Всім Привіт! Ось і прийшов той час, коли дозріла для власного будиночка. Мене звати Наталія. На хазяйстві в селі київської області мій тато… Ну , а ми з братом та мамою у місті живемо і працюємо. Вихідні, свята та відпустка звісно проводяться у нашій Жуківці. Хазяйство наше розпочалось з козюлі, яку брат привіз татові просто так у подарунок на день народження. Ми думали він шуткує. А він поїхав до нашої тітки, взяв малявку козюльку, сунув татові на руки, закрив двері машини, і поїхав додому. Отак і з’явилась наша перша коза, яку назвала я Булка. Зараз вона вже за веселку пішла, але вона перша, і назавжди у серці залишиться. Моя перша леді (за характером ще та фурія ).
Я завжди мріяла прийняти пологи - допомогти прийти у цей світ новому життю. І коли у Булки підходила дата перших пологів - в мене закінчилась відпустка . А я і кажу - вона мене дочекається. І о диво! Я приїхала в п’ятницю, і ми з нею цілий день провели у "схватках " від початку і до самого кінця - ми народили двох хлопчиків. Тоді в мене було відчуття - ми це зробили! В мене зять ветеринар, але з козами він не дуже возиться, але на мій дзвінок все таки прилетів. Проконсультував як все закінчити, та вперше я залізла в козу для перевірки чи всі народились. Після того він на мене казав - з нею можна діло мати .
Наталя вітаю з віртуальним будиночком. Показуйте, розказуйте. Початок чудовий .
З днем народження вітаю .
Здоров’я, щастя, радості, здійснення найзаповітніших мрій .
Дякую за привітання!
Ще ми маємо декілька нутрій, кури, індокачки та котик, який дістався у спадок від сусідки. Він такий спокійний, ну просто шлагбаум якийсь. При цьому його ганяють усі коти сусідські. І у нього досі немає офіціного імені - кожен називає як захоче - єркюль пуаро, черниш, васька, маркіз. Це при тому що він у нас вже кілька років.
Я дуже люблю квіти. Це мій психологічний відпочинок . І в цьому році у нас виросли ну дуже високі соняхи. Ті що біля будинку мали бути 30 см, ну а на городі звичайні соняхи -переростки.
Маю півтора десятка орхідей та два дорослих лимона, які мені дісталися майже задарма від моєї колеги. Мама моєї колеги шукали для своїх дорослих лимонів нову відповідальну сім’ю. Спочатку ми привезли один, а через рік мені запропонували усиновити і другий лимон.
А ще влітку моя бабуся; яка живе в нашому селі, мала чудо помідор. Мій дядько посіяв узимку насіння помідорів схожих на виноград (дуже високі ростуть біля бесідки ), одна рослинка дожила до літа. І вона мабуть була переопилена, тому що помідорки не як виноград, а крупні . Один кущ, але неймовірно розлогий, і просто обсипаний помідорами великими!
Це все одна рослинка , все в кадр так і не влізло
І звичайно як же без головного члена родини - нашої дівчинки Джессі; їй вже 9,5 рочків . Про неї можна сказати - ангел і демон в одній особі .
Вітаю з днем нарождження, нехай всі мрії збуваються.
Трошки рукоділлям займаюсь. Вишила кілька робіт . Одягла куклу. Тепер може одягну і себе.
Якось так, всього потрошку .
Дякую за привітання! Я навіть не очікувала. Дуже приємно .
І ще ми маємо пасіку маленьку, з моєї "легкої " подачі. В мене і дідусь, і сусід, і дядько завжди пасічникували. І коли тато осів в селі, я знову захотіла як у дитинстві бджіл. При чому у всіх нас доволі сильна реакція на укуси. Але хіба то зупиняє?
Зимова ревізія минулого року - відкидали березневий сніг
У нас в перший рік була одна дуже зла бджолосім’я, кидалися навіть на сусідку та її собаку. І від гріха подалі вирішили перенести вулики аж у кінець городу біля поля. І пізно ввечері щоб пришвидшити переїзд я дмухнула на бджілку, щоб вже залазила у вулик. Далі - . Прямо у вернє віко. Три хвилини - і я НЛО. Мій дорослий племінник побачивши мене з залитим запухшим оком, вірніше щілинкою замість ока сказав тільки одне - Наталі, я завжди знав шо ти КРАСАВІЦА . ну от що ти йому скажеш?
А ось так я сир робила. Накрила ковдрою каструлю, наваяла записку щоб ніхто часом не зачепив, а от кицю не врахувала . Він мені температуру підтримував виявляється.
Це ви картини малюєте?
Ні, малювати взагалі не вмію. Це вишивка хрестиком.
І збільшувала фото, а показалось, що мальовано.
Мої гості також так думають . Іноді підходять впритул, щоб подивитися.