Даю звіт по переселенчеському городу. До 25.09 все казали що приїдуть, бо і картопля погана і морква не вродила. Ну,як би там не було, але не приїдуть. таке їхнє рішення. Накопали на городі переселенцям 30 відер, 140 хлопцям і 28 відер дрібна,порізана, зелена. Буряки і морква теж поїдуть хлопцям + томатна паста.
Копати допомогали волнтери і сусід-переселенець, мотоблоком викопав теж сусід.
Нові родичі з наближенням сезону копання картоплі пропали , завезли їм моркви-бурячків, то сказали що вони не вдома ,залиште під дверима,ми заберемо.
Отака їсторія. Втомилася, бо вся робота на мені, але мені не стидно ні перед людьми, ні перед Богом.
19 лайков
Оце сижу і радію ,що комусь дала можливість хоч віртуально,але відчути свій рідний дім. Служить наш родич десь в Чернігівській стороні. Не так давно був вдома, пригостили ми його сиром. Привіз він в частину, поділився з хлопцями. Сподобалось. А їхній старший каже - кнолі так не їдять, їх смакувати треба. У нас теж такий сир роблять, ситний, вкинув пару шаріків у карман і голод і холод не страшний.
Терміново роблю запаси, при нагоді доправимо смакоту хлопцям.
19 лайков
Правильно . Я також заправляю гостру порцію на визрівання та потім відправлю нашим Воїнам - нехай їх сир нагодує та зігріє в сиру погоду .
11 лайков
Все , вчора вранці порція белперів поїхала у Херсонському напрямку . Смачного нашим рідним захисникам !
15 лайков
Життя вносить корективи. Перевела козу на дворазове доїння, ранком - коли сонечко встає, ввечері – коли сідає. Зараз сонячні і теплі дні. Наче всю городню роботу зробила, посадила часник і цибулю, підсипала перегноєм кущі і теплицю. Чекаємо весну!
17 лайков
За вікном сніг, а на душі холод і смуток. Навіть коза скучає у хліві. Ранком вийшла коза погуляти, потрусила шубку від снігу і повернулася у хлів.
Ніби і роботи нема, і часу вільного нема. Як є світло,то спішу щось зробити, а як темно,то сидимо .Добре, що хоч киця є на розраду.
9 лайков
Дякувати хлопцям що ремонтують мережі у нас другі сутки нема відключень.
Але чомусь коли нема світла мені хочеться щось у сараї робить , готувать кормушки на вечір, годувать курей і для всіх я ставлю карасінову лампу щоб хоть трохи продовжить їм світовий час да і козулькам лучше хоть трішки від лампи, спокійніші і їдять вибираючи сіно не тусуються ,вчора таке все було мокре від снігу з дощем і ми не виходили тільки перебіжками на вулиці їли яблука а потім положила омели і сіно, сьогодні був марш бросок по лісі прогулка добре , набігався молодеячок до схочу а потім на заміну козам пішов по лісі Рашик збирать гілляки сосни для грубки, а він раденький так гасав як кінь, хоть запрягай.
9 лайков
Розповім вам про Тасю.
Народилася Тася в далекому 2013 році і була єдиною дитиною в уже немолодої мами. Мама навчила Тасю всім премудростям котячого життя і коли почалася війна і загриміли пострали, серце старої киці не витримало і вона пішла за райдугу.
Тасю любили господарі не тільки за красоту і розум, а і за її непримереність до гризунів. Службу вона вона несла справно, а у вільний час умощувалась на коліна до мами Ліди і лікувала їх.
Так пройшло вісім щасливих років. І знову гримлять гармати, і плаче мама Ліда біля розбитих вікон у хаті, де завжди було тепло і смачно . І збирається родина, прихвативши з собою ще і вдову-сусідку з дівчинкою, евакуюватися в безпечне місце. Старенькі Жигулі не вміщають всього, що саме-саме необхідне. З родиною їде молодий песик Тедді, а Тася залишається сторожувати осиротіле подвір"я.
6 лайков
Тасю підгодовували родичі, але хліб бів не такий, суп завжди пахнув димом, а не курочко.
Так пройшло літо, осінь, а в середині листопада, коли вже не залишилося цілих будинків на вулиці, Ліда таки умовила родичів переїзжати.
І знову старесенькі Жигулі, троє дорослих і хлопчик-підліток, собака, кішка і Тася, яка не пручалася, а довірилася людям і згодилася переїїхати. 35 годин в дорозі, більше 700 км. позаду, Тася не їла і не пила, не ходила в туалет, вона чекала.
По приїзду облизала маму Ліду, обійшла нову хату і виплеснула всю свою обіду на постіль господареві, за всі свої тривожні дні і ночі , за свою самотність.
Два дні Тася була в хаті, признала Тедді, спала у мами Ліди на плечі і не давала господареві навіть близько підійти, не те щоб погладить.
А потім був вечір і Тася попросилася на вулицю. Нічого не віщувало біди, але разом з Тасьою і Лідою на вулицю вийшов Тедді. І тут до нього прибігли три бродячі собаки, з якими він вже встиг подружитися. Перелякана Тася дременула в кущі.
Ліда вдень і вночі гукала Тасю, ми писали в місцеві групи, питали сусідів і знайомих, чи ніхто не бачив красиву чорну кушку з білим сердечком на грудях. Одні співчували, інші крутили пальцем біля виска, одна добра жінка навіть принесла на опізнання кішку, яка прибилася до неї, чорна з білим, але не Тася.
Так пройшло 10 днів. І ось в суботу почули на вулиці НЯВ! Вона повернулася! Пішла Ліді до рук, знову обійшла хату, заспокоїлась, але обіда на господаря ще не пройшла, не дає себе погладити.
Така історія із щасливим завершенням. Плакали і раділи, а Тася терлася об ноги всім і мені дозволила себе погладити, а потім демонстративно вляглася на теплий газовий котел і мирно замурчала. Тепер тут її дім, тут смачний хліб і суп пахне смачно.
Миру всім!.
36 лайков
А вже і зима. Снігу немає, -2 градуси ранком. Гуляю у дворі з Мілкою, всеодно в хаті темно, а так користь обом. І такі смачні гілочки з яблуні ( у сусідки поламалися від ваги яблук, ми обрізали і перекинули через тин), і кора. А ще кора з акації, весною корували стовпчики. Кажу - так ми і без дров залишимось, якщо коза вже таке їсть. 
13 лайков
Ох ,не годуєте Ви тваринку, не годуєте. І куди зоозахисники дивляться?
6 лайков
Нас сьогодні приходили вітати з новим роком наші родичі-переселенці. Ох і гарно співали! Прийшли вже вночі, після 7-ї вечора, кажуть - будемо вітати на вулиці. То це ж яке вітання? Ледве доправила всіх у хату. Добре, що сьогодні бринзу робила, якраз пригостила, вони таке люблять.
Є відео, але я невмію виставити тут.
13 лайков
Було в нас Різдво в 14 році, мабуть, найяскравіше, яке до сих пір згадуємо. Тоді мої сестра з братом по батькові зібрали купу людей. Був хлопець зі Львова, ще один з Камчатки, з Карелії, моя подруга з Нідерландів. Зробили величезну зірку. В мене була хустка від тьоті з Тернополя. Напекли печива, ходили співали українських пісень, Маша пригощала тим печивом не частих перехожих. Йшли з центральної площі ( не хочу й говорити зара її назву) до Михайлівського собору. Біля собору на нас почали кидатись якісь “прихожанки”. Але потім зупинилася жіночка з хлопчиком - підлітком у візочку. Попросила ще заспівати. Розплакалася:" мій хлопчик, почувши вас, вперше за довгий час посміхається!"
Потім ми всі разом пішли грітися в кафе, їсти торта, що спік брат. За одним столом сиділи західняни та східняки та ті, що незабаром стали найлютішими ворогами. Шкода, світлин на лишилося.
Наступне Різдво ми святкували в Тернополі за трохи іншими звичаями, іншими цікавими піснями. З Тернопільського хору Маша далі понесла Щедрика, вже співала на Київщині, розбиваючи на голоси своїх друзів.
Але й надалі згадуємо останнє мирне Різдво вдома
22 лайка
Ірусь … добре написала , спогади понівечені , як вся Україна . Не буде прощення москалям , а поваги і подавно .
11 лайков
Доброго здоров"я всім! От і я повернулася. Читати, то якось читала, а писати -ніяк. А тепер трошки поремонтувала очі і радію, як мала дитина. І шерсть у кози, як виявилось, гарна, а то все тьм"яною здавалась. І всякий бруд бачу - скільки роботи з"явилося!
Як сонце у вікно світить, то вже хочеться гребти-сіять-садить. Пока сидимо з Мілкою в декреті, гуляємо на вулиці щодня. Чи то я її вигулюю, чи вона мене, але гуляємо.
24 лайка
Молодці , коли сонечко то їм вітамін Д от і ти получиш вітамінки від сонечка да і якось веселіше .
8 лайков
Яке життя, такі і нерви. Сьогодні після обіду в сусідню пустуючу років 5 хату ( бабка там померла вже більше 10 років, але трохи ту хату наймали задрипанці), приїхав на поселення чоловік з Бахмута. Декілька днів назад в школу сусіднього села привезли 53 людей. Тепер розселяють куди можна. В нормальний час там би ніхто не жив, але тепер не до шику. Добре, що є природний газ, криниця у дворі, є конвектор, але потрібно ремонтувати. Є звичайна плита і грубка, але розвалені лежаки на горищі. Одним словом - треба рук і грошей. Чоловік той не захотів жити в школі, бо там багато людей п"ющих, а він з виду адекватний, років за 50. Каже - мені аби було де переночувать.
Зразу зійшлися сусіди, а у нас же ще є дві сім"ї теж з Бахмута, принесли постіль, одіяло, подушки, (диван там є), посуд і в посуді,(яка ж поважаюча себе жінка принесе пусту посудину), навіть віник і обігрівач. Юра, так звати нового сусіда, стоїть і плаче і ми біля нього. А ті бахмутчани, що вже давно у нас, його заспокоюють і кажуть - знаїш які тут люди, тут не пропадеш!
Слава Україні ! Слава УКРАЇНЦЯМ!
35 лайков
Пишаюся вами , пишаюся кожною подібною історією , бо горя навкруги багато - дуже хочеться тепла - добра - людяністі ! Дякую !
15 лайков
Новий сусід виявився умілим по будівництву. Вже кипить робота по ремонту пічки і лежаків. Каже - я ж тут надовго. В хаті все вимите, витрушене. Питав куди сажу дівають.(знає, що просто висипати не годиться). Занесла йому мішків на сміття, а взамін мені принесли три здоровенні гілки вишні. Буде козі смакота.
23 лайка
Уже конвектор відремонтували! Буде тепло. Молодці нащі хлопці-газовщики!
9 лайков