Якщо тій пенсіонерці нема за що купити козлика, то в яких умовах вона його триматиме? Як вона створить гідні умови для 5ти денного козлика? Шкода що вона таке «м’яско» ще й споживати буде.
Можна лише уявити, який то рівень якості тих «недокозликів», та порідність майбутніх козенят. А тоді дивуються «де ж гарна порода ділася»?
А може було краще, відповідально комплексно підходити до питання, наприклад щоб одне таке село утримувало в гарному стані породного племінного Козла на НАЛЕЖНОМУ ЯКІСНОМУ РІВНІ ТА ЗДОРОВЕ ПЛЕМЯ!
Цікаву тему підняли.
Що до утримання одного козла на селі одразу питання - як визначити, хто буде його тримати? За чий кошт годувати, як саме заготовляти корма, або де брати гроші на закупівлю корму? Чи будете ви впевнені на всі 100, що Василь, або Катерина ( до прикладу), будуть нормально годувати та доглядати, а не “скомуніздять” ті корми собі, а цап буде на підножному? Стосовно ветобслуговування та лікування. Хто за це платить, за які кошти купувати ліки, будувати і ремонтувати приміщення, хто доглядатиме, вичищатиме і годуватиме?
Якщо раптом щось трапилось і тварина загинула, хто несе відповідальність?
Ми впевнені, що є гарні та відповідальні люди, які люблять тварин та розуміють важливість питання якісного племінного розведення. Цей форум також може допомогти в цьому питанні!
Чудові умови - живе на краю села, луг під боком, пасуться завжди. Часто їзжу мимо - кози вгодовані ,козел гарний, задоволений життям. Молочком годує козлика, як всі. Ще жоден козлик не хворів. А те, що мясо по осені їдять - то на здоров’я.
Ті “недокозлики” - то також мясо. І мені перепадає гарний шматок.
Якраз це приклад утримання якісного спільного козла з мінімумом ризиків по здоров’ю для власного господарства.
Взагалі Ви підняли два питання, які повязані зругиз другом, але кожне має окремі технології і рішення. Перше - поліпшення місцевого поголів’я. І це питання безперечно актуальне.
І друге, образно кажучи, “секс без презервативу з великою кількістю партнерів”. Саме з цим питанням безперечно пов’язаний весь негатив ситуації.
І в Україні і в інших країнах напрацьований багатий досвід з цього питаня. Він переважно стосуєтся ВРХ та свиней - тварин, які мають найбільше значення з точки зору продуктивності. Коротко: племстанція і низка господарств з всебічно оціненим маточним поголів’ям - оцінені плідники - заморожене або свіжорозбавлене охолоджене сім’я - районований (за крупномасштабної селекції) або індивідуальний підбір плідника - транспортування - зберігання - осіменіння. Плідники, які використовуються, ніколи не парують “вживу”. Причини: неефективність племінного використання (1 садка козла - декілька сотен спермодоз), ветеринарна безпека, економіка процесу (багато економічних чинників - все, що пов’язано з утриманням, транспортуванням, доступністю генофонду). В скотарстві ця система +/- працює. В країнах з розвиненим козівництвом на певних етапах також працює. В Україні є постачальник сперми козлів. Для пересічного власника кіз це трохи дорого, але реально.
Ще можлива ситуація. До вашого козла, який повинен паруваті кіз всьому селу, привели хвору козу, ну , наприклад, з метритом. Візуально можна і не побачити. Мало того, що цап заразився, то ще і коза не завагітніла, а після паровки метрит активізувався і почалися виділення, хазяї до вас з претензіями - коза захворіла від козла і не спарувалася, ви спеціально підсунули хворого цапа.
Які ваші дії?
А через пару днів знову до вас привели козу, здорову, яку вже козел заразив.
Кожного дня аналізи не побереш.
А ще й власникі кіз захворівших может таке вчинити, що мама не горюй.
