Разрешительная документация для производства и реализации фермерской молочной продукции

ПО ПОРЯДКУ:

I. ЗАКОН УКРАЇНИ №1602

Від 20 вересня 2015 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів
іншого закону немає )

ИЗ КОТОРОГО ВЫТЕКАЕТ:

1.1. ЭКСПЛУАТАЦИОННОЕ РАЗРЕШЕНИЕ на помещение в котором происходит переработка продуктов:

стаття 23. Експлуатаційний дозвіл

1. Експлуатаційний дозвіл отримують оператори ринку, що провадять діяльність, пов’язану з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження.

2. Зазначений обов’язок не поширюється на операторів ринку, які провадять діяльність, пов’язану з первинним виробництвом та/або транспортуванням та/або зберіганням та/або продажем харчових продуктів, які не потребують дотримання температурного режиму та можуть зберігатися при температурі вище 10 °C, залишаючись придатними для споживання людиною. Також цей обов’язок не поширюється:

  • на заклади громадського харчування;
  • на потужності, які здійснюють виробництво харчових продуктів, інгредієнтами яких є виключно продукти рослинного походження та/або перероблені продукти тваринного походження;
  • на заклади роздрібної торгівлі, обсяги продажів окремих харчових продуктів якими не перевищують обсягів, затверджених відповідною постановою Кабінету Міністрів України з урахуванням кращих міжнародних та європейських практик, а також документів відповідних міжнародних організацій. У разі відсутності зазначеної постанови ця норма поширюється на всі заклади роздрібної торгівлі.

3. Особи, зазначені у частині першій цієї статті, зобов’язані отримати експлуатаційний дозвіл на кожну окрему потужність до початку її експлуатації.

Експлуатаційний дозвіл видається на потужності, що розташовані за однією адресою (з деталізацією на рівні виробничої лінії та/або харчових продуктів залежно від виду діяльності оператора ринку) і визначені оператором ринку.

4. У разі якщо оператор ринку, який вже має експлуатаційний дозвіл, побудував нові або здійснює реконструкцію споруд і планує використовувати їх для виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів, встановлює нову виробничу лінію, він повинен звернутися із заявою до головного державного інспектора про зазначені наміри не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку виробництва, переробки або реалізації.

Інспекція нових або реконструйованих споруд, нових виробничих ліній та необхідні дослідження проводяться протягом 30 календарних днів з дня надходження заяви.

Оператор ринку використовує нові або реконструйовані споруди, нові виробничі лінії після отримання акту за результатами проведення інспекції, якщо такий акт підтверджує відповідність вимогам санітарних заходів. Якщо в акті зазначено про невідповідність вимогам, використання нових або реконструйованих споруд, нових виробничих ліній можливе тільки після проведення повторної інспекції з оформленням відповідного акта.

5. Експлуатаційний дозвіл видається компетентним органом.

6. За видачу експлуатаційного дозволу справляється плата, що зараховується до державного бюджету.

Видача або поновлення дії експлуатаційного дозволу здійснюється оператором ринку після пред’явлення документа про внесення плати за його видачу або поновлення.

7. Переоформлення, видача дубліката експлуатаційного дозволу здійснюються безоплатно.

8. Для отримання експлуатаційного дозволу особи, зазначені у частині першій цієї статті, подають заяву та перелік харчових продуктів, що планується виробляти або зберігати.

9. Документи, зазначені у частині восьмій цієї статті, що подаються для отримання експлуатаційного дозволу, повинні бути засвідчені підписом особи, зазначеної у частині першій цієї статті, або уповноваженою нею особою.

10. Строк видачі експлуатаційного дозволу оператору ринку становить 30 календарних днів з дня отримання компетентним органом всіх документів, зазначених у цій статті.

11. Рішення про видачу або відмову у видачі експлуатаційного дозволу приймається головним державним інспектором на підставі результатів огляду заявлених потужностей щодо їх відповідності вимогам цього Закону та іншому законодавству про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

12. Огляд заявлених потужностей проводиться не пізніше 15 календарних днів з дня отримання компетентним органом документів, зазначених у цій статті.

13. Експлуатаційний дозвіл є безстроковим.

14. Оператори ринку та потужності, на які видано експлуатаційний дозвіл, вносяться до реєстру, який ведеться компетентним органом у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

15. Потужностям, на які видано експлуатаційний дозвіл, присвоюється реєстраційний номер.

16. Компетентний орган забезпечує відкритість, доступність та безоплатність реєстру для громадськості в електронному вигляді на його офіційному веб-сайті.

17. Підставами для відмови у видачі експлуатаційного дозволу є:

  1. неподання документів, передбачених частиною восьмою цієї статті;
  2. недостовірність відомостей, зазначених у поданих документах;
  3. невідповідність заявлених потужностей вимогам цього Закону;
  4. у разі якщо потужністю є агропродовольчий ринок, - оператором ринку не створено умов для належної роботи лабораторії (не виділено у користування службових приміщень, облаштованих опаленням, електрикою, вентиляцією, водопроводом з гарячою і холодною водою, каналізацією).

18. Відмова у видачі експлуатаційного дозволу з підстав, не передбачених частиною сімнадцятою цієї статті, забороняється.

19. У разі прийняття рішення про відмову у видачі експлуатаційного дозволу особі, зазначеній у частині першій цієї статті, повинно бути надано (особисто та/або поштовим відправленням) рішення про таку відмову з посиланням на положення цього Закону.

20. Надання рішення про відмову здійснюється в строк, встановлений для видачі експлуатаційного дозволу, але не пізніше трьох робочих днів з дня прийняття зазначеного рішення.

21. У разі усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі експлуатаційного дозволу, повторний розгляд документів здійснюється компетентним органом у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня отримання повторної заяви та інших документів, передбачених цією статтею.

22. Анулювання експлуатаційного дозволу, його переоформлення, видача дубліката здійснюються з підстав, у порядку та строки, що встановлені законодавством про дозвільну систему у сфері господарської діяльності.

23. Рішення про відмову у видачі експлуатаційного дозволу може бути оскаржене до компетентного органу або суду.

24. Форма експлуатаційного дозволу затверджується Кабінетом Міністрів України.

1.2. ВОДА ПИТНА - фирменная кран кола не подходит, должна быть скважина, воду с которой придеться раз в квартал или раз в пол года здавать в лабораторию на анализ …

II. НАССР

НАССР - это совокупность организационной структуры, документов, производственных процессов и ресурсов, необходимых для реализации ХАССП

Что такое HACCP - см. детальнее

https://ru.wikipedia.org/wiki/HACCP

Эта система обеспечивает контроль на всех этапах производства пищевых продуктов, любой точке процесса производства, хранения и реализации продукции, где могут возникнуть опасные ситуации и используется в основном предприятиями — производителями пищевой продукции.

Для внедрения системы ХАССП производители обязаны не только исследовать свой собственный продукт и методы производства, но и применять эту систему и её требования к поставщикам сырья, вспомогательным материалам, а также к системе оптовой и розничной торговли.

ИНЫМИ СЛОВАМИ КАЖДОЕ ПРЕДПРИЯТИЕ (ФЕРМА) ОБЯЗАНА РАЗРАБОТАТЬ ВНУТРЕННЮЮ ДОКУМЕНТАЦИЮ согласно НАССР, ОБУЧИТЬ ПЕРСОНАЛ, внедрить ну и потом доказать проверяющим органам, что все ГУД, - ОТДЕЛЬНАЯ ТЕМА …

III. МАРКИРОВКА

Стаття 39. Вимоги до маркування харчових продуктів

1. Забороняється обіг харчових продуктів, маркування яких не відповідає вимогам законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

2. Маркування харчових продуктів повинно забезпечувати споживача інформацією, яка надає йому можливість здійснити вибір харчового продукту відповідно до потреб споживача.

3. Усі харчові продукти, що перебувають в обігу на території України, повинні маркуватися державною мовою.

4. У разі наявності у харчовому продукті генетично модифікованих організмів (ГМО), якщо їх частка у харчовому продукті перевищує 0,9 відсотка в будь-якому інгредієнті харчового продукту, що містить, складається або вироблений з генетично модифікованих організмів, маркування харчового продукту повинно включати позначку “з ГМО”.

5. Оператор ринку за бажанням може включити до маркування позначку “без ГМО”. В такому випадку відсутність ГМО у харчовому продукті має бути підтверджена відповідно до вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. Відсутність даних від постачальників про наявність в інгредієнтах ГМО є достатнім підтвердженням для нанесення такої позначки на харчовий продукт.

6. Маркування харчового продукту виконується державною мовою. За рішенням оператора ринку поруч із текстом, викладеним державною мовою, може розміщуватися його переклад іншими мовами.

7. У маркуванні можуть бути зазначені певні речовини та їх кількість без зазначення властивостей, які харчовий продукт має завдяки цим речовинам. При цьому оператор ринку повинен мати докази щодо вмісту цих речовин, якими, зокрема, можуть бути результати досліджень (випробувань), що належать оператору ринку, інших суб’єктів або дані постачальників інгредієнтів.

8. Забороняється для реклами дієтичних добавок використовувати:

  1. вислови щодо можливої лікувальної дії, втамування болю;
  2. листи подяки, визнання, поради, якщо вони пов’язані з лікуванням чи полегшенням умов перебігу захворювань, а також посилання на таку інформацію;
  3. вислови, які спричиняють чи сприяють виникненню відчуття негативного психологічного стану.

9. Вимоги до маркування харчових продуктів, визначених в інших нормативно-правових актах, не можуть суперечити положенням цієї статті.

IV. ТРАНСПОРТ

ОБЯЗАТЕЛЬНАЯ ТНТ (товаро транспортная накладная), которая дает сведенья лицензированном перевозчике и соответственно попадает под систему НАССР, в том, что ваш продукт по дороге в маркет был надлежащим образом довезен.

ЧТО КАСАЕТСЯ РЕЕСТРА

Проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб’єктам

С ЭТИМ ПОТОМ ПОПОДРОБНЕЕ але - Цей Порядок визначає процедуру державної реєстрації потужностей, які використовуються на будь-якій стадії виробництва та/або обігу харчових продуктів та не потребують отримання експлуатаційного дозволу, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб’єктам

Переработка Молочной продукции входит в обязательный список по эксплуатационному разрешению …

8 Симпатий

Полезная тема. Давайте совместим ее с реалиями.

Как известно, подавляющее большинство козоводов, которые продают молоко и сыры, ничего этого не делают, и многие и не собираются: не потянут финансово, некогда по времени, незачем по смыслу.

  • многие бумажки сегодня можно просто купить у “решал”, о чем везде и постоянно пишут; это понимает покупатель, когда речь идет не о супермаркетах, а об обычных семьях, которые покупают продукцию лично; а значит…
  • эти бумажки чаще всего не нужны самому покупателю, т.к. он понимает, что все это легко покупается в нашей стране;
  • нет никаких проверок, никого не притягивают ни к какой ответственности - стране банально сейчас не до этого, есть более интересные бизнесы, с которых можно подоить деньги;
  • сводя концы с концами, всем этим заниматься банально не выгодно.

Как вы уже поняли, я пытаюсь выделить два типа бизнеса:

  1. Личное подсобное хозяйство, продающее свою козью молочную продукцию лично в руки
  2. Поставщики на прилавки в магазины

Очевидно, что для вторых понадобится пройти через все 4 пункта, или … просто заплатить деньги т.называемым “решалам”, чтобы для них все это сделали. Обсуждение деталей и нюансов всех перечисленных выше пунктов для того, чтобы все было “правильно и законно” - очень притветсвуетя в этой теме.

Но также хотелось бы и узнать о том, что делать простым ЛПХ. Пройти для домашнего ЛПХ с 20 козами через все это - это нонсенс, никому это не нужно.

Потому вопрос: как классифицировать свое домашнее подсобное хозяйство, в каком статусе работать, с какими ограничениями, чтобы спать спокойно?

Вот простой пример. Допустим, я пеку торты. Все соседи, однажды пришедши ко мне в гости, влюбились в эти торты и взяли себе на заметку. А затем начинают у меня их заказывать и платить денежку - кто на день рождения, кто неожиданный сюрприз по приходу домой с работы, а кто и на свадьбу. Ясное дело, что ничего регистрировать для такого “бизнеса” я не собирался и не соберусь. У нас доверительные отношения. Меня никто не спросит о том, что за сметану я использую в торт, а может это из моих коз (?), и есть ли у меня регулярные вет-проверки этих коз. Максимум, что я должен сделать - это в конце года, раз в году, отчитаться налоговой.

Хочется провести аналогию для личных подсобных хозяйств (ЛПХ). Вот есть 5, или 10, или 20 коз. Там того молока и сыра - половина, если не больше, может идти на свою семью. Остальное - излишки - продаются.

Для реальности, не для теории, какие вы бы дали рекомендаци, советы, предостережения украинскому козоводу, овцеводу, производителю сыров и другой молочной продукциии, которые продают свой товар из рук в руки?

Что пишут про HAACP

Внедрение системы безопасности пищевых продуктов НАССР в Украине, agronews.ua, сентябрь 2014

22 июля Верховная Рада приняла закон «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно пищевых продуктов». Он должен содействовать активному внедрению на отечественных предприятиях международной системы контроля за безопасностью и качеством пищевых продуктов – Hazard Analysis and Critical Control Points (НАССР), что в переводе с английской означает Анализ опасных факторов и контроль в критических точках.

Система НАССР появилась в США в 60-е годы прошлого века, в странах ЕС была внедрена в начале 90-х годов, в 2000-х годах стала обязательным требованием в соответствии с Европейским пищевым законодательством, и сегодня распространена на десятки стран мира, является своеобразным пропуском для пищевой продукции на международные и локальные рынки.

В последние 6-7 лет рынок начинает все сильнее диктовать требования к производителям относительно внедрения системы пищевой безопасности.

О потребности внедрения системы безопасности пищевых продуктов НАССР в Украине говорят не первый год. Но соответствующий закон был принят лишь недавно. По мнению эксперта Проекта USAID «АгроИнвест» Юрия Оглашенного, ссылки на систему НАССР уже были в украинском законодательстве. В частности, в предыдущем законе «О безопасности и качестве пищевых продуктов» от 2005 года записано, что «лица, которые занимаются производством или введением в оборот пищевых продуктов, должны применять санитарные мероприятия и надлежащую практику производства, системы НАССР, и/или другие системы обеспечения безопасности и качества во время производства и оборота пищевых продуктов».

«Обязательного внедрения НАССР тогда не предусматривалось, поэтому эта система не нашла широкого распространения на отечественных предприятиях», - говорит эксперт, - «С другой стороны, тогда не были определены механизмы проверки эффективности системы НАССР, а также ответственные за этот контроль. Ответственность за безопасности пищевых продуктов была размыта между официальными контролирующими органами и производителями».

На систему НАССР переходили те предприятия, которые выходили на международные рынки и сталкивались с требованием о ее внедрении. Со временем таких становилось все больше.

Двигателем развития НАССР в Украине также стали торговые сети. Сперва это были торговые сети с иностранным капиталом, они работали по принципам стран Европы и выдвигали определенные требования к своим поставщикам. Через несколько лет подключились и украинские сетевые торговые центры.

Требование европейского пищевого законодательства, и подписание Соглашения об ассоциации с Европейским Союзом, открытие границ для торговли, в том числе, и пищевыми продуктами, содействовали тому, что руководители предприятий начали задумываться, как наладить устойчивую торговлю с Европой.

Бытует мнение о том, что потеря продовольственного российского рынка подтолкнула к тому, что государство было вынуждено внедрять систему НАССР, приближаясь, таким образом, к Европе. Однако Юрий Оглашенный убежден, что проблемы в торговле пищевыми продуктами с Россией начались еще несколько лет назад и возникали достаточно часто. Но их причиной далеко не всегда было наличие или отсутствие системы НАССР. Впрочем, условия торговли с РФ также предусматривали, что продукт, который экспортируется, должен быть безопасным и отвечать определенным требованиям относительно качества. И даже во времена различных торговых конфликтов между РФ и Украиной повторное разрешение экспорта на ту или иную продукцию предоставлялось лишь после того, как делегация соответствующего контрольного органа из России осуществляла инспекцию украинского предприятия, проводила анализы продукции.

По словам Оглашенного, для избежания проблем по внедрению реформ, законодательство должно согласовать механизм контроля со стороны соответствующего государственного органа, обусловить прозрачность и понятность методов его работы, регламентировать частоту этих проверок, которая базировалась бы на оценке риска. «Серьезных усилий требует и подготовка подзаконных актов, регламентирующих права и обязанности производителя, права и обязанности официального контроля, обеспечение требований законодательства в течение всей пищевой цепочки. То есть, имеется широкий спектр деятельности производителей и официальных контролирующих органов, который еще нужно пересмотреть и гармонизировать к европейским требованиям», - отмечает эксперт.

Среди отечественных производителей существует ряд стереотипов, отсутствие у многих предприятий организационной способности и желания работать по-новому. Нужно, чтобы участники рынка внедряли систему НАССР не только для контролирующих органов или по требованию клиента, но и для оптимизации процессов внутри предприятия. Тогда система НАССР будет действенной.

В Украине основные объемы продукции таких отраслей сельхозпроизводства, как плодоовощеводство, животноводство производят небольшие предприятия, личные крестьянские и фермерские хозяйства. Положительным фактором внедрения системы НАССР является объединение работников малых предприятий в кооперативы. Это поможет оптимизировать и унифицировать много процессов. К тому же, сплочение в кооператив не только дает производителям дополнительные возможности, но и увеличивает ответственность. Некачественную продукцию коллеги просто не позволят выпускать кому-либо из недобросовестных производителей.

Юрий Оглашенный отмечает, что внедрение системы НАССР становится, в определенной степени, гарантией весомых изменений в отрасли. «Безопасные и качественные пищевые продукты выпускают соответственно оснащенные и сертифицированные предприятия, собственники и сотрудники которых имеют высокую культуру производства, поддерживают соответствующие принципы контроля», - говорит эксперт.
Источник: http://agronews.ua/node/44806

Внедрение НАССР в Украине: этапы и перспективы, Агенство сертификации и консалнитнга

Украина постепенно движется по европейскому вектору развития. Очень важным этапом в данном направлении стало обязательное внедрение системы безопасности пищевой продукции НАССР (ХАССП) на всех предприятиях, деятельность которых так или иначе связана с пищевой цепочкой. Это предполагает вывод отечественной пищевой промышленности на совершенно другой качественный уровень, согласно которому уже давно работают экономически развитые страны мира. Но далеко не всем украинским производителям известна сама суть системы и её особенности. Для поступательного решения данной проблемы предусмотрены определенные этапы внедрения системы НАССР на украинские предприятия.

Основные положения системы безопасности пищевой продукции

На сегодняшний день, одной из самых эффективных и лучших систем безопасности, регламентирующей производственные процессы в пищевой промышленности в мире, считается система ХАССП. Внедрение системы ХАССП предполагает немалые временные и финансовые затраты, а, также качественно иные подходы к производственным процессам внутри предприятия. Однако, учитывая подтвержденную временем эффективность работы НАССР во всем мире, все потраченные средства и ресурсы полностью и целиком оправданы: предприятия с налаженной схемой работы, согласно принципам системы безопасности пищевых продуктов, значительно повышают свою конкурентоспособность, и существенно расширяют сферы сбыта своей продукции. Это обусловлено наличием серьезного внутреннего контроля над продуктом на всех этапах его производства, как ключевых, так и второстепенных.

Этапы внедрения системы ХАССП в Украине

Для избегания эффекта «шоковой терапии» для отечественных производителей пищевой продукции предусмотрены определенные этапы внедрения системы безопасности, которые предполагают фиксированные временные рамки. Для предприятий с высокой степенью риска, чья продукция содержит активные компоненты животного происхождения, система НАССР должна быть внедрена в течение 2017 года. К подобным предприятиям относятся бойни, животноводческие фермы, молокозаводы и предприятия по переработке и производству животной продукции. Для производителей с низкими степенями рисков, таких, как кондитерские фабрики, предприятия по переработке и производству фруктовой и овощной продукции, внедрение системы безопасности должно произойти до 2018 года. Остальные малые предприятия обязаны справиться с задачей по внедрению ХАССП до 2019 года.

ХАССП в Украине: что важно знать

Законодательством предусмотрен ряд вариантов разработки и внедрения упрощенных версий системы безопасности пищевой продукции для учреждений, занимающихся розничной торговлей, заведений общественного питания и частных пекарен и кондитерских. В ряде случаев предполагаются также исключения, когда система необязательна к внедрению, но данные нюансы пока находятся в стадии проектов.
Источник: http://www.direktiva.com.ua/info/127-vnedrenie-nassr

О системе HACCP (принципы HACCP), intercert.com.ua

HACCP (Hazard Analysіs and Crіtіcal Control Poіnts – в пер. с анг. «Анализ Рисков и Критические Контрольные Точки») представляет собой систему идентификации, оценки и контроля опасных факторов продовольственного сырья, технологических процессов и готовой продукции, которая призвана обеспечить высокое качество и безопасность пищевых продуктов.

Система НАССР контролирует не конечный результат (произведенный продукт питания), а всю продуктовую и производственную цепочку начиная от приемки сырья и заканчивая потреблением продукта.

Соответственно, система НАССР гармонично вписывается в систему менеджмента качества, построенную согласно требованиям стандарта ISO 9001.

В основе системы НАССР лежат принципы (или этапы разработки плана НАССР), последовательная реализация которых позволяет разработать, внедрить и успешно управлять безопасностью пищевой продукции на предприятии.

Принцип 1. Определение опасных факторов и анализа опасностей на всех стадиях жизненного цикла продукции, включая обработку, переработку, хранение и реализацию пищевой продукции.

Принцип 2. Определение критических контрольных точек (ККТ), которые могут контролироваться организацией для устранения опасного фактора и/ или снижения риска до приемлемого уровня.

Принцип 3. Определение критических пределов для подтверждения того, что ККТ находится под контролем.

Принцип 4. Создание системы мониторинга для ККТ на основе планируемых мер или наблюдений.

Принцип 5. Определение мер для устранения несоответствий, которые необходимо предпринимать, если результаты мониторинга свидетельствуют о нарушении критических пределов или отсутствии контроля в ККТ.

Принцип 6. Установление процедур верификации системы НАССР для подтверждения ее функционирования.

Принцип 7. Фиксирование результатов функционирования системы НАССР.
Итоговым документом, содержащим информацию по всем реализованным этапам, является план НАССР.

Принципы системы НАССР являются неотъемлемой частью международного стандарта ISO 22000:2005, поэтому внедрение НАССР может быть начальным этапом разработки и внедрения СМБПП согласно требованиям данного международного стандарта.

Демонстрация способности организации соответствовать принципам системы HACCP может быть подтверждена путем прохождения процедуры сертификации и получения сертификата соответствия от независимых компетентных и уполномоченными на это международных и национальных органов.

Источник: http://intercert.com.ua/management-system-certification/288-certification-haccp

5 Симпатий

Немного по порядку.

Мораторий на проверки скоро отменят и все возможные обсуждения будут закрыты на эту тему. МАГАЗИНЫ И ЛАВОЧКИ перестанут покупать товары без документов.

Для личных хозяйств, которые продают из рук в руки, нет законодательной базы и не будет, так как это нелегально во всех аспектах, точнее не регулируется законом.

Остануться ярмарки и локальные рынки, где работает лаборатория. Мне как представителю общественной организации сложно оправдывать свое же не соответствие, обясню. Сегодня мы работаем с маленькими магазинами, и я даю такой пакет документов:

ТТН, ВИСНОВОК З ЛАБОРАТОРИИ (закупівельний акт, который делаем на каждую партию продукции) с точки зрения законности, данный документ позволен для ресторанов, но не для магазинов и сетей.

Есть возможность кооперации, по типу правильного питания имхо, члены которого между собой меняют еду на деньги и т. д. Но это тоже сомнительное действие.

Для ЛФХ в 20 коз, собственно это и есть весь дойный арсенал этого года в Татусевих Кізоньках, я приняла рещение со своей семьей, что мы не просто создаем гоздавство семейного типа, а еще не вкладываем в работу ни инвестиционных денег, ни кридитных. Работа - ЕКСПЕРЕМЕНТ, мне как менеджеру с большой практикой стало интересно, может ли простой фермер выйти на уровень с продукцией и вытянуть с молочного дела максимальную прибыль, и мы начали работать. В прошлом году и под конец года приняли участие в 2,5 ярмарках, потом козы были в запуске, а мы готовились, и я маниторила все, от законов, до всевозможных вариантов как облегчить труд мелкого фермера… ДРУЗЬЯ Я ХОЧУ СКАЗАТЬ, ЧТО РЕШЕНИЙ МНОГО ОТ КООПЕРАЦИИ, СОВМЕСТНОГО ЦЕХА ПО ПЕРЕРАБОТКЕ МОЛОЧКИ, и т д. РЕВЛИЗАЦИЯ НА РЫНКАх, РЕСТОРАНЫ до более сложных и как ни странно они просты как дуновение ветерка. Просто в общей информации выложеные мной требования к производителю они едины.

Правельно Антон дает разграничение по ФХ. Но все же законодательная база упрустила требования к цеху и нет "не менее 500 м2’ и отсутствуют требования по ТУ , СЭУ, БОЛЬШЕ НЕ НУЖНО ПОКУПАТЬ ГОСТЫ, а можно разрабатывать свою рецептуру. МОЖНО И В ПРЕДУСАДЕБНОМ хозяйстве получить право на официальное участие в гастрономическом бизнесе… Как-то сумбурно с утра, но если есть вопросы задавайте

P.S. Окунувшись в проблемы ЛФХ, поговорив с тисячью експертами, я приняла решение, что могу немного внести и своей лепты в развите Украинского фермерства. Так и возникла идея ассоциации, которая решает не только вопросы крупных но мелких хозяйств. Мы работаем, и на сегодня у нас есть результаты нашего труда. СКОРО ПОДРОБНЕЙ, ОСТАВЛЮ НЕМНОГО ИНТРИГИ…

И ДА У МЕНЯ НА ВАС ОГРОМНЫЕ ПЛАНЫ))) Все должно развиваться, делаете вы сыр или разводите коз, ваш труд должен быть вознагражден, соответственно отрасль овцеводства и козоводства буду развивать, как бы меня не отговаривали!!!

А, и да, купить у “решал” бумажки, не тратьте за зря денежки, эти бумажки можно выкинуть!!!

8 Симпатий

На личной страничке Оливии из США (ферма KaOs) как раз рассказывается о таком опыте.

Есть ли законодательная база под подобные кооперации, и почему вы подобное классифицируете как сомнительное. Было бы интересно вдаться в детали.

3 Симпатий

В Украине есть такие кооперативы… Найжу ссылку скину позже. ИДЕЯ В ТОМ, ЧТО СОЗДАЕТСЯ КООПЕРАТИВ . и от него реализуеться фермерская продукция… Все потом)))) варианты, проекты, есть миллион решений, их нужно просто брать и делать) мой личный путь это сеймейное г-во: 5 лет налоговых каникул, 2 года на развитие. Цех. Документы. Пока что мы в процессе создания всего… Но о семейных подробно в отдельной теме, те, более закон прошол только первое чтение и на доработке.

1 Симпатия

А что потом, какой налог?

Отличная будет тема и очень полезная, учитывая, сколько здесь на форуме семейных хозяйств.

4 Симпатий

Планируется 5 группа, ее ещё не утвердили

Наталья, добрый день.

А не встречался ли Вам ответ на такой вопрос?

Какой максимальный размер стада можно содержать в личном крестьянском хозяйстве на получая статуса фермы или мини-фермы и не нарушая санитарных и строительных норм?

3 Симпатий

Данный вид сотрудничества не запрещен законом, так как если бы встречались добровольно ко мне в гости, а я вас накормила своей едой :slight_smile: назвать кооперацией сложно…

1 Симпатия

Встречался :slight_smile: речь идет о количество голов и растоНия между цех, дом , сарай 1-2 животное нет норм, до 50 и дальше по возрастающей… Пишите конкретный вопрос…

3 Симпатий

Если я заведу стадо в 50 голов на подворье соблюдая все нормы расстояний между строениями и нормы площади на 1 животное не прийдут ли ко мне например СЭС с претензией, что я нарушаю санитарные нормы по отношению к соседским домам? Дом, допустим, расположен в центре села.

1 Симпатия

До 50 коз вы не нарушаете нормы. Найду выписку с закона, скину.

4 Симпатий

Если расстояние от жилого дома до сарая 25 метров, то это и есть Сан. требования

2 Симпатий

Наталья буду тоже очень благодарна за эту выписку. Нам говорил уличный депутат что вроде до 25 коз можно содержать для личных потреб, а если больше то оформляться нужно

2 Симпатий

Что значит оформляться ???

Оформляться официально, или чп или как семейный бизнес… Что если больше коз чем 25 то и налоги нужно типа уже платить… А для личных потребностей только до 25 голов можно

1 Симпатия

нашел на другом форуме. Правда указаны коровы а не козы.
Отдельно стоящие хозяйственные сооружения и постройки для содержания скота и птицы необходимо располагать относительно домов с соблюдением минимальных санитарных разрывов:

расстояние от жилого дома до постройки для домашних животных (1-2 коровы) и птицы – 15 м;

расстояние от жилого дома до постройки для домашних животных (3 и более коровы) – 25 м;

расстояние от жилого дома до навозохранилища и помойной ямы – 15м;

расстояние до компоста, холодной уборной и мусорной ямы – 10 м.

При этом расстоянии до окон ваших жилых комнат до стен дома и хозяйственных построек (сарая, гаража, бани) соседа должны быть не менее 6 м. Кроме того, вы должны соблюдать минимальные расстояния до забора соседа:

от хозяйственных построек – 1 м;

от отдельно стоящего жилого дома – 3м;

от плодовых и декоративных деревьев – 3 м;

от кустарников – 1м.

Запрещено строительство хозяйственных построек на линии застройки улиц и проездов. Их следует относить в глубину участка.

3 Симпатий

Виробничі зони є невід’ємною складовою частиною сільських населених пунктів.

Забудова і благоустрій виробничих зон здійснюється згідно з ДБН “Генеральні плани сільськогосподарських підприємств”.

У виробничих зонах розміщуються агропромислові підприємства і цехи, об’єкти виробничо-технічного обслуговування і будівництва, а також підприємства сільськогосподарських галузей.

При розробці документації з планування і забудови сільських населених пунктів склад, потужність і спеціалізація підприємств в межах виробничих зон належить погоджувати з державними і регіональними схемами розміщення і розвитку галузей агропромислового комплексу України і проектами розвитку території адміністративного району.

При проектуванні виробничих зон належить виходити з умов розміщення та їх розвитку на землях, найменш придатних для використання в сільському господарстві.

При проектуванні виробничих зон сільських населених пунктів віддається перевага розвиткові діючих виробничих по- тужностей, їх розширенню, реконструкції і технічному переобладнанню за умови дотримання організаційно-господарських, санітарно-гігієнічних, зооветеринарних, протипожежних та інших вимог.

Виробничі зони повинні бути територіально компактними, їх планування повинно забезпечувати кооперацію розміщених виробництв, створення загальних систем інженерного забезпечення, транспортних комунікацій і об’єктів побутового обслуговування.

Розміри санітарних розривів між виробничими об’єктами і межею житлової забудови сільських поселень належить приймати відповідно до санітарних норм (СанПіН). Розміщення об’єктів в санітарно-захисних зонах належить здійснювати відповідно до санітарних і протипожежних вимог.

При розташуванні біля сельбищної зони підприємств, установ, складів та відкритих майданчиків, що не є вибухо- та пожежонебезпечними, не виділяють шкідливих речовин більш, ніж допускається нормативами, не створюють шуму та інших негативних впливів на навколишнє середовище, повинні бути встановлені санітарно-захисні зони за розміром не менше 50 м.

Об’єкти виробничого призначення належить розміщувати нижче за рельєфом і з підвітряної сторони відносно сельбищної зони населених пунктів.

У виробничих зонах слід розміщувати різні типи агропромислових підприємств і цехів галузевих господарських центрів колгоспів, держгоспів, виробничих об’єктів, які належать акціонерним товариствам, кооперативам, селянським (фермерським) господарствам та ін., а також підприємства несільськогосподарських галузей (філіали підприємств, цехи).

При організації виробничих зон, у тому числі фермерських господарств, перевагу слід віддавати розвитку виробничих центрів, що склалися, які мають капітальні будинки, зручно розташовані стосовно до населених пунктів, транспортних комунікацій, кормових угідь і відповідають санітарно-гігієнічним вимогам.
Розміщення сільськогосподарських комплексів і підприємств повинне забезпечувати збереження природного середовища, виключати можливість розвитку ерозійних процесів, забруднення ґрунтів і водних джерел відходами виробництва.

При взаєморозміщенні сельбищної і виробничої зон слід створювати між ними відповідні санітарно-захисні і зооветеринарні розриви.

Розміри санітарно-захисних зон від сільськогосподарських виробничих об’єктів і комплексів до меж житлової забудови установлюються згідно з нормативами (таблиця нижче).

Малі тваринницькі ферми (фермерські господарства) у селищах міського типу, селах з утриманням великої рогатої худоби або свиней від 10 до 250 голів, овець - до 500 голів, птиці - до 1000 голів слід розміщувати на відокремлених ділянках з дотриманням розмірів санітарно-захисних зон, наведених у таблиці нижче.

Примітка. Шириною санітарно-захисної зони слід вважати відстань між місцями виділення в атмосферу або ґрунт виробничих шкідливостей і житловою забудовою населеного пункту.
У санітарно-захисній зоні допускається розміщення бань, пралень і гаражів за умови, що щільність забудови не буде перевищувати 10%.

Розміщення спортивних споруд, парків, дитячих установ, лікувально-профілактичних і оздоровчих установ, а також насадження плодоягідних дерев та чагарників на території санітарно-захисної зони не допускається.

Тваринницькі, птахівницькі, звірівницькі ферми, ветеринарні установи, склади мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин слід розміщувати з підвітряного боку стосовно до інших сільськогосподарських об’єктів у сельбищній зоні. Території виробничих зон не повинні розділятися на відокремлені ділянки залізничними або автомобільними дорогами загальної мережі.

Розриви між будинками і спорудами сільськогосподарських виробничих об’єктів слід приймати відповідно до вимог чинних нормативних документів.

4 Симпатий
  1. Протипожежні відстані між виробничими будівлями промислових і сільськогосподарських підприємств належить приймати у відповідності з вимогами СНиП II.97-76 і СНиП II.89-80.

Наталья, спасибо огромное!

Т.е. можно сделать вывод, что постройка помещения для содержания коз до 49 голов возможна без соблюдения указанных значений. Но лучше, конечно, соблюсти минимальные дабы не было проблем.

1 Симпатия