Це мій хутір. Ні, звісно ми мешкаємо не на хуторі, а в селі. Але це стара частина села, що стрімко розросталося останні роки, бо село це під Києвом, але на нашій вулиці , яка виходила в поля-городи, людям не вистачило чи грошей, чи покупців, і тут будинки не заселені, не добудовані, ділянки не попродані, та й виходить, що поряд майже нікого нема. А ті, хто є, нас, які понаєхалі, не люблять, не вітаються та й в загалом вже й не бачать. Та й ми їх не чіпаємо. Так і живимо, як колись мої дід з бабою - на хуторі. Так нам комфортно. Діти при нас, друзі дитинства та родичі завжди приїзжають на вихідні та свята, так що нудьгувати ніколи.
Я шукала місце під Києвом років з п‘ять, але ніяке не влаштовувало мого чоловіка. Він казав, що в гуртожитку жити не хоче, доволі квартири. Мріяв про простори, озеро чи ліс. І врешті цю ділянку із старим домом він і вибирав. Будуватися почали в 2005 році, а переїхали сюди в 13-му.
Оскільки я за фахом архітектор, хоча майже все професійне життя пропрацювала ландшафтним архітектором, то будинок и благоустрій - це все моє.
Люда поздравляю с открытием странички. С Новосельем! Всего самого наилучшего в виртуальном и настоящем домах.
Дякую! На взаєм!
На нашому хуторі разом з нами мешкають дві китайські хохлаті пуховки, кіт, кішка, фазани ( мисливські, золоті та жовті воротникові, срібні), кури , і вже трохи більше року - Кози!
Зараз у нашому господарстві ламанча, камерунка, нігерійський козел та коза із трьома козенятами.
Вітаю Вас з новосіллям, такі гарні фото, красива природа. Будиночків з’являється все більше . Показуйте кізочок і фазанів, дуже цікаво.
Дякую! От якщо б не наважилася приймати участь у новорічному конкурсі, то й сторінку ще б не скоро відкрила. А так є нагода.
Це срібний фазан.Ага, це точно, я теж в минулому році саме завдяки конкурсу створила свою сторіночку.
Мій чоловік теж про фазанів вже давненько заводив розмови. Їм же потрібні повністю закриті вольєри?
Вітаю!! Оце краса у вас !! А фазанів ви тримаєте для душі ,чи на м’ясо , але ж такі гарні.
І ми теж живемо на хуторі , хоча насправді на околиці містечка , а мікрорайон називають хутором)).
Людмила, Вы хотите мини ламанчат? Ой красивенные будут.
Ось таке наше господарство.
Так. І ще під дахом треба сітку якусь, бо вони, коли злякаються, злітають свічкою і можуть травмуватися. А ще потрібен тамбур. Бо бува хтось погано зачинить двері чи ще щось - і пташка на волі. Зловити нереально. А чи виживе? В нас кожен рік одна- дві такі, хоч і тамбур є. І ніколи більш не бачили і не чули.