Маленькое хозяйство "Милуша"

ну вот нарциссы же выплевывают :smile:
у меня нет никаких цветов, кроме бабушкиных шиповника и пионов - но до них никто пока не добрался.
акацию есть не хотят :sob: - мне ее как раз стричь надо (в качестве изгороди сидит)… а они куснут пару раз и к липе несутся

2 лайка

Ой, мои акацию в первую очередь обметают. Кстати, от нее здорово в молоке прибавляют.

2 лайка

может у нас они разные :face_with_raised_eyebrow:
мои на липу и клен ломятся как не в себе

1 лайк

Білу, та яка робінія їдять не відтягнеш, а жовту карагану чомусь не люблять. А піон має седативну дію, і купу активних речовин. В мене колись агоніт з’їла, без поганих наслідків

ну вот у нас акация желтая и есть… блин. муж сказал что пионы у нас уже съедены :rofl:

Мне кажется, что в разных регионах по разному козы едят растения. Мои едят клен, бузыну, хмель. Были у родителей их коза не кушает вообще эти растения.

2 лайка

интересно сравнить на разной местности, на родственной линии рационы и вкусовые предпочтения :face_with_raised_eyebrow:

Мої кози нащадки місцевої не їдять яблук, а Квітка і Айран від Сергії привезені в віці біля тижня- двох яблука дуже люблять. Груші і абрикоси їдять всі. Найперша місцева коза наша навідріз не їла капусти, але любила як і її нащадки акацію, а Квітка до неї без фанатизму

2 лайка

У меня тоже проблема с овощами и фруктами, если кто то что то съест, то пару кусочков, поэтому я перестала им давать. С зерном также, каждый что то выбирает. Есть кто выбирает цельное зерно, а есть только дробленое, гранулы тоже не все едят.
Одна дама любит комбикорм для кур (он натуральный, самодельный и гранулированный), каждый раз с прогулки пытается немного ухватить.
Деревьев у нас вообще не много растёт, поэтому они у нас все в опасности.

2 лайка

Гарбузи і буряки всі наші їдять з задоволенням. Кидаємо цілими, а вони мають забавку.

2 лайка

А мої цілі гарбузи не їдять, терті також, тільки різані шматочками. І нарциси їдять, коли не встигну відігнати :sweat_smile:. А картоплю сиру всі по різному, кому пару шматочків, а кому і відро, мабуть, з’їли б

5 лайка

вот же ж козы :rofl: таки у всех по-разному

2 лайка

Поїхала Маямушка до нових господарів. Хай щастить їй та молодим господарям.
Лишилось багато знімків зі здивованими очима Маямі.
Коли дзвонять за кізоньок та питають, то кажу як є. Що останні місяці погано їли, доїла тільки ранком, тому молоко тільки нарощують, але я не жену, хай хоч трохи отїдяться на траві. Іноді сама роблю антирекламу :rofl:, особливо коли питають, чи є в мене нормальні кози, що дають хоть більше 3х літрів. Чомусь мені здається, що такі люди дивляться на козу як на “кранік з молоком”- відкрив і пішло. Ні, кажу, таких нема…
Інше як у всіх: новини/ біль та жах/ саджаємо, косимо, пасем/новини…

17 лайка




Астрея та її козочка Адель. Кобила здоровецька! Мама дуже слідкує за дитиною “чи поїла, чи в шапці?” Ось дитинка у віночку.
Але є одне “але”. В цієї малої красуні одна дійка здвоєна, а в іншій два канала :sob:. Радію що вона малою не продалась. Ручна веселуха з гарними кровями. Хоч і шкода, але піде осінню на бастурму, якщо не знайдеться хтось, хто захоче експерименту.

8 лайка

Доброго вечора, ми в Україні.
В нашому господарстві лишилися тільки коротковушки та Адель.
Туля “кинула” на козенят, виявилася не кітна та поїхала до нової господині, яка взяла її за красу довгих кос. Тепер там постійно отримує порцію “признания в любові”.
Черніка зі своєю, добряче підрослою малою, та Аліса поїхали в монастир до Кагарлику. Більше за всіх я переживала за Алісу, бо вона не прихильна до чужинців. Але все більш менш нормально.
Після цього великого розпродажу, мої “ламанчі” дівчата стресонули та добряче скинули молоко.
По старій звичці я їм з ранку накосила три тачки трави, на городі, що зараз господарюю у сусідів. Ввечері дівчата вийшли та поразлягалися на траві- куди там пастися, як повні пузяки. Але й вони зрозуміли фішку, що можна не хапать одна поперед іншої, всім вистачить, вже розкидають більш ніж їдять.
Доїльний апарат законсервувала до слідуючого сезону, бо 4 кози не складно руками видоїти, вим’ячка легкі.
Ще б’ється думка: а якщо знову… То можна цих затромбувати в машину… Але надія на краще.
На городі чужому я садила перець, томати, огірочки, буряк та моркву. А потім ще кукурудзи насіяла. Добре, що господарі більшу частину посадили картоплею та арбузами. Мало що встигаю, але перчик свій вже перший з’їла, та помідорів чималенько висить. Огірочки вже починаються та кабачки. Морква навіть не посходила.А ще там залишилися кури, то маю чим бавиться.
Прохожу курси сироваріння у Іри Дем’янюк, відкриваю для себе багато нового.
Завезли 40 тюків сіна та ще 10 великих замовила. Сподіваюсь, що цього року вистачить.
Кожного року мрію про переїзд в свій власний дім. А зараз пливу потихеньку за течію і навіть не мрію.
Отакі справи.

15 лайка

Добре те, що все добре! Нехай і надалі так буде!

2 лайка

Так, вже радіємо, що хоч так як є.
В Бахмуті в нас лишилося ще багато зі знайомих та друзів, які не можуть/ не хочуть виїжджати. З болем кожного дня просимо їх виїхати. Новини невтішні

5 лайка

нахрапом у них вже не получиться напасти та докотитися до Києва , але прилітати путінські дарунки можуть , в Україні немає зараз безпечних місць - всюди прилітає .

Буде Перемога - будемо знову мріяти ! Ірусь , як поживає хлопчик , вже пристосувався до нових кормів ?

4 лайка

Дякую, Ладуся

Так, уже все добре. Перепробовала багато. Потім розвела водичкою закваску для йогурта, влила в нього і все пішло на лад. Росте, чубчик закручує, від мене не шарахається. Наїдається краще за дівчаток. Барон!

8 лайка

Доброго дня, мої любі козоводи!
Як багато хто і я закинула свою сторіночку. Біль, відчай, слова не йдуть.
Донечка як виїхала в березні до Тернополя, так зайнялася волонтерством, каже буду поки тут- я тут потрібна більше. Тому ми вирішили, що цей великий будинок ( який мені вже остогид) не будемо знімати, та десь будемо шукати щось інше. Ще 24.02, в свій др Маша тихо промовляла: а коли наші переможуть, ми зможемо повернутись до дому? ДО ДОМУ! Пройшло 8 років, але іншого ДОМУ в нас не стало…
Але війна ще триває
В кінці серпня до нас приїхала родина з Бахмуту. Це моїй покійної мами подруга, її мама, син з поламаною ногою, невістка та онук 11років. Зара вони потихеньку приходять до тями. Дім ожив. Я поки що залишаюся з ними.
Дякуючи не байдужим людям, ми майже одягли та взули їх. Ще лишилось взути дитину і бабцю стареньку да вдягнути в тепленьке невісточку. ( Вона трохи більша за мене, то моє їй замале).Навіть ковдри ми вже зібрали по білу світу.
З мене знялися обов’язки по готуванню їжі ( фух!), То я трохи до ладу привожу сусідське подвір’я, яке лишили на мене.
В цьому році я на сусідському городі посадила по 60 кустів томатів та перцю солодкого. Томати низькорослі та дуже рясні. А перець, якийсь гранд, перший рік мені не доставив розчарування - його було так багато, такий гарний, що я навіть продала та виправдала всю розсаду!
З дійних лишилося 4 коротковушки, вже переведені на одноразове доїння, але ще ніхто не гуляє. Ще три цьогорічні дівулі і Адель ( мій біль). Козлик Барон від Лади Кухар. Хотілося щоб вже погуляли та чекати на ламанчеву малечу. Але в них, мабуть, свої плани :wink:
Телефон мій знов бастує та не дає виставляти фото

18 лайка