Привіт усім мешканцям форуму! Ми - Петро і Оля Бучковські, козоводи-початківці.
Живемо в с.Біла, одразу коло Тернополя.
Наша історія із розведення кіз почалася після народження нашого сина Ромчика. Ми в перші ж місяці його життя задумалися, на яке молочко його переведемо після завершення грудного годування. Так і з’явилася ідея купити козу. Знаючи, що хорошу дійну козу навряд чи хтось продасть, вирішили шукати гарненьке козенятко і виростити кізоньку самим. Щодо вибору породи, зразу ж знали, що купимо англо-нубійку,бо дуже нам довгі вушка цієї породи подобалися, та й цікаво було спробувати, який ж це пломбірний смак молочка від нубійців
Ось таке козенятко чоловік привіз із Батьово від Андріяна Колосова у червні 2017 року. На цей момент їй було 4 місяці. Пізньою осінню ми її відвезли в Броди (Львівська обл.) до мого тата. Там наші сусіди-козоводи мали англо-нубійського цапа і наша кізонька Рая знайшла собі кавалера)
У травні 2018 р. Рая нам народила 2 дуже красивих козочок - Дарку і Мілку.
Після народження таких гарних дівчат-кізок ми вирішили, що варто вже шукати їм пару. Оскільки із маленьким козеням немає проблем іх транспортуванням, вирішили знову ж звернутися до Андріяна і вкінці червня 2018 р. чоловік привіз із Закарпаття козлика, якого ми назвали Жорж (Жора).
Влітку, коли вже козенята перейшли на тверді корми і сіно, молоко від кози вже все було наше і ми почали пробувати сироварити. Навчилися робити моцарелу, сулугуні, фету, рікотту, а найбільше нам полюбилася бринза і адигейський сир, який я ще пробувала робити з італійськими травами. Дуже смачно!
До осені молоденькі кізки Дарка і Мілка добряче підросли.
У вересні 2018 р. наша мама-коза Рая поїхала на побачення до свого “нареченого” в Броди і в лютому народила знову ж 2 дівчинки-кізки - Алісу (плямиста) і Аміну (чорненька).
В цей період мій тато дуже загорівся ідеєю завести собі козу. І ми, побачивши тут на форумі оголошення Таї Яремчук (с.Ровно Вінницької обл.) про продаж маленької 75% заано-нубійки (дочка кози Лібери (з господарства StreKoza) і козла Дарія), вирішили її купити. Так в нас появилася ще одна кізонька, яку ми назвали Шері.
Молочка від Раї було достатньо для всіх трьох козенят, та й разом їм було рости веселіше.
Зараз Жорі 1 рік 7 місяців. Достойний кавалер для наших козочок.
.А моя мрія чорного кольору нубієчка , та ще й бажано 100%.
Крім того, що фактично за три роки маємо мало не десяток кіз, також у нас живе багато іншої живності - німецькі вівчарки, британські коти, кури породи темна брама, білі мускусні качки, гуси-холмогори, індики, бройлери, голуби-кінги і хвилясті папужки. Цими всіма пташками і тваринками займається мій чоловік. Він дуже любить своїх вихованців, а я йому часто кажу, як жаль, що не вивчився на ветеринара, бо це діло дуже йому до душі.
я опять играюсь