Я вже й не пам’ятаю, де вона у вас взялася, знаю, що стирилізована
![]()
![]()
![]()
Забегалась по новым домикам.Прочитала: фото Козы в студию, а потом про стерилизована. Сижу и лупаю глазами ![]()
![]()
Ой, простите! с новым домиком! И пускай мечты сбываются!
Це у нас Кузя, котя, а не коза ![]()
Намагалася сфотографуфати нашу Кузьму, а вона геть зовсім не фотомодель: поки підійду до неї, поки телефон надумає фото робить, а вона вже в путь-дорожку, тільки хвостик в кадр і попаде ![]()
Ось найкраще, що вийшло з усього )
Кузя до нас попала, можна сказати - випадково. Родина, яка винаймала будинок через дорогу, завели собі кошеня. Воно пару раз забігло до нас, саме гостювала сестра з малим племінником, і вони його стали підгодовувать. Та сім’я виїхала, а кошеня лишили, чи лишилося. Ми думали, що це котик (окрас двохмасний чомусь нас навів на цю думку), назвали його Кузьма. А через деякий час цей Кузьма привів нам пару кошенят і ми дізналися, що наш Кузьма - це кішка. Так і лишилася вона в нас Кузьма або, як ми її лагідно звемо - Кузя.
Кошенята нам були не потрібні, а кішка молода - ще народжувать і народжувать, тож ми вирішили її стерилізувати. Повичитувала в інтернеті, що нічого страшного, коти, після операції, ще ніжніші стають. Зважилися
В нас у селищі таких операцій не робили, тому звозили в сусіднє місто, заплатили, на той час немалі, гроші, залишили в клініці і через пару годин забрали сплячу кішку, яка повинна була за годину-другу відійти від наркозу.
Але чомусь наша Кузя (чи то її особливості, чи доза наркозу завелика) дуже довго відходила після цього і лише на другу добу стала ходити, а то тільки намагалася стати і падала. Дуже жахлива картина була для мене (раніше я з таким не стикалася), я попопереживала. Та все закінчилося добре: Кузя відійшла, післяопераційна рана зажила. Зараз їй уже 8 років, але після операції вона стала агресивніша: може нападати з-за куща або просто, коли проходиш повз неї (з віком ніби заспокоїлася вже), також мишей хуже ловить стала, буває, що сама несу до бочки з зерном і мишею, хоча кішка щойно звідти. Мабуть, з материнським інстинктом і мисливський пропав, хоча буває й ловить іноді.
Отака наша Кузьмовна
![]()
![]()
![]()
Ох насмішили! Це щось новеньке!))
Іро, я додивилася, що на фото ранкового подвір’я запєчєтлєна Кузмінда😂
Останнє фото Кузі, щось взагалі мене розсмішило, наче прізрачний гонщик😂
Ірочко, Кузя з роками наче лиш молодіє))
А ему не скучно одному, шиншиллу вашему?
Скучно, я Ірі частенько підказую, що треба щось робити, але якщо вони розплодяться, куди їх дівать?
Я вже думала, може каструвати двох хлопчиків і хай живуть разом:thinking:
Але все одно, краще вже хай живе у Іри в ситості і спокої один, ніж у таких людей як попередні власники. Я до речі багато чого бачила і чула, але таку дівчинку-садистку перший раз зустріла. Коли вона ту шиншилку побила до струсу мозку її мати, моя колишня сусідка, принесла все з кліткою, попросила, щоб пожив, бо вона його конче. Ось заходе до мене та Христинка в гості і каже “я пришла поиграть со своей шиншиллой”. Я кажу, дивитись можеш, але до клітки не підходь, вона мені “ето моя шиншила, я хозяйка, что хочу, то і буду делать с ней”. Я пояснила, що вона у гостях і що я не дозволяю відкривати клітку. Наче дитина погодилась, грається собі. Вийшла на якісь секунди у ванну, чую крик і писк, вона вже його товче. Хух, тяжко навіть згадувати. Більш та дівчинка до нас не заходила. Так їй тоді купили цуценя… Потім продали, доки ще живе було.
Куда-то не туда воспитание девочки пошло, видимо… А родители этого не видят, раз еще и щенка купили.
Перед тим хом’яка вбила. Щось не те і з батьками і з тою дівчинкою. Я просто боюся, що далі. Доречі, її мама народила другу дитинку від іншого чоловіка, я перший час ходила і тільки думала про те дитя…
Згодна з вами, це така дуже гостра історія. Дай Бог все зміниться і виросте з неї людина
Какой ужас!! Убийца растет. Прям как в фильмах. И выростит она и будет также издеваться над людьми пока не посадят.
Не уже ли ей не обьяснили, что это больно, что так нельзя. Дети наши бывает весной ловят ящериц. Поносят их, а потом в травку отпускают - пускай живет. Так у нас на огороде ящерки развелись, но никто и не додумался их бить.
Їй всі пояснювали, при тому, що всі родичі люблять тварин, мама з кукушками звісно, їй говорили не купуй більше живності. Після розлучення мати з дівчинкою жили у бабусі цієї дівчинки. Там була німецька вівчарка і тойтер’єр, так вівчарка терпіла або йшла геть, а тер’єр кусала її добряче, а та все одно лізе до них. Більше не буду розповідати про неї історій, не хочу й згадувати.
Щось не дуже приємне закінчення на сьогодні. Хочеться на якомусь позитиві завершить і нічого в голову не приходить (
Ось такі наші два каліфорнійські пухнастики. Самі спать зібралися і всих запрошують.
Всим надобраніч
Які вони красунчики! Солодких снів!
Ні, це щось інше. Нашу приблуду Варю ми стерилізували в віці місяців 8, то ветеринар такий приблизний вік їй призначив. Мишей, кротів, ящирок маленьких та веретеніць тягне в дім кожного дня. І такої лагідної до на всіх кішки в нас ще не було. Але їй десь три роки зараз.


