Катя, надо подготовить “запасной аэродром”, мне кажется. К 20-м числам апреля очень нехорошие события обещаются в Харькове. Лучше подготовить чемоданы заранее. Пусть не пригодятся! Но, не дай бог, что произойдет, чтоб было хоть куда ехать. Но лучше заранее немного.
Я бы рассматривала Черкасскую, Полтавскую, Винницкую области. Но выбирать вам, конечно.
Спаси вас бог!
Лівобережжя Дніпра нестабільне. Треба на правий берег.
Нехай Бог укріпить, дасть сили впоратися і зібратися з духом:sob:![]()
![]()
![]()
Як важко це читати…
Ми хоч і з Вінниці, але страшно…страшно за діток.
Як подумаю, що доведеться зриватися і десь їхати в серці щемить…Але ж куди нам, як у вас там пекло, якого ми не знаємо…навіть не уявляю, що коїться у вашій голові та душі.
Тримайтеся:pray:![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Буду підтримувати вас в молитвах.
Нехай Господь оберігає
Катя, якщо надумаєтеся з переїздом, я в Черкаській обл, Лисянка, Звенигородка поруч, 25 км. тел. 0965457678, будемо щось шукати. Якщо не відповідаю - передзвоню. Ваш телефон не знайшла.
Дякую за підтримку. Це важливо.
Поки що це все роздуми і дуже хочеться сподіватися, що все вгамується.
Так, все життя там, тепер ніде. Живешь як бомж нічого не маєш свого. Ми ще коли почали їхати зламалася здорово машина, поставили, бо часу немає її робити, знайшли друга, який відвіз на западну. Дорожче чим самим а що робити?
А без машини і тут важко. Треба кудись, треба просити тут знайомих.
Катя, как вы? До нас мало информации доходит, но проскакивает, что Харьков сильно бьют.
Что вы решили? Пока таки остаётесь?
Да, мы дома. Заходила редко, были перебои со светом. Включали ночью и на несколько часов днём. Ну, как ни странно уже третий день не выключали совсем. Похоже кацапы не понимают, как удаётся Харькову быть со светом. Уничтожили не только генерацию, но вроде как и подстанции.
Думаю, наши что-то таки придумали.
Относительно обстрелов… это сложно объяснить. Но есть определенная закономерность. Чем чаще слышишь звуки взрывов - тем спокойнее на них реагируешь. Не возможно находится постоянно в состоянии стресса, организм старается адаптироваться к ситуации.
В качестве иллюстрации жизни в Харькове:
звонила сестра, поделилась лайфхаком - на ночь в карман положить сухой корм, так быстрее найдут собаки под завалами.
Она живет в северной части города (Шевченковский район) - там сложнее всего ситуация, достают КАБами. Точне, похоже, что они их тестируют на нас. Выбирают объект, запускают управляемую авиабомбу и с беспилотника отслеживают результат. Несколько дней назад рядом с ее домом разбомбили школу (в ней был «пункт незламності»).
Нам в этом плане повезло, мы на юге:) у нас в основном «Искандеры» долетают.
Правда у меня там работа. Каждый раз перед выездом нужно собраться с духом. А после прилётов отписаться мужу, что жива.
Самое поразительное - несмотря на огромное уже с начала войны количество прилетов по городу, Харьков удивительно красив. Все чисто, ухожено, парки, фонтаны, работающие магазины и кафе, дорогие машины и люди….люди, которые любят свой город и не бросают его. К сожалению, иногда ценой собственной жизни.
Харьков не хочет быть руzzким. Он отчаянно сопротивляется.
Дуже боляче читати про таке жахливе життя. Жахливі лайфхаки.
Бажаю кожному росіянину по жмені сухого корму в кармані.
Отримають вони, і корм собачий у кишені, і інші “привілеї”. Вже Каховське водосховище припливло до них, і це дістане. Усі під Богом ходимо.
и слава Богу. обломают оне зубы об него.
почему то именно в Харькове чуствовала что это Украина. в Одессе - не
там как вообще отдельное от всего место
Катя, давно не заходила на форум. Як Ви? Прочитала Ваш пост щодо виїзду. Я саме знаходжуся в Чернівцях, і тут тихо.
Може, давайте я дійсно спробую пошукати Вам житло тут? Сходжу в ЦНАП, поговорю з місцевим людом. Тут можна знайти будинок під оренду, можливо ц безкоштовно, бо багато людей виїхали до Польщі, Румунії, будинки стоять, і можна попитати.
Якщо готові переїжджати, напишіть мені, я постараюся допомогти.
Дякую. Але поки такого рішення нема. Ми дома.
Останнім часом навіть якось принишкли. Тобто повернулися до звичайної кількості обстрілів на день 2-3. Та навіть не кожної ночі. Принаймні вже можно виспатись:)
В Харкові зараз дуже багато народу. Мабуть ми всі сподіваємось на краще. Дуже хочеться вірити, що це все недарма, Харків все ж таки вистоїть.
Вірте в це, усім серцем. І так буде обов’язково.
Так було у нас. Коли окри підійшли до сусіднього села, усі односельці виїхали, зосталися одні старі і тероборона - я молилася і дуже вірила, що Господь нас не покине. До нас навіть приходили і пропонували виїхати, але ми своїх не кидаємо. Я живу на землі, яка належала моїм дідам-прадідам, і у них я просила сили вистояти.
Так і сталося - Господь і мій рад зберіг нас від навали. І вам допоможе, тільки дуже вірте у це, вірте у прекрасне майбутнє своїх дітей.
Якось було не до того, але для себе перш за все зафіксую. У нас цього року теж тільки хлопці народилися. Від двох кіз три козлики. У Принцески 5 кг, ледве ми його вдвох народили. Це вже 4 окіз, до цього все сама. А тут ніяк вона не могла його витужити. Я більше хвилювалася за козу, тому було прийнято рішення допомагати. Коли була потуга - тягнула. І вийшло в нас це зовсім не з першого разу. Думала, що вже не живий. Та ні! Зараз вже місяць, заброньований. Я таких козлів ще не бачила. Підняти не можу. Зважувала у 20 днів - 12кг, зараз навіть не знаю. Але козам проходу не дає, поводиться вже як дорослий цап. Тож чекаємо вже, коли поїде в новий дім.
У Сери два козлика 3,6 та 3,4. Народила сама. І це дуже добре. Бо як раз за неї я переживала. Попередні пологи були важкі, з допомогою. В нас як раз не було світла. Народжували разом майже в темряві. Добре, що коза біла і перший козлик теж:) З ним ще трішки помучались, а другий поменьше вже сам вистрибнув.
Темного теж вже забронювали, а світлого навіть і не продавали. Якось на старті він не дуже, молоко дуже жирне і багато. Думаю, у нього було щось з ферментами. Зараз нормально, росте.
Добрий ранок ,вітаю з поповненням,здоров’я всім та побільше молочка ![]()
Ось з молоком і не можу дати ладу. Воно в мене не кисне. Намагалася зробити сир звичайний. Стояло декілька днів і не кисне. Потім руки не доходили викинути куркам. Короче кажучі, коли викидала через днів п’ять - шість був нормальний кисляк на вигляд, але зверху вже пліснява почала з’являтися.
Раніше я завжди використовувала тільки свіже молоко ( не більше доби) і в теплі десь за добу - півтори все було готово.
А тут навіть не знаю, чому в молоці не розмножуються молочнокислі бактерії. Ніяких домішок, кізка в доброму стані, молоко тестом перевіряла - все ОК.
Після окоту вже місяць минув. Спробувала з закваскою Віво з супермаркета взагалі нічого. З закваскою для сметани ( колись купляла в чизмастері, але не користувалася) - за добу вже на щось схоже. Навіть сир вийшов.
З нього сироватку додала в свіже молоко - стоїть вже три дні і нічого.
В хаті напевно холодно. Щоб швидше скисало мию банки сироваткою, полощу водою і тоді на третій день скисає. Для швидкого скисання надо жару, тобто жарку погоду.
