Привіт всім, мене звати Олег, мені 33 роки, живу я в Закарпатській обл, сім’я моя складається з дружини та двох синочків. Хочу розповісти свою історію: так от, кіз мої батьки утримували ще давно, коли я ще був малим, потім була перерва в якій у нас їх не було, (це був період в якому я здобував вищу освіту), а потім коли я одружився і у нас народились наші два прекрасні синочки я вирішив знову завести в господарстві кіз, щоб діти росли на якісному, екологічно чистому жарчуванні. Так у нашому господарстві зараз є і кури, і свині, і кролики, перепілки, фазани, овечки і звичайно кози. Свою першу козу я купив чисто випадково, її продавала сусідка, яка не дуже вміла її доглядати, мені щодня було жалко дивитись на бідну кізоньку через паркан, коли вона була закрита в огорожі без трави і води, тоді я її часто через сітку підгодовував вівсом:wink:. Коли я її викупив то почався період її відгодівлі, щоб зміцніла і давала нам молока, але в процесі, після першого тижня у моєї Білочки зупинився рубець, що я тільки не робив, і пробіжки, і масаж рубця, і заливали всякими способами, ветлікар робив якісь уколи внутрівенно, в решті решт рубець запрацював, коза почала по трохи жувати, та от якось дивно вона себе вела, то в стіни збиралась, то мене не бачила, одним словом коза осліпла, що робити? знову звоню ветлікаря, він каже що сліпі кози теж дають молоко:confused:, каже що незнає чому, від чого і як лікувати, тут я берусь сам за лікування і шукаю інформацію в Інтернеті, вичитав що сліпоту спричиняє недостатність ендорміну в крові і потрібно проколоти в/м вітамін, як я і зробив, ох і натерпівся я з нею, себе постійно звинувачував, що це все трапилось через мою щедрість в годуванні , в результаті моя Білочка знову почала бачити. Та все це було давно, зараз Білочка хоч і старенька, але молока дає в міру:wink:. Сьогодні у нас три кози, всі білі та безрогі, старенька Білочка (приблизно 9 років, біла, безрога, звичайна коза) одна Зааненка Міла (4-5 років) також без ріг з двома окотами , та одна 3 річна Поля з яскраво вираженими Зааненськими рисами, дуже ласкава і добра коза. Ось так і живемо. Я дуже радий, що потрапив у таку чудову компанію людей-однодумців, багато тем вже прочитав, та багато про що довідався, приємно що тут люди дійсно турбуються про своїх кіз. Приємно що учасники форуму допомагають один одному порадами, тому, що інколи з’являється відчуття що ти сам ніяк не впораєшся з проблемою, а тут завжди знайдеться людина, яка порадить, втішить чи просто поспілкується. Надіюсь що знайду тут друзів і зможу ще більше дізнатись корисного як від досвідчених козоводів так і від простих любителів таких як я, про утримання кіз. Буду радий спілкуванню на будь які теми. Прошу прийняти мене до свого товариства:grin:.