Мене також 
А також насіннячко, що Ви, Сніжана мені колись надіслали, дало гарний врожай не тільки в городі, а ще й пустило своє коріння у мої вподобайки і зародило любов до томатів 
Раніше я їх зовсім не розуміла: ростуть собі й ростуть, моя Мама щось там коло них робить… щось пасинкує 
сорти знала тільки Тарасенко та Де-Барао… , а потім понеслось захоплююче томатоводство, ну майже як з козами!
Та ще й любов до помідорчиків моєї донечки підливає жару, вона їх так любить сильно, щодня просить салатик із помідорок, а влітку разом зі мною їх доглядала, поливала, збирала.
Минулого року я виростила майже 40 сортів! Цього року також список величенький, бо хочеться спробувати різні… а їх мабуть сотні сортів, а може вже й тисячі…
До речі, хто знає як краще назвати цю томатну залежність? 
Хочу ще один експеримент, бо дуже свербить ранні отримати овочі у теплиці без опалювання.
Моя розсада почувається добре січнева, тримаю при низьких температурах та з гарною досвіткою, подальша доля її залежить від умов у яки буде переміщена у віці +~ 60 днів, а це кінець березня.
У теплиці ґрунт у цей час буде ще холодний, тому захотілося мені зробити теплі грядки. Ті грядки, що всередині «горять» та виділяють тепло. Тому у розсади буде два варіанти, половину розсаджу по горщикам великим, а половину висаджу на теплу грядку, яку зроблю у середині теплиці, використовуючи сіно, солому, підстилку із курятника.
Отже зʼявились нові питання: коли саме потрібно розігрівати таку грядку? Які бактерії краще використовувати? Скільки часу вона гаряча? Як отримати потрібну температуру грунта вже на кінець березня?
Може хто вже робив таке, поділіться досвідом, будь ласка.
Варіант якщо не «розгориться» грядка також можливий, бо якщо були б в мене кози, то сумніву б не було, із сараю гарячу підстилку затрамбовали би прямо у грядку, зверху поклали земельку, і все точно було би добре, а так треба розігріти холодну органіку.
Отже, не мала баба клопоту… найшла собі додаткове заняття, щоб мізки переключити від жахіть війни… бо сьогодні знову була повітряна тривога і дитина не у класі на уроках сиділа, а у бомбосховищі…, і ще сьогодні похорони знову на нашій вулиці.
Загинув на війні молодий чоловік, залишились сиротами двоє дітей… пишу, а сльози душять, кожного тижня у нашому ОТГ похорони…. Люди виходять на дорогу щоб віддати шану Герою, провести Захисника в останню путь:cry:…Низький уклін, вічна шана Андрію, Царство Небесне його душі! Щирі співчуття близьким 
Слава ГЕРОЮ!
Знаю що цей допис не по темі цієї теми, але це наше сьогодення, це наші будні де ми живемо, у нас Украінців останні два роки тісно переплетені із війною. Кожен день! Повітряні тривоги, зруйновані будинки, загиблі, поранені… особисто у мене загинуло від російської зброї вже четверо знайомих! Двоє знайомих повернулися додому з важкими пораненнями! Молоді, сильні, щасливі, здорові чоловікі! Щодня прокидаєшся і дякуєш Богу, що живий! Дякуєш що не збожеволів, не впав у депресію, а намагаєшся тримати свій психологічний стан у рівновазі, вижити, витримати, допомагати
