Есть ли такие, кто готов всё бросить и уехать жить в Австралию?
Если у вас были такие мысли, расскажите, как вы представляете себе Австралию? Какие первые три мысли возникают про Австралию?
А также, какие, по вашему мнению, основные препятствия, которые не дают вам туда уехать? Ну деньги и знание английского то понятно. А что еще?
Очень инртересно узнать, как люди видят и представляют себе Австралию, и как себе представляют туда переезд.
Честно сказать, за Австралию я знаю только то, что там есть забор от кроликов, который через весь континент тянется и Сиднейский оперный театр очень красивый. 
Но вопрос интересный, хотелось бы почитать мнения других Форумчан.
Я думаю насчет Австралии,что там тепло и нет зими как у нас и кенгуру),но минус в том что есть ядовитие пауки,и разная ядовитая опасная для жизни живность.
Переезд не представляю,и как люди с опасной живностью живут тоже.
Колись, ще наприкінції батьки побачили по ТБ сюжет про Австралію, що запрошуються сім’ї де 2 і більше дівчаток (видно була нестача жінок) на постійне місце проживання. Я була ще підлітком, сестра ще менша. То коли нас запитали чи ми хочемо туди поїхати жити ми навідріз відмовилися (друзі, школа, навчання). Не знаю чи наважилися б батьки тоді переїхати якби ми погодилися, мабуть ні. Але й зараз я би нікуди не переїхала з України. Про Австралію знаю лише із пізнавальних передач. Кенгуру, кролики, акули, красивенне підводне царство, пожежі щорічні і державні програми по їх регулюванню.
О так. У мене теж від слова Австралія перше що лізе в голову це пожар.
Я б ризикнула б поїхати в молодості, наразі х трьома дітьми-ні.
С початку війни не уїхали ні в Польщу, ні в Німеччину. Наразі і в Австралію не поїхала б. Хоча з кожним місяцем жити в Україні важче.
Українці тікали від війни у Європу … і вже 90 % повернулися ( кому є куди вертатися ) … інші вовком виють - додому мріють . Не думаю , що Австралія комусь змогла би стати ріднішою за Україну . Поїхати на заробітки - можливо … але там дуже дороге житло , до того ж українці люблять мати своє , а не жити аби де … Менталітет різний , цінності життя різні , і це вже навіть не про знання мови ( що є обов’язковим ) , клімат інший , люди інші . Якби уявити себе в Австралії , то поїхала б чисто помандрувати і не більше .
представление больше книжное - овцы, кенгуру, кролики и жара с пылью
как о месте переезда никогда не думала. даже ЮАР как то ближе 
А я б поїхала. Перша причина - нема руснявого “братського народа” по сусідству, ніякого. Друга причина - корупція, у нас без "на лапу"нічого не вирішиш , ну і закони діють тільки для бідних. Третя причина - хочеться спокійнішого життя дітям у розвинутій і економічно стабільній країні. Мабуть ще клімат приваблює. Павуків не дуже боюся, більш страшніші пожежі.
Стримує - мова,гроші,нема там знайомих, робота,вік- треба мабуть їхати молодшими.
У нас на початку війни сім’я вчителів виїхала до Австралії, дрібниць їхнього перебування і влаштування не знаю( бо це ж страшний секрет),але повертатись назад не збираються…
да есть там братский народ 
точно знаю
Усі мої роз’їхались по світу,а я тримаюсь наче вирване негодою перекотиполе яке хоч і тиняється по полю…але все ще по своєму,рідному.А Австралія уявляється мені величезною жаркою зеленою площею якою пасуться стада овечок і стрибаючі родини кенгуру.Що там досить брутальні чоловіки і консервативні погляди на роль жінки в суспільстві.Чи хотіла б туди переїхати? Ні. Вдома( навіть якщо в тебе вже нема дома) краще!
Австралія.Загадкова,не відома. І чомусь саме цей континент з самого дитинства мені був цікавим.Не знаю чому, але завжди говорив,якщо і переїду кудись то у Канаду або в Австралію.Перше що спадає на думку це кенгуру,кролики,собака Дінго, а ще місце де нема війни.Чи поїхав би ? Мабуть ні.Страх невідомого а головне нема до кого їхати.Недавно син одружився і так у мене з’явилась донечка.І якось за розмовою молодята спитали як я сприйму якщо вони захочуть переїхати в іншу країну або навіть на інший континент та чи готовий я поїхати з ними.Якщо коротко то я відповів, що Австралія було би круто.Діти запитали чому Австралія.Я не знаю чому, просто це перще що прийшло на думку.Вони були здивовані бо як виявилось вони мають певні плани з приводу Австралії.І я одразу згадав Вас Антон.А як Ви наважились на переїзд?
Дуже хотів задовго до переїзду! В якийсь момент почав прикладати для того зусилля: вивчати інтенсивно англійську мову і готуватись до екзамену, співпрацювати із міграційним агентом… а там вже через рік і візу отримав, та й зразу купив квиток в один кінець одразу на через три місяці. Мрія збулася
Я б хотіла поїхати до Австралії. Але коли скінчиться війна й повернеться чоловік. Щоб разом.
Щодо вовком вити за Україною- я б не стала. Я легко призвичаююсь на новому місці. Засікала: щоб у незнайомому місті виявити, де що краще купити, мені потрібно 2 дні. Це якщо без машини. З машиною швидше обживаюся) Я вже виїжджала до Польщі і там би й залишалася, відкрили б бізнес, але повернулася через чоловіка. Вирішили бути разом. Тепер його забрали , але я підтримую його з дому як можу. Не маю змоги виїхати. А разом із сім’єю залюбки б поїхала і непогано б себе почувала, впевнена. До того ж англійську трохи знаю.