Про розум козиний можна говорить безкінечно то я розкажу трішки про моіх. Коли я пасу а не далеко від нас поле з луцеркою вони знають що туди не можна але стоіть мені созвониться з сестрою чи ще з кимось з любимих (вони по інтонаціі знають з ким я говорю) повертаюсь а всі вже в шкоді! Замітьте як з клієнтом чи ще не з кимось не важним вони цього не роблять . Значить вони чують мій розговор і понімають що все вона геть отвліклась можна в шкоду! Ну а як глазки вміє строіть моя ламанчуля то то взагалі капец! І я лише три роки з ними. Про звикання до кіз тоже могла б розказать бо за два місяці скупили дорослих і малих від різних людей на даний момент ми тільки говорить не навчилися але нам ццого і не треба ми і так добре розуміємося.