OLGA Ольга "Кози над Тікичем"

Даю звіт по переселенчеському городу. До 25.09 все казали що приїдуть, бо і картопля погана і морква не вродила. Ну,як би там не було, але не приїдуть. таке їхнє рішення. Накопали на городі переселенцям 30 відер, 140 хлопцям і 28 відер дрібна,порізана, зелена. Буряки і морква теж поїдуть хлопцям + томатна паста.
Копати допомогали волнтери і сусід-переселенець, мотоблоком викопав теж сусід.
Нові родичі з наближенням сезону копання картоплі пропали , завезли їм моркви-бурячків, то сказали що вони не вдома ,залиште під дверима,ми заберемо.
Отака їсторія. Втомилася, бо вся робота на мені, але мені не стидно ні перед людьми, ні перед Богом.

19 лайка

Оце сижу і радію ,що комусь дала можливість хоч віртуально,але відчути свій рідний дім. Служить наш родич десь в Чернігівській стороні. Не так давно був вдома, пригостили ми його сиром. Привіз він в частину, поділився з хлопцями. Сподобалось. А їхній старший каже - кнолі так не їдять, їх смакувати треба. У нас теж такий сир роблять, ситний, вкинув пару шаріків у карман і голод і холод не страшний.
Терміново роблю запаси, при нагоді доправимо смакоту хлопцям.

18 лайка

Правильно . Я також заправляю гостру порцію на визрівання та потім відправлю нашим Воїнам - нехай їх сир нагодує та зігріє в сиру погоду .

11 лайка

Все , вчора вранці порція белперів поїхала у Херсонському напрямку . Смачного нашим рідним захисникам !

15 лайка

Життя вносить корективи. Перевела козу на дворазове доїння, ранком - коли сонечко встає, ввечері – коли сідає. Зараз сонячні і теплі дні. Наче всю городню роботу зробила, посадила часник і цибулю, підсипала перегноєм кущі і теплицю. Чекаємо весну!

17 лайка

За вікном сніг, а на душі холод і смуток. Навіть коза скучає у хліві. Ранком вийшла коза погуляти, потрусила шубку від снігу і повернулася у хлів.
Ніби і роботи нема, і часу вільного нема. Як є світло,то спішу щось зробити, а як темно,то сидимо .Добре, що хоч киця є на розраду.

9 лайка

Дякувати хлопцям що ремонтують мережі у нас другі сутки нема відключень.
Але чомусь коли нема світла мені хочеться щось у сараї робить , готувать кормушки на вечір, годувать курей і для всіх я ставлю карасінову лампу щоб хоть трохи продовжить їм світовий час да і козулькам лучше хоть трішки від лампи, спокійніші і їдять вибираючи сіно не тусуються ,вчора таке все було мокре від снігу з дощем і ми не виходили тільки перебіжками на вулиці їли яблука а потім положила омели і сіно, сьогодні був марш бросок по лісі прогулка добре , набігався молодеячок до схочу а потім на заміну козам пішов по лісі Рашик збирать гілляки сосни для грубки, а він раденький так гасав як кінь, хоть запрягай.

9 лайка

Розповім вам про Тасю.
Народилася Тася в далекому 2013 році і була єдиною дитиною в уже немолодої мами. Мама навчила Тасю всім премудростям котячого життя і коли почалася війна і загриміли пострали, серце старої киці не витримало і вона пішла за райдугу.
Тасю любили господарі не тільки за красоту і розум, а і за її непримереність до гризунів. Службу вона вона несла справно, а у вільний час умощувалась на коліна до мами Ліди і лікувала їх.
Так пройшло вісім щасливих років. І знову гримлять гармати, і плаче мама Ліда біля розбитих вікон у хаті, де завжди було тепло і смачно . І збирається родина, прихвативши з собою ще і вдову-сусідку з дівчинкою, евакуюватися в безпечне місце. Старенькі Жигулі не вміщають всього, що саме-саме необхідне. З родиною їде молодий песик Тедді, а Тася залишається сторожувати осиротіле подвір"я.

6 лайка

Тасю підгодовували родичі, але хліб бів не такий, суп завжди пахнув димом, а не курочко.
Так пройшло літо, осінь, а в середині листопада, коли вже не залишилося цілих будинків на вулиці, Ліда таки умовила родичів переїзжати.
І знову старесенькі Жигулі, троє дорослих і хлопчик-підліток, собака, кішка і Тася, яка не пручалася, а довірилася людям і згодилася переїїхати. 35 годин в дорозі, більше 700 км. позаду, Тася не їла і не пила, не ходила в туалет, вона чекала.
По приїзду облизала маму Ліду, обійшла нову хату і виплеснула всю свою обіду на постіль господареві, за всі свої тривожні дні і ночі , за свою самотність.
Два дні Тася була в хаті, признала Тедді, спала у мами Ліди на плечі і не давала господареві навіть близько підійти, не те щоб погладить.
А потім був вечір і Тася попросилася на вулицю. Нічого не віщувало біди, але разом з Тасьою і Лідою на вулицю вийшов Тедді. І тут до нього прибігли три бродячі собаки, з якими він вже встиг подружитися. Перелякана Тася дременула в кущі.
Ліда вдень і вночі гукала Тасю, ми писали в місцеві групи, питали сусідів і знайомих, чи ніхто не бачив красиву чорну кушку з білим сердечком на грудях. Одні співчували, інші крутили пальцем біля виска, одна добра жінка навіть принесла на опізнання кішку, яка прибилася до неї, чорна з білим, але не Тася.
Так пройшло 10 днів. І ось в суботу почули на вулиці НЯВ! Вона повернулася! Пішла Ліді до рук, знову обійшла хату, заспокоїлась, але обіда на господаря ще не пройшла, не дає себе погладити.
Така історія із щасливим завершенням. Плакали і раділи, а Тася терлася об ноги всім і мені дозволила себе погладити, а потім демонстративно вляглася на теплий газовий котел і мирно замурчала. Тепер тут її дім, тут смачний хліб і суп пахне смачно.
Миру всім!.

30 лайка

А вже і зима. Снігу немає, -2 градуси ранком. Гуляю у дворі з Мілкою, всеодно в хаті темно, а так користь обом. І такі смачні гілочки з яблуні ( у сусідки поламалися від ваги яблук, ми обрізали і перекинули через тин), і кора. А ще кора з акації, весною корували стовпчики. Кажу - так ми і без дров залишимось, якщо коза вже таке їсть. :smile:

7 лайка

Ох ,не годуєте Ви тваринку, не годуєте. І куди зоозахисники дивляться?

1 лайк