Сьогодні викопала два кущі Королев Анна. Гарна, і багато. Ще рости і рости. А от парша на ній точно є. Вчора був дощ і картопля мокра, трошки в землі. Принесла, помила на вулиці і - а що це за крапочки по картоплі? Шкурка ще молода, і крапочки ті здерлися разом. Значить точно - парша. Не було у нас такої болячки. Треба сідать читать і читать.
А так картопля смачна.
Ми вже їмо). Дощі були - величенька, і рясно.
Так і ми вже місяць їмо. Є така як кулаки, здоровенна.
А я в этом году посадила Ред Скарлет и Мелоди.То Ред Скарлет тоже хорошо уродила и красивая,крупная и средняя восновном ,а Мелоди много навязалось,но средняя и мелкая.
Так що Ліра тепер моя ГОРДІСТЬ ! - так написала нова господиня. І, повірте, мені аж сльози виступили, теж від гордості. Радію,що прижилися козюлі, Ліра не уступає місце главкози нікому, а мала Шевроле ( так назвали кізку) любимка у дітей, вони їй свої смаколики віддають. А як же їнакше, вона ж просить і всі кармани перевіряє.
А які гарні випаси у людей! І кози пасуться, ніби завжди паслися. До хорошого швидко звикають.
Слава Богу, что ко двору пришлись животинки, и в сердце хозяевам запали.Теперь, Оля,и вам спокойно на душе будет за них.
Да, Аня, кожного разу, коли говорю чи пишу по вайберу з новою господинею, то все мені розкажуть, як діти мамі, що їли, де були, що робили, скільки видоїли. Уже і чоловік навчився пити молоко, а як у нас забирали кізок то казав - це дружина хоче. І в погляді відчувалося продовження фрази - вона хоче, а я її люблю і балую.
Сьогодні викосили трактором люцерну. Тоненька, чистенька, тільки в бутони пішла. По такій жарі висохне за два дні, як на сковороді. Вчора у нас був невеличкий дощ, але і за те спасибі, трошки городина підняла вуха. Ранком рву тифон курям і кізкам, так він такий хрусткий, аж бризкає сік з нього. Кози зразу їдять гарно, а як зав"яне - уже не те. То я приловчилася рвати рано, всі наїдяться і хорошо. А там ще люцерна, гілля, та якось і не голодні. А от листя з кукурудзи не хотять. І соняшників чомусь в цьому році мало виросло, мабуть примерзли сходи весною. Завжди сходить те насіння, що десь розлетілося-розвіялося коли пересіваємо набите з головок.
Оля а не пристосувались листя з соняху хранить на зиму.
Шукаю спосіб.
На полі засіяли соняхом от аби листя якось навчиться зберігать щоб не сипалось потирухою.
Катя, листя з соняшників даємо тільки своє і тільки зелене. Десь Галя Сиромед (Хутір Семиділки) писала, що дають сухі головки з соняшників. Але ж їх перед молотьбою обробляють чимось, щоб сохли. Ото я боюся всякого яду і не даємо своїм козам. Хоча і збираємо щороку ті головки та вибиваємо насіння вдома. Пізніше маємо олію і жарену макуху. Ото вже макуху даємо козам.
Ми садили колись соняшники, і листя нам радили під час дозрівання головок сильно обривати, щоб головки краще дозрівали. Я те листя рвала в мішки, везла додому і розкидала по сіні на горищі або на сіннику. Літо, жара - висихало швидко, зверху ще кидали сіно чи якісь стрючки квасолі-гороху, бадилля з них, дрібні гіллячки. І так, все “гамузом”, зимою їли кізки з величезним апетитом). А шапки теж розкидали по сіні на горищі - добре сохли. Або нанизували на міцну нитку й вішали там само, на бантину. Все своє - була “гарантія”, що без хімії…
Оце основний критерій.
Сто процентов, сейчас на подсолнечник фермеры столько всего льют, что его под страхом смерти есть нельзя. Я очень люблю семечки, купишь пакетик в магазине, скушаешь, потом тело покрывается прыщами-язвами, долго незаживающими. Долго не могла понять, что это со мной, ладно летом, все искусано москитами и чешется, не заметно было, а зимой недоумевала. Потом увидела закономерность.
Так это я не аллергик совсем.
Олю, а в Вас вакууматор якої фірми? Який об’єм продукти вакуумованого
Оля, повідомлення 2701. Там на фото все видно. Пакет шириною 30 см. запаює. А довжину - мабуть яку схочете. Ми м"ясо запаковували десь по 1 кг, щоб на один раз на приготування, сир - найбільша головка було =-1,5кг.
А різану ж головку пакувати можна?
Можна, я пакувала, хорошо лежить.
ого … нічого собі . Схуднення - це звичайно добре , легше на ноги … але тільки не через нерви .
І у нас з 19.30 дощ, гроза.
Не знаю, чи правильно зробила, але зібрала сухеньку цибульку-сіянку і занесла в хлівчик. Вибрала я її тиждень назад, сохла-пеклася на грядці. А це ж прогнозують великий дощ, то я і сховала ту цибулю, щоб вода не вкрала. Завтра буде час то переберу. А ще вибрала суху засушку (тиканку) і теж сховала . Планую плести віночки, бо цибуля здоровенна, нормальний вінок - 1 метр, так бабуня казала, то не піднімеш. Чи буде гарно зберігатися, а вродила гарна.
А ексібішен ще на городі, вона навіть і не полягла.