Обіймаю усіх наших господарів і бажаю, щоб у всіх стало і було усе добре 
Реально розігнатися з тим щоб поділитися, як справиї, важкувато. Раніше було не до цього, бо моральний стан був хужіше нікуди+багато роботи (що і рятувало при поганому моральному стані), а зараз ввійшло у привичку нічого не писати.
Але потихеньку буду надолужувати.
Війна. Дякуючи ЗСУ кацапи до нас не дійшли.
Ми працювали і працюємо на господарстві.
Майже увесь молодняк кізоньок і цапиків роз’їхався на весні до бажаючих, тих, хто бронював кізоньок до їх появи. Нажаль деякі господарі не змогли забрати свою бронь і це зрозуміло. Частина дійних кізоньок зараз чекають на своїх господарів. Залишилося три кізоньки цього року народження, на яких найближчим часом зроблю оголошення.
Наліпила сиру - добре, що є сирний погріб.
Також добре, що увесь свій сир готую з натуральних інгрідієнтів - фермент сичужний у банках, гриб молочний живе в молоці.
Курей у цьому році наплодилося - мати моя дорогенька… учора нарахувала ~45.
І як же ж без дежавю
На початку літа лупилися під несушкою курчата і звісно куриця встала, а якесь яйце залишилося. Ну і я ж ті яйця повинна прибрати (бовтуни не пртрібні на сідалі). Ну і я ж тянусь до того яйця і на хвильку ловлю себе на думці, що отак на початку літа 2021р я тянулася за яйцем і там… прийшлось колупати ципля, яке трішки не встигло вилупитися під куркою, але дуже швидко обсохло, піднялось на ніжки і репетувало “до своїх!”.
…от так і цього літа тянусь за яйцем… а воно пишіть
Мати моя дорогенька, тут бухкає за горизонтом, війна і мені не хватало тільки за пазухою і ще того ципля… і тут собака біля мене стоїть - один рух і немає клопоту. Ну, я ж так не можу, тому прийшлось колупати, зігрівати, кормити і підкладати уночі під квочку. Все вийшло добре, як і влітку 2021.
Зараз курей перевели у валіпіні, бо там більше місця для усієї цієї зграї і теплесенько.