В одній із тем форуму піднялося питання про аллергію у дітей на молоко, в тому числі козине. Від чого залежать прояви алергії?
У дітей з харчовою алергією їжа недоперетравлюється, і ці недоперетравлені рештки подразнюють шкт і (або) всмоктуються в кров, отруюють організм і призводять до алергічних проявів.
Щоб засвоїлась лактоза (молочний цукор) у шкт дитини повинен виділятися фермент, який її розщеплює - лактаза. Є невелика кількість дітей, в яких спадково не виділяється лактаза, або виділяється в мізерній кількості. Таким дітям взагалі неможна споживати будь-яке молоко, та продукти, що містять лактазу. Також є багато дітей, в яких на фоні інших захворювань виділяється мало травних ферментів, в тому числі лактази. І замість того, щоб шукати причину хвороби, їм категорично забороняють пити молоко… Тобто до року-трьох років дитина пила молоко, а після трьох років їй раптом ставлять модній діагноз - вроджена(!) непереносимість лактози…
Щоб засвоївся молочний жир, він повинен в повній мірі обробитися кислотою шлункового соку, потім омилитися за допомогою жовчі, і тільки після цього переваритися за допомогою фермента підшункової залози - ліпази. І якщо хоча б якась одна ланка цього ланцюжка дасть збій - жир буде недоперетравлений. Недоперетравлений жир, потрапляючи у нижні відділи шкт, буде подразнювати стінки кишківника і викликати його запалення. Запалення кишківника провокує запальні процеси у підшлунковій та печінці. І ситуація погіршується ще більше.
Щоб засвоївся молочний білок - він також повинен обробитися шлунковим соком, жовчею, ферментами підшлункової залози. Молекули білка повинні розщепитися до амінокислот. У вигляді амінокислот відбувається нормальне засвоєння білків. Якщо травних соків і ферментів недостатньо - білки недоперетравляться. Недоперетравлені білки, потрапляючи в нижні відділи шкт, стають середовищем для хвороботворних бактерій, виділяють токсичні сполуки, які всмоктуються в кров і найбільше отруюють організм.
Щоб запобігти проявам харчової алергії на козине молоко (окрім вроджених випадків, коли молока однозначно не можна), потрібно застосовувати його з обережністю у ослаблених дітей.
Концентрація білків та жирів у молоці потрібно наблизити до такої, яка є в жіночому молоці. Білок жіночого молока - 0,9-1%. Білок козиного 3-4% (а дехто хвалиться і 5%). Уявіть собі навантаження на шкт дитини, коли замість 200мл грудного молока (2г білку) вона отримає 200г нубійського молока (8г білку). А ферметів у неї виділяється тільки на 2г білку, значить решта - недоперетравиться і призведе до отруєння. Тобто получається, щоб не нашкодити дитині, зааненське молоко треба розводити мінімум в два рази, а нубійське в три! Або давати його не по склянці, а по 100-70г (старшим діткам).
Щоб молоко максимально переварилося - його потрібно давати окремо від іншої їжі та напоїв, з деяким часовим інтервалом, щоб в шкт накопичився достаній запас травних соків та ферментів.
Старшим діткам бажано давати молоко у першій половині дня, тому що уночі білки і жири не перетравляться.
Часто мами кажуть, що дитина швидко засинає після склянки молока на ніч. А можливо вона засинає від того, що молоко якраз таки недопереварилося, і через інтоксикацію іде гальмування центральної нервової системи? І якщо на ранок ця дитина вередлива і з поганим апетитом - то так воно і є…
П.С. “Приймай їжу як ліки, інакше будеш примати ліки як їжу” (Приказка).
)
А то переложим всю работу на микрофлору, и будем лечить уже не аллергию, а ожирение.