У нас тоже холодно, снег передают и мороз, а я грязь мешу на огороде каждый день, а ещё садить и садить… Ещё и экскаватором переорали пол огорода - воду ведут. Только работы прибавили. Пришлось убирать кусты с дороги, и пересаживать на другое место. Дай Бог до декабря с посадками закончить.
Водила вчора свою Сімку на любофф. Вітер страшний, але ж плаче, та і давно пора вже гулять. Ото і пішли до Бананчика. Добре, що хоч не далеко. Пацан спочатку діло зробив, а тоді вже і до поцілунків дойшло. Цапику 8 місяців, чистий альпієць, з Лукачівки. Поливається, але якось так цікаво пахне. Він один у гаремі, є кізки молоді і 2 старші, всіх уже обслужив. Хоч би і нам повезло з першого разу. Козюля починала трошки мекать з вечора, а як вийшла я рано, то вона вже співала на всі голоси, до хрипу. Ще і сьогодні трошки мекала. Думала фотку зробити з кавалера, то по такій погоді на двір не виженеш, та ще і світла не було. Ну то не біда, поведемо другу, чи може підемо подивитись на паспорт пацана.
Розповім про сьогоднішні пригоди. Ранком чистила у кіз, вони ходили у дворі і ніби чоловік їх пас. Дивлюся, мої красуні доїдають гарбузове насіння на решеті під навісом. Біжу, забирати вже нічого. Насіння вчора вибрала, промила, чисте, свіже. Заганяю кіз, в голові карусель, що ж то воно буде, насіння ну може 1л. а можливо і менше. Закінчую прибирання, випускаю пару, захожу в хату, питаю у чоловіка, чому це він кіз залишив без нагляду, у відповідь чую - а що вони зроблять. Поснідали і виганяю кіз знову у двір, побачити, як вони себе почувають. Ластівкою обидві летять до пустого решета і німе запитання в очах - а що, нема, там же було ще трішки. Погуляли з пів годинки.Ну а потім бабка бігало до хліва щопівгодини, згонила, якщо лежать, за вуха гладила, животи перевіряла . В результаті бабка отримала стрес, дід - виговор, кози - насолоду.
Оля, мої також полюбляють полакомитись гарбузовим насінням. Спочатку хвилювалась, а коли дівчата в темі
розказали, що можна їх тішити такою смакотою то почала давати
Та я злякалася, бо багато, щоб книжки не забилися, ну і на чоловік псіханула, йому поручено було . Наче стараюсь нічого не класти де попало, сміття недоступне, ще ж і коти є щоб якийсь кульок витягти, то десь вітром занесе з дороги.Як той Мороз-Воєвода, завжди все закриваю сама, провірю і сплю спокійно. А це ввечері вибрала гарбузи, думою, стече насіння і рано заберу в хату на котел.Ну нічого, трошки стресанули всі.
Інно, корінь росте в землі краще восени, ніж весною, рослині не треба лист викидати, це ж трати які для для неї. То всі сили для кореня. А земля промерзне ще не скоро, то встигне прижитись все, що треба.)
Оленька, спасибо, что пригласили за рецептиком творожка! Ещё вопросик- какие все же пропорции творога и масла? Соль то понятно,по вкусу. Т.е переложить слоями с маслом и все, больше ничего с ним делать не надо? Мне почему то показалось, что его в духовке протомить или слово “топленое масло” меня с толку сбило…
Юля, на жаль, немає в кого запитати, бабусі немає більше 30 років, я вже і сама бабуся. Маслом топленим заливалось, видно, скільки було того масла, який слой більше, який менше, десь прямо грудка масла була. А топлене масло називаїться так, тому що його розтоплюють, прожарюють, тоді вода випарюється і воно довго зберігається, не старіє. Колись було вологодське масло, смачнюще. Ой, поринула в спогади. Я ж у селі виросла, хто там тоді бачив у магазині масло, а як поїхала вчитися, то тоді вже пізнавала ази гастрономії.