Золотая верба как корм козам

Кто нибудь слышал о энергитеческой вербе?! Кустовое растение быстрорастущее, его используют в качестве топлива для котлов! А мне вот интересно на корм козам можно?!

4 симпатии

Мои козы очень любят кушать её, особенно когда почки на ней уже есть, также не оттащишь от плакучей ивы, если бы сутками ее

3 симпатии

Еще у нас есть тема про Веточный корм в целом, и Ветки сосны и елки в рационе коз в частности.

Напишите, кто что знает про вербу в рационе? И что значит “энергетическая”?

золотая верба - не знаю какая именно это ива.

но обычная ива, плакучая или просто ива, мои козы ее просто обожают.

весной поедается на ура, а летом в августе мы из нее веники на зиму заготавливаем :thinking:

пару лет назад сидели и вязали веники по 100-150 штук за день. На просушку развешивали в сарае.

что не понравилось

  1. тяжело связать такое количество
  2. место на просушку нужно много
  3. когда даешь козам, нужно все веревочки снять, что б беды не было.

уже года три поступаем по другому.

с ивы вечером спиливаем 1-2 ветки. естественно когда хорошая жаркая погода. На следующий день или через день, зависит от температуры, берем обычные мешки и идем к иве. Обламываем молоденькие годовалые веточки с листиками и в мешок. Листья практически сухие, работа идет быстро. Мешки забрасываем на чердак и зимой даем как веточный корм.

в коре ивы содержится салицин, природный антибиотик, мы постоянно предлагаем козам эти веники после окозов :hugs:

12 симпатий

На фото і є рослина, що належить до розряду “енергетична”, тобто, за рахунок великої енергії росту, вона економічно виправдана для вирощування з метою використання як відновлювального виду енергії для спалювання в котельних. Історія саме цієї рослини: колись я також задався питанням, чи можна використати рослини даного розряду для годівлі кіз. В інтернеті знайшов компанію, що займається саме ними, її офіс виявився за 300 м від мого робочого місця в центрі Києва (я був тоді офісним планктоном). Телефоную гендиректору, пояснюю, шо Вакула у Гоголя, суть прохання: " Хочу, аби моя улюблена кізонька могла смакувати таким делікатесом". Здивування такому нахабству було чималим, але відповідь була несподіваною: “Ніколи не чув про годівлю кіз, але ми щойно отримали черенки для посадки зі Швеції, пару штук зразків лежить у мене на столі, підійдіть до секретаря, вона Вам їх передасть”. От, я їх дома прикопав, періодично, раз на тиждень, рясно поливав. Виросли за літо пагони близько 2-х метрів. Один, що на фото, залишив, а інші порізав на шматочки, поклав у погріб, весною висадив уздовж сусідського сараю під його стріхою для кращого зволоження. Полив, вони пішли у рост. Згадав про них у кінці літа. Побачив стрункі 2-х метрові пагони, але геть сухі. Літо було засушливим. Гарно виглядав саджанець, який було замульчовано і поливався на клубничній грядці: після зрізання він закущився, швидко нарощував зелену масу. Цього року, сьогодні (фото) без поливу, приріст становить 160-190 см, обрізав, дав козам - шо конфетку з’їли. Отже, роблю висновок: якщо закласти ділянку і гарно поливати - дуже хороша штука, але мені стало вигідніше посадити звичайні плакучі верби, не турбіватися за них, а за потреби просто зрізати пару гілляк і кинути козам. Можна і зимою.

1 симпатия