https://forum.kozovod.com/t/kak-privlech-pokupatelej-na-molochnuyu-produkcziyu/16082/61?u=sun_lady
Ой, дівчата, тільки що продала свій перший літр козячого молока, емоції мене аж розпирають:face_with_hand_over_mouth:, і дуже радісно і так чомусь хвилююсь, а чи сподобається, чи не буде якогось присмаку та таке інше, я люблю все купувати а продавати своє не вмію, боюсь сумніваюсь.
Так мені захотілось з кимось поділитись цим, а хто мене зрозуміє як не ви.
Форум читаю дуже давно з 2016 року але козочок в мене не було, і майже чотири місяці тому я поповнила ваші ряди, вийшло все спонтанно. Мама тримала гарну козочку ( доречі її маленькою я їй привезла ) і тут вона вирішила що їй вже важко тримати козу і просила мене знайти купця, мені звичайно було шкода з нею розлучатись і я тягнула час в надії що вона передумає, та одного ранку мама мені заявляє що продам Марту з донечкою першому встречному ( образно) за хто скільки дасть " із глаз долой із сєрдца вон" тут я не довго думаючи звоню чоловіку і кажу щоб ввечері після роботи їхав до мами і ми забираємо Тусю (Мартусю), я поняла що мій звездний час настав:upside_down_face:а то скільки вже можна вивчать теорію і бути без кози, а то в нас було так: мама тримає а я її тільки просвєщаю та повчаю як треба правильно за козочкою доглядать, по научному:blush:, вона ківає, соглашається, а робить все одно по своєму:face_with_hand_over_mouth:
Знайомтесь моя козособака, моя любов, моя Мартуся, в нас з нею особливий зв’язок
Дочка Марти Мілка (Мілкі Уей🥰)
Ну і звичайно ж я з новою силою занурилась знову у форум, читаю вивчаю записую, раціони, глистогонка, як варить сир


Проходить тижні два, я"вошла во вкус" і розумію що двох козочок мені мало і треба ще… , бо знаній багато:thinking:



Моня дуже ніжний і ласкавий козоребенок, моя мазушка.
Ну а далі, як уже не важко здогадатися, мене понесло в козоводство “семимильньіми шагами”, як на зло на форумі нічого в "альпійському типі"не попадалося:sweat_smile:

Коли ми приїхали по Ласуньку, вона саме доїдала свою порцію вареної каши, якою її щедро годувала бабуся, коли вона вона вийшла з сарая це був поросенок на ножках😋, зараз вона вже трошки схудла, а так вона
дуже гарна, спокійна козочка з дійсно смачним і плотним молоком.
І в той же день я стала "счастливьім обладателем " главкози Майї (Маюсі)IMG_20210926_131236_1|375x500
Маюська, як тільки ступила на землю своїх майбутніх владєній, відразу зняла стрес переїзду-всіх гарненько відлупила і пішла спокійно їсти🤪
Разом з козочками я ще прикупила трохи досвіду🤭
От така історія.
Довгою стала моя розповідь, просто за увесь цей час що я на форумі, ви всі стали мені близькими і хотілось поділитися з однодумцями.
Хотіла поділитися радістю першого проданого літра молока та мабуть це буде початком моєї сторінки, тільки назву їй я ще придумаю…
Маша! Дуже гарна ідея, читала Ваше повідомлення і теж подумала про те, що гарний початок для своєї сторіночки. А назву Вам модератор (якщо не помиляюся) допоможе з часом змінити, якщо придумаєте іншу назву.
Вітаю!
Ви так натхненно написали, що аж в мене гордість за Вас переповняти почала!
В подальшому Вам успіхів та натхнення в цій справі!
Ви самі пропонували комусь молочко, чи до Вас прийшли купці цілеспрямовано?
Дякую, Світлана!
Спеціально купців не шукала.
Ми кожен день ходимо з козами гуляти- пастися , зазвичай ходимо на поле , там у нас люцерка посіяна, ну і кущі дерева є, а вчора пішли в інший бік, у посадку, там гарний підлісок і просто захотілось вже змінити картинку. І зустріли цього чоловіка, він порався у себе в городі, побачивши нас він зрадів і першим питанням було чи можна брати молоко і вже ввечері обіцяв прийти, я відповіла, що так, можна, на а далі ви вже знаєте… він став моїм першим клієнтом на молоко.
Мужчина на почин это хорошо. Желаю процветания вашему бизнесу.
Спасибі вам за підтримку)
З мене поки що такий бізнесмен:crazy_face:
це для мене поки як хоббі, яке мене затягує все більше і більше, але якщо кози зможуть заробляти собі на зерно, це було б чудово) і мені мотивація вдосконалюватись.
Машенька, обязательно заработают! Все так начинали, радовались каждому проданному стаканчику, а потом люди распробуют, знакомым порассказывают, и… Бог даст, очередь у тебя будет!
Спасибо, Марина!
Девочки, ваша поддержка для меня очень ценна, я понимаю, что на правильном пути.
Помню, когда впервьіе вьішла с козами гулять, я всем соседям ( а они летом любят на лавочках посидеть , посудачить) сделала вечер, комментариев разньіх бьіла масса:laughing:, они на меня смотрели как на " городскую сумасшедшую", ну точно я уже тю-тю, где то неделю мьі с козами бьіли звездами “кутка” о нас говорили, нас каждьій раз пересчитьівали:blush: ( у нас считается дурньім тоном, если у тебя больше одной козьі, даже не знаю почему так…)уверена во след крутили пальцем у виска, ну ето все не важно… Ну не принято у нас на улице вьіводить коз за двор, показьівать, максимум что можно привязать у себя в саду и то в укромном местечке, чтобьі сглаз туда не дотянулся а лучше спрятать в сарае чтобьі никто не видел , а если тьі не дай Бог начнеш спрашивать про продуктивность или рацион и тому подобное, то автоматически будеш потом виноват если с их козой что то случиться:crazy_face: значит позавидовала сглазила. Ну как то так. Но я все равно всех своих соседушек люблю:smiling_face_with_three_hearts: Потом они начали меня вразумлять, что козам пастись на вольном вьіпасе смертельно опасно, они вместо травьі “наїдаються кульків а потім дохнуть”, ну і подобньіе советьі, я с ними соглашалась, не спорила, но все равно мьі ходили пастись:relaxed:
Сейчас уже все привьікли и нас обращают мало внимания, зато как радуются дети когда мьі вьіходим, бежат навстречу, столько емоций🥰 особенно дети любят Моню💕
У Вас есть прекрасная возможность собственным примером показать, как это безопасно, полезно пастись и как надо кормить своих подопечных, чтобы им не хотелось есть не съедобные вещи…
Несите истину в массы ! хоть одно спасенное животное от не надлежащего ухода и кормления несведущих, это уже большая победа. Як кажуть… вода камінь точе…
Для мене випас з козами це релакс, я би і не проти брати і сусідських кіз зі своїми за компанію, але нажаль вони привчені тільки бути в сараї, і мені здається що я з ними не впораюсь, мої куплені дійні ще досі шугані і тікають при першому шоросі мені іноді з ними дуже важко, Марта Мілка і Моня пасуться гарно, не відриваючи голови і не бояться нічого, для себе зробила висновок, що своїх кіз треба ростити з маленьких.
Одна сусідка начебто і не проти щоб коза паслася, але коза привчена постійно бути в сараї, і коли її випускають у дворик вона страшенно лементує, а другу я навіть і не бачила і не чула, вона за семью замками, просто знаю, що вона існує.
Дуже надіюсь що з часом вони побачать що мої кози досі живі, і не наїлися кульків🤭 на випасі, вони зроблять висновки для себе і передивляться методи утримання і почнуть випасати хоча б уже молоде покоління💕
Будемо ламати стереотипи😆
Что, на улицу вообще не выпускают? А как же витамин Д?
Ну, я бы не была так категорична У меня покупные есть, которые отлично прижились, а есть рождённые в моём хозяйстве, но диковаты… Причём от одной и той же мамаши (тоже у меня рождённой), но сама мамка очень ручная. Старшенькую дочку, когда раздаивала после первого окота, думала умом тронусь
Через пару месяцев присмирела. И вот теперь с ужасом жду, как младшенькая себя поведёт).
У нас тоже такое практикуют. Некоторые даже с коровами
У меня тоже такое мнение.
на нас так же соседи реагируют: коз гулять? да приткни их на колышек! а они, что прям слушаются? и не разбегаются?
Классный старт,и козочки- красотки и первая продажа молочка.Все обязательно получится,успеха!
У них есть маленький дворик сразу на вьіходе из сарая - там она спокойна, а за сараем есть вьігул побольше, так вот там она плохо себя чувствует, кричит все время и не пасеться, она одна и ей наверное страшно🥺
Вьі знаете, Люда, согласна с Вами, что бьівают разньіе случаи и ситуации.
Мои покупньіе дойньіе Ласуня и Майя прижились как то сразу, и дома в вьігульном дворе прекрасно себя чувствуют, я вижу что им комфортно,и у меня к ним претезий нет, но так как они не бьіли никогда на вольном вьіпасе, то теперь бьівают иногда сложности, они оооочень осторожньі, мягко говоря, постоянно на стреме, все пасутся а они просто стоят и смотрят в даль, первьіе минут
еще 40 едят а потом пьітаются свалить… а если случайно проедет машина по дороге когда идем на вьіпас ( 50 метров мьі проходим вдоль асфальтированой дороги), они галопом возвращаются домой и нужно путешествие начинать сначала, но ети все мелочи они решаемьі, я когда не ленюсь и беру Майю на поводок, то доходим мьі с первой попьітки:laughing:, им просто еще нужно время…много…
Я Моню купила маленькой, она первое время, недели две на вьіпасе от меня не отходила и практически не паслась, но как то бьістро адаптировалась, просто у нее подружка ровесница Милка, она начала ее во всем копировать и теперь пасеться прекрасно, очень старатливьій козоребенок, вот почему собственно и сделала такой вьівод, хотя опьіта мало могу ошибатся
Анечка, спасибо)
Давно я хотела завести козочек, да все как то не решалась брать такую ответственность на себя, да и бьіть невьіезной не хотелось, но видно всему свое время, я поняла что созрела, пока мне очень нравиться как будет дальше время покажет, а пока я в восторге что окунулась в етот мир козоводства.
Вам тоже желаю успехов в етом нелегком деле и процветания вашому хозяйству🤗