І коли ОПГ прийде до магазину свого коопу та купить за здані яйця, пух, перо, сир, сметану і т.д. кролячу шубу або пухову подушку, пухову ковдру- то він повірить, що кооп йому потрібен. А якщо ні - то не повірить. Гра в одні ворота нікому не цікава!
10 лайков
А ще потрібно розуміти, що цей бізнес великомасштабний. Та потребує великих коштів, вливань капіталу. Тісної та спрямованої праці, спеціалістів, часом дуже вузької кваліфікації . Із тих, кого за останні 20 років в Україні не підготували. Але якщо задатися ціллю, та підключити інші галузі промисловості та освіти - то роки за три - дуже може бути…
6 лайков
Підтримую повністю!
1 лайк
Питання Ветеринарів дуже гостре в країні, але не може навіть сама rfnthbzf @Veterin Охопити всю країну, тут ми маємо розуміти, Що ВЕТЕРИНАРИ почнуть вертатись , або долучатись … тільки тоді, коли буде ланка заповнена, та в господаря буде з Чого виплачувати ЗП 9 послуги ) ветлікаря. Безкоштовно буває сир в мишоловці і то для другої мишки.
2 лайка
коли в існуючи кооператив заходить кооператор , і вносить кошти на закупівлю тварини , тоді одна коза = один пай де слушно, а от коли кооператорами стають поодинокі приватні МСП, тоді це інша форма співпраці, тому, що йдеться про закупівлю від населення, а у випадку кооперативу, то Член кооперативу, надає молоко в Саме цей КООП на переробку, за для отримання кращої ціни за МОЛОКО 
Тому, що виготовляє МОЛОКО високого ґатунку. та відповідає стандартам то що )
2 лайка
Або я не зовсім зрозуміла вас, або ви не зрозуміли мене. Ферма - ніколи не зайде в кооператив. Вона збудує свою сироварню. А от кооп - він потрібен приватним господарствам. І спрямований на розвиток села. Фермер - є фермер і переслідує інші цілі. І своє молоко - це і є найкраща ціна для виготовлення своїх сирів. І фермеру сьогодні видають землю. І не на голову худоби, а на голову членів сім’ї. Хоча члени сім’ї не пасуться, а пасеться худоба. А її потрібно годувати… І це приведе до того, що фермери повикупають землю. А приватні господарства розвиватися не будуть, тому, що " уся земля - Калитчина!"
6 лайков
І надлишок молока у приватних господарств скупить фермер, і ціну запропонує, і випас дасть і сиром поділиться. І кооп залишиться в минулому, ще не розпочавшись.
3 лайка
Колхози в минулому, а от на кооперативи велика ставка всесвітньої організації ООН
Кооперативний рух є потужним як в плані членства, так і в плані впливу.
Кооперативи є економічно значущими в багатьох країнах світу, забезпечуючи
людей продуктами, надаючи фінансові та інші послуги. Про економічну
потужність кооперативів свідчать частки національних ринків, які вони
займають:
- в Буркіна Фасо аграрні кооперативи є найбільшими виробниками
фруктів та овочів на національному ринку; - в Кот-д’Івуарі вони охоплюють 77% виробництва бавовни;
- в Уругваї кооперативи виробляють 90% молока і здійснюють 70%
обсягів експорту пшениці; - 33% аграрного ринку США контролюється кооперативами;
- додана вартість, створена кооперативами у ВВП Філіппін, становить
16%; - кооперативи в Данії контролюють 94% молочного ринку та 69% ринку
фермерського обладнання; - шведський страховий кооператив Folksam займає 48,9% національного
ринку страхування житла та 50% страхування життя від нещасних випадків; - в Кореї 40% сільськогосподарської продукції виробляють кооперативи;
- в Канаді 62% молочної продукції реалізується через кооперативи;
- у Фінляндії кооперативи відповідають за 79% сільськогосподарської та
31% лісопереробної продукції [12].
Організаційна форма кооперативів дає можливість мобілізувати фінанси,
управляти витратами і контролювати їх, створити спільну відповідальність і
солідарність у суспільстві. Кооперативний досвід в галузі комунального
обслуговування, страхування, надання медичних послуг дає можливість
стверджувати, що кооперативи здатні відігравати значну роль у наданні послуг.
На початку ХХІ ст. кооперативні організації здійснюють свою діяльність
в умовах глобалізації світової економіки. У світі рушійною силою розвитку
економічних відносин є ринок. Глобальні зміни на світових ринках здійснюють
значний вплив на розвиток кооперативного руху.
Враховуючи досвід європейських кооперативів у країнах з розвиненою
економікою, вимоги світової економіки та національні інтереси України,
першочерговим завданням Центральної спілки споживчих товариств повинна
стати систематична та постійна робота щодо адаптації діяльності кооперативів
до стандартів ЄС та СОТ, впровадження ринкових механізмів і форм
господарювання. Пріоритетним напрямом зовнішньоекономічної політики
системи споживчої кооперації України повинен стати пошук джерел іноземних
інвестицій і потенційних партнерів для створення спільних підприємств, які
будуть використовуватися для просування товарів на зовнішні ринки та обміну
прогресивним досвідом ведення кооперативного господарювання. Акцент
міжнародної співпраці доцільно зробити на розвитку кооперативних галузей
третинного сектора, тобто на розвитку міжнародного туризму, фінансових
інституцій, маркетингових та консалтингових організацій, а також лізингових
та франчайзингових операцій.
1 лайк
Ооо!! Не будемо перейматися Данією, Кореєю та Канадою!. А також країнами третього світу. Ми говоримо про себе. Свій світогляд, розглядаємо стан нашої галузі с/г. Та пропонуємо, що і як потрібно зробити, щоб МИ там працювали, а не Данія та інші з ними. У них своя історія. Свій шлях до них. У нас своя. І колгоспи тут ні до чого. Ми пройшли свій шлях, чули своїх прадідів, дідів та батьків і сама я вже живу 60 років. Дещо бачила і дещо знаю. Подивіться - який вік у коопів у тих країнах? Та почитайте Гоголя, Карпенеа-Карого, Нечуя-Левицького та інших українських класиків та класиків всесвітньої літератури. А то створення коопів затягнеться ще на 70 років. Ми за!!!. За відтворення с/г! За вихід на всесвітній ринок. Але поки що нам там нічого свого запропонувати - окрім дешевої робочої сили.і цей наш кооп дешевої робочої сили зараз найрозвинутіших. Треба зважити ВСЕ, щоб цей кооп не контролював 80% світового ринку!
5 лайков
І про безкоштовні послуги мова не йде. Іде мова про якість послуг. Читайте , будь ласка в контексті. Йдеться про ті професії, яким ще потрібно навчити молодь. Яким сьогодні не начать. Обробляти шкури- нема кому, ремонтувати обладнання - нема кому, м’ясників та забійниквв - тільки дуже старі кадри і за віком теж старі. Про ветеринарів уже говорили, бо собака і не одна в кожній господі, а от чи буде в кожній господі вівця , коза та корова - це питання держави, бо воно земельне. І починати потрібно з нього. Щоб не зробити ще один - Юр’ів день. Коли закон видали, а землю не дали.
5 лайков
А про іноземних спонсорів мені особливо подобається. Який смисл іноземному спонсору створити собі конкурента в Україні? Хіба що отримати дешеву робочу силу та родючі землі заради власного прибутку. Оце саме і буде ота мишоловка з безоплатним сиром, коли нам скинуть сюди те, що у них найгірше, а від нас заберуть , що у нас найліпше. Зате показники будуть в % світового ринку. Але з народжуваність у нас теж не так все гарно, як в Китаї.
7 лайков
І, невже, всі вважають, що для того, щоб викупити молоко у сільського жителя , перевезти і продати міському жителю - потрібен іноземний спонсор? З цим навіть колгоспи справлялися!
5 лайков
Досить упереджено, але в цілому згідна з вами майже на 100 відсотків
1 лайк
Я так понимаю (поправьте, если ошибаюсь) работу кооперативов. Собираются несколько семей, которые держат коз, например. И решают: а давайте мы всё своё молоко от наших коз будем продавать по такой-то цене Пете, а он пусть из этого молока сыры делает и продаёт.
Вот тут не понятно: ведь и сейчас все люди лишнее молоко сдают на заводы… То есть, этому Пете придётся контролировать качество молока, и, соответственно, здоровье животных;, покупать оборудование (те же холодильные шкафы); делать рекламу и т.д. То есть, вся ответственность и головная боль будет именно на этом Пете.
Самое главное: зная менталитет наших людей, они будут отдавать Пете только то молоко, которое не смогли продать по более высокой цене, поэтому говорить о какой-либо стабильности для этого Пети невозможно… А у него, например, заключён договор на определённое количество сыра в месяц.
Вопрос: можно ли заключать договора на поставку одной семьёй определённого количества молока и будет ли этот договор иметь юридическую силу?
и правильно ли я понимаю структуру этих самых кооперативов?
2 лайка
Прочитайте диалог сначала. Намного впереди. До того как дали ссылку на проект закона про ДРХ и после того.
1 лайк
А на сегодняшний день структура по закону такова, что члены кооператива А,Б,В,Г,Д,Ж, и З собрались, внесли паевой взнос и решили создать предприятие по переработке сыра из собственного молока. Для этого им надо купить оборудование, нанять ветеринара, бухгалтера, директора, молоковоз и людей, которые это все будут готовить. Менеджера, который будет заниматься снабжением и реализацией и все отсюда выходящее и входящее. Платить налоги государству.
1 лайк
Вот и я о том же. У нас в посёлке коз держат на сегодня где-то пять-шесть семей. При этом: профилактику не делает никто, недавно от сказа делали прививки по 6грн/голову- все тихонько пересидели, чтобы деньги не платить. О каких-либо анализах вообще нет речи. Так и живём… И вот как с ними, например, кооперироваться? Как брать на себя ответственность за качество их молока?
Конечно, идея с кооперативами хорошая, но не в наших реалиях.
3 лайка
Ценына продукты в Дании.
Обратите внимание на сыр и молоко. Вот придет иностранный спонсор и за сколько лет вам отобьется стоимость козы в 1800 евро?
6 лайков
То що тоді говорити про упередженість. Наші люди самі собі спонсори, бо при мінімальній зарплаті у 3200 заводять кіз вартістю в 1800 євро. А прийде іноземний інвестор і правитиме за молоко від цієї кози - копійки. Хіба це не упереджено як до нашого виробника? І де ця вигода буде? Щоб збувати сир ?
5 лайков
Вы можете заключать любые договора , но если согласно договору обе стороны не пришли к общему консенсусу, то дело решает суд опираясь на гражданский кодекс, в случає
кооп на закон о кооперации.