіть будь ласка, можливо в когось була така ситуація.
Одна з кізок, Стелка,з учорашнього вечора не дає додоювати до кінця молоко. Вона і раніше стояла неспокійно під час доїння. То присідала, то навалювалася мені на ногу, а ось уже втретє під кінець доїння починає стрибати, брикатися, перевертає каструлю з молоком.
Я так розумію, це стрес, вона важко звикає до нового місця й до мене.
Як правильно в такому разі поводитися? Чи не страшно, що я не здоюю до кінця молоко? Чи були в когось такі ситуації?
Подзвонила вчора вже у відчаї хазяям, у яких брала кіз. Вони розповіли,як у них проходило доїння впритул до того, що відро з зерном біле, і нікого поруч немає. Лише одна людина доїть. А у нас я доїла, а мама тримала зерно, бо нема ще станка.
Сьогодні просто поставила на землю тазик з зерном замість відра, привєязала її нижче ніж зазвичай, і сам на сам із козою подоїла її. Не сказати щоб зовсім спокійно,але без вибриків і зайвих стресів.
Один сосок повністю здоїла, в другому може краплі якісь залишилися, та не стала спокушати долю, не хотіла закріплювати небажану поведінку. Тож облишила її до ого, як вона почала скакати. Похвалила свою зміючку, нагородила її та й відправила до козлятника з букетом віничків.
Так що ми потроху рухаємося до взаєморозуміння ![]()
Справитесь!) У козы и стресс, и может проявлять характер, и протест, что другие ручки… Свыкнется.
Пробуйте брать лаской и зерном, но иногда и прикрикнуть можно, чтобы понимала, кто тут гоавкоза)
Всім привіт, у нас тривають мирні перемовини зі Стрілкою- Стеллою, яка вважаючи на ангельський характер трансформувалася в нас у Стервеллу.
Три рази (3!) вона дала себе подоїти, хоча й доводилося робити це швидко, доки пані не передумали (йопт😤).
Та сьогодні, незважаючи на те,що в тазу залишилася половина зерна, вона знов почала брикатися.
Я вже трохи розкусила, що фігура ця від природи безсовісна й церемонитися з нею - себе обманювати.
Тож я беру в одну руку каструлю з молоком, що встигла надоїти, іншою забираю в неї таз з зерном і покидаю сцену. Тобто намагаюся.
Тому що ця (не знаю як її назвати😂) пані намагається перекрити мені вихід, а зубами смикає з рук тазик з зерном.
Я не могла повірити своїм очам: мене в моєму ж дворі намагається обібрали власна коза ![]()
Я все ж роблю покерфейс і пояснюю: нема молока- нема зернушок.![]()
Страшенно зла йду з тим тазом у хату, залишаючи козу у дворі. Зливаю в банку молоко, скільки є, повертаюся.
Коза на прив’язі вже не просто мекає, вона ойкає й голосить. Авжеж, там же ще половина зерна залишилася в тазу!
Підходжу до неї й кажу: доїтися будемо?
Показую їй зерно. І що ви думаєте?
Додоїла я її!
Коли в голові у вас думки що знов буде проблема так буде і надалі.
Коза це як телепат на відстані вже знає ваші думки і тривоги.
Ідіть на дойку з радістю з любовью і хорошими думками позитивними.
Я в таких випадках перед тим як доїть щось роблю чи розсипаю зерно по відерцях і говорю до них, мої дєвочки мої голубочки мої красуні ще чуточку і будем доїться,.
Слухають і стають у чергу.
Дойка проходить ідеально.
Тільки любов в тільки ласкою ви будете
мать їхню довіру.
Катюша ви вірно сказали що потрібно з любовью але трапляються такі що поки не покажеш хто в домі господар діла не буде У мене в цьому році первістка вирощена мною така суцільна шкода тільки відвернися так уже і щось натворила Після останньої шкоди пригрозила морозільною камерою трохи принишкла але я думаю не надовго і притому я бачу що вона мене повністю розуміє але на молоко щедра і я думаю що вона цим і користується
Тут справа не в моїх думках. Козі 3 роки, і колишні господарі зізналися, що і в них вона любила інколи всунути копито в каструлю з молоком і погоцати.
Така характерна.
Сестра її абсолютно інша, і доїться без проблем. Просто з чорною в нас зараз іде притирання характерами.
Доброго дня, дорогі форумчани! Сьогодні я вперше зіткнулася з такою проблемою в козочки як зупинка рубця.
Вранці помітила, що вона в’яла, не їсть сіно.
Подзвонила хазяйці, в якої купувала кіз, щоб попросити поради.
Вона сказала всипати в рота соди і влити горілки.
І ганяти, щоб бігала.
Я все так зробила, але бігати коза категорично відмовилася. На повідці впирається, як відпускаю- біжить і проситься в сарай.
Випорожнення є, нормальні.
Кілька разів помічала в неї жуйку. Бачила, що їла сіно, пила воду.
Протягом дня періодично змушую її вийти з сарая й пробігтися. Потім роблю масаж рубця, двічі давала соду. Один раз всипалаа сухою, другий - як прочитала тут на форумі - розвела на 100 мл води 1 чайну ложку і влила.
Потрохи здоюю її буквально по кілька ложок, і під час доїння теж іде відрижка.
Кал у кози нормальний, при мені випорожнилася тричі. Але бачу що вона в’яла, тиха
Підкажіть будь ласка, чи означає це, що рубець знов зупиняється після того, як починає працювати ? Чи вона просто в стресі від того, що з нею сьогодні виробляли?
Так, похоже, что Вы запустили рубец. Жвачка есть, сено ест, воду пьет…
Или через какое-то время снова перестает есть, жвачка пропадает?
Потрібно з’ясувати, чому зупинився рубець? Чогось вона переїла, може зерна? Яка температура у кози? Обов’язково поміряйте. Вони на випас у вас ходять? Можливо, що кліщ вкусив? При кліщових інфекціях також буває зупинка рубця та в’ялість.
Я думаю, що вона перед цим переїла. Бо завжди я їх прив’язую в садку, бо ще не маємо загороди, яка відділяє сад від городу. А то а мене був час і я вирішила їх не прив’язувати, а попасти. І тричі за день виводила й давала волю, вони гризли все, що бачили, лише на огород не пускала.
В результаті я не змогла проконтролювати ,скільки вони з’їли. І хоча бачила, що навіть зерно після доїння вони їдять неохоче, все одно як завжди дала на ніч скошеної трави.
І вранці ось таке побачила, що одна коза хвора
З іншою все в порядку, але вона звикла багато їсти, бо весь час віднімає у своєї сестри ї сіно й ганяє її від годівниці. Я вже зробила дві годівниці, та вона встигає з обох з’їсти, а тій залишається менше. Вона натоптана. А інша худа й видно з незвичкипереїла на випасі. А я ще й спробувала їм сухарики ванільні давати коли пасла, для заохочення.
Дякую за відповідь, зараз вранці понесла сіно, обидві поводяться як завжди.
Справа в тому, що мені поки що важко зрозуміти, чи є в кози жуйка, чи ні.Вони не жують постійно, іноді просто стоять, і так було з перших днів, як вони в мене. я перші дні коли їх привезли взагалі не розуміла, як та жуйка виглядає.
Ще таке запитання: якщо рубець вже працює, то коли і як можна вводити в раціон зерно? Воно в нас подрібнене.
Та краще почекайте день-два, нехай наладиться травлення.
Привіт усім! Дуже “вчасно” мені захотілося написати на форумі. Зараз треба бігти на роботу , а мені ну просто край треба написати.))
Хотіла сказати, що наші дівчата обжилися, переїхали в постійне своє помешкання, цегляний сарай, бо в старому виламали двері одним дощовим днем, але про це пізніше.
Ми всі до них звикли, вони стали ручні й балакучі, дбаємо про них усією родиною, навіть мала вчиться доїти.
Всім дякую за поради й допомогу, за підтримку. Особлива подяка Каті за рекомендацію преміксу, мої панночки доїдають перше відро))
На ґрунті вражень, отриманих від нашого окозичення, в мене виникла думка написати книгу, щось на кшталт художнього порадника для тих, хто вперше заводитиме козу. Бо я готувалася більше року, але все одно багато чого не врахувала й наробила помилок.
Хочу зібрати там історії новачків та їх помилок,які вони допускали. Якщо хтось хоче приєднатися й поділитися своєю історією- помилкою, буду вдячна й обов’язково внесу це до книги.
От бачиш допомогло тобі а я закупила аж три відерця і даю на кінчику чайної ложечки а вони ніс вернуть якби не зерно то взагалі б не їли а то стакан зерна їдять по пів години ,я пасу в день по три години і мабуть їм цього вистачає і зернові підібрані правильно от вони і виридують.
Ну а задумане потрібно багато матеріалу щоб писать,пробуй.
Доброго дня всім! Вчора в нас сталося поповнення, ми придбали власного козлика)))
Смішний, ласкавий та дуже делікатний чудик.
В сусідній гілці форуму я вже писала про це.
І як звичайно буває,після вирішення одного питання одразу виникає купа нових.
Найбільше й головне для мене сьогодні — це як безпечно вселити малого в стадо.
Козлику 4,5 місяців. Він обезрожений. Кози рогаті.
Мої кози налаштовані дуже агресивно, я не можу його пустити навіть в загородку, не кажучи вже про козлятник. Козлятник у мене зараз ще не поділений, не має внутрішніх стінок. Він просторий, але поставити перегородки ще немає поки що змоги.
Зараз козлик живе в окремому сараї, де зберігаються дрова й сіно, гуляє по дворі де хоче, в основному бігає хвостиком за людьми.
Переживаю, як він уживається врешті-решт із козами. Чи може бути так, що вони його взагалі не приймуть?
Чи просто слід дочекатися охоти, й він їх покриє і все стане на місця? А після покриття чи не почнуть вони його знову ганяти?
Моя знайома каже, що слід і кіз обезрожити, інакше в козлика немає шансів з ними прижитися, бо роги це ознака статусу. Чи це так?
Я думала що купивши власного козла, вирішу величезну проблему, а натомість отримала нові))
Вообще-то, козла лучше отдельно и держать. Иначе козы будут рожать постоянно. Да и после покрытия покой им нужен, они будут отвоевывать место для своих будущих детей. Он пока слишком мал, чтобы защитить себя.


