Спасибо, Оля!)
Нет, Козочек нету. Ещё до лета держали последнего козлика, но и он уехал в новое хозяйство. Пока решили не заводить козочек, выпаса нет, заготавливать сено нелегко, да и на каждый день травы и веток уже почти не найти. Возможно попозже, как детки подрастут заведём снова, а пока отдыхаем)
Я вас всё время вспоминаю, как мимо еживики и клубники иду. А хожу каждый день. Дай вам бог здоровья!
Света, спасибо большое, мне очень приятно читать, что ягодки радуют Вас! Пусть так и будет дальше! Я только сейчас сообщение увидела, давно не заходила на страничку.
Ого, целый год я не писала на форуме! Как быстро пролетело время! Зимой рассказывать и показывать нечего, а с началом войны уже ничего не хотелось. Может нас ещё кто то здесь помнит) Иногда захожу на форум, просматриваю темы. Но молча) Нет настроения. Вроде бы и относительно тихо у нас, только иногда над головой летает, но постоянно думаешь о том, как оно там, у других, по всей нашей Украине…
Мабуть так у всіх, затримались у лютому місяці.
Робимо все на автоматі бо не покинеш і потрібно тянуть все господарство.
Багато нас таких що забігаємо почитаємо а щось збагнуть написать то й духу не вистачає, голова не варить як нада.
Так, Катю… І весна не весна, і літо не літо. Ось уже осінь, а в голові усе на місце ніяк не стане. Щось робимо, хазяйнуємо, садили, копали, переробляли врожай, бо треба, та й дітки ростуть, їсти хочуть) Але все не так, як завжди, і чи колись воно все забудеться, загоїться?.. Але знаємо, що кожен новий день наближає нас всіх до перемоги, то від цього трохи легше)
Дякую, що завітали на мою сторіночку)
Нада кріпиться ,нада жить далі хоть це складно в стресових ситуаціях, от учора паслись біля кукурудзи і як щайшли що я аж охрипла їх звать ,пів години ні слузу ні духу аж як охрипла ночала свистать то начали мекать аж з іншої сторони обійшли і по дорозі йшли на мій свист, я перелякалась не на жарт адже вже було пів на шосту вечора , думаю прийду і випью заспокійливе і от сердце колотиться а випить так і забула , що б не робила все забуваю а воно все загострюється, мабуть нада пораньше приймать ліки щоб не задавнилось бо тепер важко з стресами при кожному шоросі здригаться. Перемоги, мирного неба, СЛАВА ЗСУ І нашій УКРАЇНІ.
Маринко, привіт! З поверненням!
Добре, що є тваринки антистреси) У Вас - козки, у нас тільки котики лишились, але теж трохи допомагають) Тож тримаймося)
Дякую, Оля!) Рада, що завітали в гості)
Дівчатка, як думаєте, чи реально зараз продати саджанці ягідників? Розумію, що не на часі, усім не до того, та й грошей небагато. Але маю трохи зайвих рослин. Варто відкривати тему по продажу, чи нікому то не потрібно зараз?
Маріночко, я мабуть у вас безколючків ожину замовляла один кустик як купили так і є, не можу розплодити у себе. У тому році кози зїли, у цьому році кури. А зараз квітне.
Якщо буде така на продаж я хочу декілька кустиків.
А полуниці не маєте? Я вас згадую як їм вашу ожину і полуницю.
Так, Інно, замовляли) Знайшла записи, у Вас був сорт Фрідом, він ремонтант, другий урожай в деякі роки може давати пізно, тому й цвіте зараз. Шкода, що козки поїли) Цей сорт погано розростається. Щоби отримати саджанці, розмножити кущик, треба навесні лопатою пару разів гарно рубанути біля куща, десь з однієї сторони. Корінь пошкодиться, і на ньому прокинуться сплячі бруньки, з яких отримаєте декілька нових рослинок.
Дякую, що згадуєте, дуже приємно) Ні полуниці немає, не залишала вусів, думала що в війну нікому ті саджанці не потрібні будуть…
Дякую за чорну малину. Дуже смачна та родюча, не вибаглива. У цьому році був перший урожай, не підмерзає на відміну від інших сортів. За цей рік виріс здоровенний кущ, на наступний рік буде море ягід.
Радує смаком і ваша ожина, але кущ росте повільніше ніж малина. Але, я думаю, що ще наздожене і пережене.
А ви саджанці пропонуйте, нехай люди про майбутнє думають.
Знаєте, коли у березні фронт підійшов до нашого села - ми з чоловіком дерева саджали. Сусід сміявся, що всі виїхали, а ми з козами залишилися, ще й між бомбардуваннями сад досаджуємо. Але це нас тримало і відволікало. Бо посаджена рослина - це надія на життя і новий врожай, який ми обов’язково повинні скуштувати.
Думаю, как раз именно сейчас очень реально! Учитывая, что будут не самые лучшие времена, нужно запасаться сажанцами.
Я как раз присматриваю себе ягодники, в том числе.
Мариночко, навіть під час війни потрібно на щось відволікатись, шукати якусь розраду. А саджанці це також і можливість в майбутньому потішити ягодами своїх рідніх , але й нагода виручити якусь копійочку на різні дрібнички. Мене в цьому році дуже потішили урожаем твої кущики. А твоя “Дивна” вже кілька років на першому місці за своїми смаковими якостями. Дякую!
Колись років може з 15 була у мене(зємляніка)
родила ціле літо, ягодки були довгеньки і крупні а от як називаються даже не пригадаю і кого не питаю ніхто не знає
Сніжано, дуже приємно, що кущики Вас радують! Так, ожина має нарости. Треба подивитися у записах, що за сорт Ви замовляли. Але майже всі, що в мене є - то великі кущі, просто спочатку нарощують кореневу, а тоді вже масу.
Ой, люди які опинилися поблизу фронту - для мене герої! Ще і дерева саджати!) Я би так не змогла, напевне. Ми тут, у глибокому тилу, звичайно копалися в городі і під сирени, і коли ракети над головою декілька разів пролітали. Але то інше… Так, рослинки відволікають хоч трохи від похмурих думок, від сумних новин, хоча хіба зараз хоч на півгодини забудеш, що коїться по всій країні… Та от не впевнена, що мені би така терапія допомогла на вашому місці)) Ви, і всі форумчани, і всі українці, які переживають бойові дії поблизу, окупацію - приклад мужності для мене, доказ того, що наш народ непереможний!