Зоя, АУУУУУУ! Що значить людина у відпустці - нема часу на форум. Що нового, як кізоньки окотились? Як урожаї? Чи все у вас впорядку?
Оля, я не пропала. на форум щодня заглядаю (це святе ) За день так ухайдохаюсь, що до вечора навіть думок неможу зібрати докупи аби щось писати.
Картоплю уже викопала, у мене її було посаджено небагато, десь 4-5соток.Садила цього року десять сортів , кожного по кілька відер. Є сорти ,які дали дали гарний урожай, а є - недуже. Накопала більше ніж минулого року- вистачить і нам і козам.
Сьогодні приволокла з городу пять відер помідор, взялось сік давити на соковижималці- в результаті вся кухня в насінні - і стеля і вікна і я… Занавіски попрала, завтра знову миття вікон…сьогодні вже духу не вистачило, поки той весь сік переварила і закатала в банки.
Щей спека …дуже важко переношу, щодня мрію про дощ…
Бетонували доріжку до козиного хліва, сінника вийшло 30 м.кв… тішуся, що в слякоть можна з комфортом до кіз потрапити.
Кізочки обидві народили по козлику, маю два козли 87 та 50 відс0тків нубійської крові.
Ну так я ж писала, як одна жіночка розказувала про пенсію - так і у тебе, гребу-гребу, а завтра теж саме. Воно в усіх так. Нічого, ще один день літа, а там осінь і зиииима. Ото вже відпочинемо!
Точно, Олю, гребу-гребу . цілий день на ногах, а кінця роботі невидно.
Минулі роки стільки всього встигала за день переробити, а тут щось так невиходить… не знаю, чи дні коротші стали чи я лінивіша
втомлюся, махну на роботу рукою, тай гайда кіз пасти, там я відпочиваю…
Це мабуть такий час - ніхто нічого не встигає. Ми і вдома кожен день, а роботи скільки, що вже як зайду ввечері в хату, то нічого не хочу. А раніше і яблука ввечері різала на сонячну сушку, і щось робила, навіть сир. Тепер ні - лінива стала. В погріб загляну - повно, значить щось закривала, в холодільнік -морозільнік - теж, а ще ж дівчата якусь смакоту придумають і покажуть, то і я хочу. Купили сушку для пастіли - якщо простоює, то я сержусь на себе. Вже і помідорів-перців нав"ялила, аби хто їв. Дочка каже - мої ви Фіксіки. І я горжусь цим званням!
Мої дівки в цьому році теж просились на літньо-осінні окоти (як і торік), але я не пустила. Дуже вже багато вікових груп виходить навесні - немає куди розселяти (дорослі окремо, первістки окремо, осінні окремо, ранньо-весняні, пізньовесняні…) А раніше весни їх практично і не купують.
У мене Буся дама осіння, має три окоти і всі в останні дні серпня.Наша зимова годувальниця.Цього року доїлась без запуску до самого окоту.
Барбі покрила. бо не витримала її страшного лементу і трохи шкодую…Після цього окоту стало просто неможливо її доїти.Якби це була першокотка то зрозуміло, а це ж третій окіт…Вона й раніше трохи підтанцьовувала під час доїння, а це взазалі махає ногами на всі строни. Оглянула дійки візуально ніяких проблем не виявила. Вимя також мягке , навіть без окітного отьоку небуло. Вже тиждень воюю з нею. Розсерджусь на неї і називаю потенційною котлетою.
Розумію, що малих козликів , скоріш за все, чекає доля шашличків.
Вчора запланувала, що сьогодні будем відпочивати.Зрозуміло, що годівлю дойку ніхто не відмінить, але вся інша робота -зась! Але не так сталось як гадалось.Всіх трьох козлів розселила на ніч окремо , вдень вільно гуляють в загоні місця вистачає, а вночі не хочу щоб товкли один одного по під боки - з настанням періоду гону. всі козли почали раптово виясняти хто з них самий-самий. Єлісей та Річі живуть в одному сараї із свинкою Русею. Зранку заходжу в сарай і…навіть не описати своїх почуттів. Єлісей зумів відкрити свою защіпку, вийшов гуляти на коридор,далі відкрив клітку і випустив на волю Річарда ізвичайно і свинку випустив. Далі можу тільки припустити, що Руська трудилась всю ніч, бо перерила в двох козлячих клітках всю підстилку , ще й зуміла перевернути всі старі дошки з підлоги, утворивши справжні барикади
Мені прийшлось трудитись весь день, щоб все до ладу привести. Тепер підлога у клітках буде без дошок…
Але з ранку застала таку картину. Єлісей стоїть на доїльному станку (цей сарай використовуєм зимою під час окотів для утримання маток і змайстрували станок для доїння)Поряд зі станком щось вишукує Руська, Єлісей зістрибує і починає лобом душити Руську запихнувши її під станок, та вещить…Річад тим часом вистрибує на станок , який звільнився.Єлісей кидає свинку і зіштовжуе зі станка малого і хоче запихнути його також до свині під станок… Припускаю, що так вони розважались довгенько.
З таким господарством скучати нема коли.
Ось саме так випускав Дізель погуляти свиней у вольєр і вони там все перерили , порушили , перекинули до гори дригом , а козел стояв на високому пеньочку і волав , кликав на допомогу , бо дві свині по 150 кг - це занадто навіть для нього було До речи подібні історії завжди стаються або в ніч , або коли ми з дому уїхали по справам .
А я делаю себе такие дни безделия, люблю себя жалею и иногда так хорошо по бездельничать, и увидеть то чего не видишь за работой и усталостью,-природу, своих, окружающих. Или фильм какой то.
Я люблю випасати кіз саме через те, що можна спокійно помилуватись природою, весною слухати співи птахів, літом спостерігати за різними комашками, лежати , слухати шелест листя та розглядати хмаринки… Думаю, що якби не кози я цього просто не помітила б в щоденній метушні.
більше не буду
В черговий раз переконуюсь у людській невдячності…
Вчора пообіді вернулась із лікарні, перевірила всі кози на пасовищі- четверо на привязі, решта поблизу -хто пасеться, хто в тіньку дрімає… Минуло хвилин 20 (якраз встигла випити чаю) вийшла на вулицю і чую як десь здалеку доноситься лемент кози. Вибігла на пасовище - всі на місці окрім Кармеліти. Дуже здивувалась чому сама кудить пішла. Біжу на крик у зарослі дичок…Метрів за 200 знаходжу свою Кармеліту… Така картина - чужа коза привязана на ланцюг побзизу кущів обкрутилась на кущ так ,що вже душиться, тільки хрипить я моя Кармеліта лементує і при цьому постійно кусає її за спину.
Пробую звільнити бідолашну тварину - невдається. Горе -господарі привязали її просто за шию на ланцюг, немає ні нашийника, ні карабіна ні вертушки… Ланцюг повністю обмотаний на кущ з низу до верху і скрушений на козинній шиї. Мучилась я мучилась, бачу що у кози вже вивалився язик і я неспралюсь, кидаю її і біжу до найближчої хати і прошу щоб чоловік взяв сокиру аби вирубати куш, бо по -іншому козу незвільнити… Коза спочатку лежала. а потім поволі звелась на ноги…
Сьогодні зранку чую, що це я усьому вина я і мої кози, бо це мої кози обмотали нещасну козу за кущ а я мала шукати господарів, а не кликати кого попало на допомогу…
Якби я не прийшла то до вечора (а раніше до кози ніхто і не прийшовби) знайшлиб не тільки задушену козу а навіть зажарену на сонці.
Ой, як знайомо! Мені таке було з сусідськими курчатами.
Зоя, вы никому ничего не должны! К сожалению, меня ничуть не удивил рассказ. А то, что во всем виноваты мы с козами, то давно понятно. Меня однажды даже обвинили в том, что мои козы! устроили мусорку в лесопосадке. На что я сказала " Конечно, это же мои козы выносят битые банки да жестянки в мешках сюда."
Вам надо было сказать, что в следующий раз пусть задушится, и пальцем не тронете.
Сказати , звичайно, можна…
Але в такому випадку ні одна нормальна людина не пройшла б повз і не залишила б бідну тварину на муки та вірну смерть
ох уж эти заботливые хозяева… у меня неподалеку держат козу… всегда одну, каждый год привозят новую - привяжут в лесу и уходят. То собаки бродячие загрызут, то так само обмотается и задушится, то еще какая беда. И ведь ничему эти случаи их не учат! Я первое время пыталась чем-то помочь, потом махнула рукой - я там ничего поделать не могу. Держат деткам на полезное молоко. Не глистогонят, не обрезают копыта, да и жрать толком не дают. Будет ли полезность в молоке на пустом выпасе и жмене картофельных лушпаек - не знаю
Увы, такие случаи сплошь и рядом. К сожалению, всех животных не спасти от таких хозяев(
В мене був випадок. Припинала я коз попри берег, недалеко від стежки, якою жінки ходили доїти корів. кожну годину бігала до них дивитись, все ок.
Дома щось на кухні робила, чую, мене бабуля одна кличе, аж бідна горло зриває, не сусідка, живе подалі від мене, але теж корову свою ходила доїти. Я вибігла, думаю, з дітьми може щось сталось, а вона каже коза дуситься. Я галопом поскакала до тої бідолахи. Прийшла і чуть сама не вдушилась від побаченого: Коза лежить на спині, всі копита спутані догори, язик вже вивалився, коза вже задихалась. І це за 30 хв вона так умудрилась заплутатись, з карабіном і вертушкою, і ошейником, правда мотузка була а не ланцюг.
До чого я це говорю, що найближчі сусіди ходили попри ту козу надцять раз і нічого мені навіть не сказали. Думали хай хоч одна здохне.
Тварина ні в чому не винна - це люди. А пройти після такої ситуації мимо їхної тварини в біді я б всерівно не змогла.