А оселедець під шубою?
У нас така погода, що шуби не треба Пару днів тому хвалилась снігом, а він розтанув
Бажаю всім у Новому році легких окотів, багато гарненьких козенят і гарних надоїв:goat:
Але найголовніше - здоров’я і миру Вам і Вашим сім’ям!
Дякую! Я також бажаю тобі здоров я міцного, щастя, благополуччя, здійснення всіх мрій та задумів!
Дуже гарний і ,напевне, смачний … , але його шкода істи
Швицы и сименталки
Так, дуже смачний…був Зі сгущеним молоком і апельсиновим мусом.
Таки знайшлася між козоводів людина, яка і на коровах розуміється )
Третій день відкриваю холодильник, а там повно. Дивитись на ту їжу вже не можу. Але ж треба їсти, щоб не пропало. І так що свята. Щоразу думаю, що це востаннє, але потім все повторюється. Бо ж думаєш, зайде хто, а в тебе нічого немає. Подумають, що ти або дуже бідна або дуже скупа). У нас взагалі якийсь суцільний культ їжі-всі свята їмо і п’ємо, п’ємо і їмо. Потім печінки і підшлункової лікуємо).
Мені здається, що ця зацикленість на їжі - це наслідок двох голодоморів, десь у підсвідомості цілого народу вже закладено.
Готую завжди з запасом, але той запас в морозилці. Відбивні тільки піджарить, пельменьки - зварить, всякі там ковбаси-рулети - просто готові і заморожені. Гості в св"яткові дні вже не голодні, можу бульйончику запропонувать (він готовий, в баночку закатаний) та з зеленню - оце завжди на ура. Ми вже все новорічне поїли, сьогодні варила БОРЩ ! Без борщу у нас голодовка.
Добре, якщо є місце. В мене з цим проблема
В цьому вся наша проблема, що ми дуже переймаємося, що про нас подумають люди. А всім не догодити всеодно обсудять добре чи погано.
Я вже вчуся готувати трішки, на другий день все з’їдається під чисту. А сьогодні з ранку свіженький супчик.
Про те ,що скажуть люди ,ви точно сказали - це нас батьки так навчили… І донькам моїм ,моя мама ,іноді починає : он подивись … і ось тут я починаю вже казати ,ми все життя дивились , кому краще ,чи щось змінилося , треба жити в першу чергу так ,щоб самому було добре і комфортно ,тоді і з оточуючими буде простіше …
А може я не права
Я якраз з тих, хто ламає стереотипи. Багато в чому не просто дивую, а й шокую людей (замість ,нормальної’’ сім’ї -гостьовий шлюб, замість вишивання чи в’язання -каяк і сапборд). Але от з їжею не виходить. Кілька років тому в мене на Новий рік були австрійці.Ну, ми в 7-8 вечора повечеряли. Потім в 11-тій я знову на стіл накриваю, а вони такі шоковані:'‘Ми що, вночі їсти будемо?’'І ми просто пили шампанське і з’їли кілька мандаринок. Але я не зможу запропонувати українським гостям самі мандаринки.Навіть, якщо ніхто не захоче їсти, всеодно стіл накривається.Бо це традиція. Якось так.
Давно перестала заморачиваться и переводить продукты.Гостям рады.неожиданных у нас не бывает.ну а лучше сварить свеженькое чем есть трехдневные салаты.Это не страх голодомора как мне кажется.а зная своих родственников живущих в Киевской области-знаю что все страдают как бы у соседа вдруг не оказалось лучше чем у меня.Скажите а что страшного в том что если к вам неожиданно заявится нежданный гость (надеюсь в гости не с пустыми руками ходят) и я ему это объявлю и кину что-то в духовку да и сыр у козоводов практически всегда есть?Таничка простите если я ошибаюсь.просто это мое личное и я уже давно перестала заниматься переводом продуктов.У нас они дорого стоят.финансы…
А мені ще “подобається” - три дні треба танцювати ,щоб наготовити кучу харчів , а потім ще й викинути …
В моєї сестри є подружка армянка - там з’їзджаються родичі ,несуть продукти і разом готують і спілкуються , і не валяться без задніх ніг перед приходом гостей . У нас таке не проходить
Немного и я встряну в разговор. В этом году моё млалшее семейство уехало к родственникам зятя в Крым. Осталось нас пятеро, а готовили с дочкой как обычно, на 10терых. Причём я её уговаривала не делать Столько! Результат - наверное до Рождества готовить не будем.
О, и я савоих 5 копеек вложу. Тк я из Одесской обл. Любашевский р-н там тоже наготавливают много, но не на Новый год, а к 6 январю на сочельник, вечером 6 или 7 с самого утра ходят все с вечерой и стол должен быть накрыт шикарно.
Сдесь же, где живем сейчас, 60 км от Одессы. столы вообще шикарно не накрывают. Готовятся по минимуму. Не знаю, с чем это связано, но даже на свадьбах столы от еды не забиты, возможно другое воспитание или такие традиции. Но я тоже с годами научилась не наготавливать много, не вижу смысла доедать все целую неделю.
Я також невмію мало готувати. Завжди думаю, що не буде багато страв. В результаті виходить як завжди - приходиться котам доїдати. Добре що маємо їх аж 9