Коли всі навколо об’єднуються в одне ціле набагато легше вижити і переносить біду.
По другому ніяк, нас не зломати, ми не раби і ними не будем.
Український народ не з ледачих.
От і не люблять рашисти нас що ми дружні і хатки у нас біленьки і робота у нас ладиться і воюють всі ладно і організовано.
Вірим в наш народ і нашу перемогу.
22 лайка
Сьогодні було дуже… шумно.
А ще по весняному тепло та сонячно. Я все вихожу та заглядаю, яким би шляхом вивести дівчат на прогулянку.
Чоловік на мене гиркає- ти- сєктанка! Де має бути розум, щоб йти пасти кіз під обстрілами!
Ні, я не сіктанка, в мене просто трохи погано з математикою 
. Пам’ятаєте, як я тішилася що сіна/соломи завезли “аж до трави вистачить”. Тільки рахувать тре вчитися! Все це добро закінчилося на першому тижні березня. Виклянчіла тюк на фермі, але ж і його вистачило не на довго. Завтра знов буду канючить: дайте сіна.
Діма мій повертів пальцем у віска та каже: піду з тобою, не кину дурну бабу саму на відкритій місцевості під обстрілами. Ну і як його задовбали мої кози- це обов’язкова промова.
Як не дивно, дівчатка дуже чемно гуртом пройшли по городах, поласували верболозом, погрілись на сонечку, позбирали кліщів. Жорік до дівчат, а вони від нього, то він вирішив з чоловіком пограти в “кто козлее”. Ще б трошки і була б ковбаса з козятинки. Прийшлося проводити бесіду з обома .
Кози щось шукали, вони вже звикли до тих страшних звуків, а ми дивилися як за деревами піднімалися чорні стовпи диму. Сподіваємося, що то горить техніка тих чорних душ, що руйнують нашу країну.
Потім майже чемно мій табун зайшов в сарай, бо там ще лишилось сіно та тепленька водичка. Забула, що тре пофотать дівчат, козинят, але одне з сьогоднішній прогулянки хочу поставити.
22 лайка
Ооо. Яка гарна зелена травичка у Вас.
4 лайка
Та ні, то з осені посіяне жито якось тримається. Трави ще зовсім нема ( а я ж сподівалась)
8 лайков
Жито гарно на зимовий корм, щороку сіємо. Цього року тільки лишимо на зерно потім. Але добрив нема, проблема, щоб підживити пізніше.
2 лайка
Ну, от. Виставила таку ж фотку на фб, вночі “прелитіло” від хозяіна - не паси кіз на житі!, Бо це може бути єдине зерно в цьому році!
Добре, я там і не пасла, єдине фото без “підстав”, а жито посіяно було пізно, тому більшість з’їли птахи, а що лишилось через суху осінь ледь жевріє
2 лайка
То вам хозяин посевов так написал?
1 лайк
Да, так и написал, с кучей восклицательных знаков.
В позапрошлом году, они вовремя не скосили, все полегло и березкой заплело, просто спалил на осень. Но, хозяин- барин.
3 лайка
Тиняюсь по форуму з надією побачити добрі новини, почути тих, від кого немає звісточки. Радію добрим, плачу від страшних. Мабуть, зараз багато хто відчуває теж саме.
Вирішила розповісти свої. Отут зрозуміла, що не зовсім чітко описала про те жито ( вище фото). Виходить, що я, свиня така, пасу кіз на чужому посіві. Це майже так- цю хату ми знімаємо, город хазяїн сам засаджує картоплею, але частину засіває зерновими як сидератами. Весною іноді все перепахує, іноді лишає. Кожної осені я питаю, чи можна і де розкидати зерно, щоб нам було де перегуляти зиму і ранню весну. Цієї осені чомусь довго не було жита, то я купила пшениці, посіяла, а пізніше хазяїн двору досіяв житом. То був наш першій вихід за три місяці і я не збиралася їх пасти на зеленці, бо боялась за шлунки. Але ж на зеленці вийшло фото гарніше за фото на фоні сухої трави та клубів чорного диму.
Але меньше з тим.
Ми вже майже кожен день ходимо на пасовисько. Трава тільки підіймається, більше схожа на зелені плями на сивій землі. Щось скубають.
Кожного разу заглядаю на порожнє гніздо лелеки. Чекаю, чекаю. Вже думала, що може вибухів злякалися, чи, не дай Боже, вбили. Але вчора вони прилетіли. Велика сім’я лелек! Вони кружляли над селом, а потім розлетілись гніздами та почали стрекотіння дзьобами. Так хочеться, чтоб лелеки принесли на своїх величних крилах миру та спокою нашій Україні!
31 лайк
Сьогодні на Львівщині бачила дві зграї лелек на прольоті , майже одна за одною. В першій було понад сотню птахів, в другій менше. Летіли чітко на північ
22 лайка
І в нас вже три дні як прилетіли. Вінничина. Ходять важні такі. Всі їм посміхаються і радіють.
7 лайков
Тут, Львівщина, місцеві парами теж ходили вже днів три. А ці, думаю, полетять північніше, на північ Волині та Білорусь. Видовище вживу вражало, коли вони ловили повітряні потоки.
4 лайка
Я у п"ятницю, 01.04 теж бачила лелеку. Ходив по сусідській люцерці, шукав поживу.
4 лайка
О, то ми так всі чекали лелек!
А сьогодні сніг пішов. Біднесеньки, теж страждають, тілько но прилетіли з далеких країв, а Батьківщина зустрічає холодом та вибухами…
Та все ж, з вірою в весну та перемогу!
10 лайков
Ще декілька слів про кізоньок.
Якось розтягнуті окоти. З 19.12 по 13.02. Ще троє тримають інтригу. Лада прогуляла всі відомі мені дати, я вже й не сподівалася, гадала що там водичка знов, але мене так добряче шурхнули по долонях 
! Тому чекаю, не знаю коли. Ходить як велика баржа ( вона й сама не маленька).
Черніка мабуть знов носить одне козенятко, бо навіть живота не помітно. І Туля- лохматуля під питанням, бо коли я чекала її окоту, вона знову серйозно бігла до козла.
З козенят лишилися три дівчинки та козлик від Аврори, інші хлопи роз’їхалися до війни. Він стає дуже яскравим- білий в помаранчевих плямах. Арка на заздрість всім дівкам, але рогатий. Тому ніхто не хоче, хоч хлопчик дуже ласкавий поки що. Та мабуть буде шашлик.
Кліщі просто заїдають. Купили цифлур, обробимо.
9 лайков
о! у вас уже клещи! а они же такие же зверские как сибирские - энцефалиты-боррелиозы и прочие “приятности”?
(боевые гуси, пчелы… может и от этих будет польза наконец-то… 
)
1 лайк
Ой, надеюсь, что они не такие ядовитые в нашей местности. И с коз по надцать штук снимаю, и с себя частенько. Я их и так боюсь. Уж лучше пусть голодные боевые пчелы поработают с вот тем “духом”, что бабе Яге бил в нос 
4 лайка
как бы ж их перенаправить то… в цель
3 лайка
Моя Ладушка интриганка собралась рожать. Держите за нас кулачки
15 лайков