Ого, перший раз таке чую… В нас в селі є хатина, на двух сусідніх між собою стовпах лелеки гнізда мають,нічого ні у дворі під гніздом ні поруч не знаходила такого… Може наші культурні і прибирають за собою,або голодні і все з’їдають 
3 лайка
У нас гнездо аисты вьют уже шестой год прямо на крыше сарая, где живут козочки. Никогда ни какой падали рядом не было и нет. Красят в бело-серый цвет лещину которая растёт возле сарая 
и всё. Муж назвал аиста самца Борька, ловит ему рыбку и подкармливает каждый год. Нам кажется что это одна и та же семья живёт у нас уже шестой год. Мы очень рады что они у нас поселились, утром чашка кофе под постукивание их клювов - это такой релакс и настроение на весь день!
24 лайка
Да, действительно это непередаваемые ощущения просыпаться на рассвете не от шума машин и городских звуков, а от клекотання лелеки 
, засыпать под звуки соловья,позже сверчков, пить травяной чаёк в тени сада и слушать как пролетает аист прямо над головой, несёт вкусненькое своим малышам в гнездо, между маховых перьев звенит ветер… Идиллия 
18 лайков
Спасибі дівчата за цю бесіду! 
Прочитала вас, і вже потишенько заспокоїлась) Ви ж якось живете зі зміями на своїх територіях, і на городі працюєте. Настроюю тепер себе - так панічно не боятися більше. Тільки головне, щоб вужики хоч до хати не залазили)) Бо від страху так і вмерти можна буде спросоння))
7 лайков
Моя наймолодша кізочка, Ласкина донечка, завтра їй буде три місяці. Знайшла пригоди на свою юну голівоньку…
Головне, що жива і від сьогодні вже переіменована в “Хеппі”…
Фото вже зроблені сьогодні, коли картина не настільки страшна…
А ось що сталось перед цим…
Зранку як завжди всіх погодувала, напоїла і пішла до хати готувати сніданок. І раптом чую страшний крик, що навіть не змогла одразу зрозуміти що це, бо такого звуку ще не чула… Вибігаю босою, всі собаки повскакували , а крик, поки я вискочила вже затих. І в мене перша думка - що щось з козликами бо вони у садочку в загоні зараз. Я туди, але все нормально. Біжу до кіз, а вони всі нормально стоять але дивляться за кормушку. А там кізочка якось так дивно підстрибує на всіх чотирьох ногах і мотає головою… Перша думка - шершень вжалив! Бо якраз зараз веду із ними “війну” тому що прилітають розвідники ( або матки) і шукають собі місце щоб зробити гніздо… Але поки забігаю всередину то бачу що в неї уся голова і все навколо в крові, і кров не просто іде, а “фігачить”… Страшно згадати… Дивлюсь, а у неї відірваний ріг… Як? Де могла? Хапаю її на руки і виношу із загону… В неї істерика кричить і виривається щосили… Мене не впізнала… Кличу сина щоб біг до мене на підмогу, бо треба рятувати… А він спить і не чує… Залишаю малу надворі, влітаю до хати з криком щоб біг до неї, а сама шукаю Дицинон. Руки трясуться, ампула не ламається, шприц не набирається, відчуття що пройшла ціла вічність поки я це зробила… Вибігаю, а малий вже весь білий, в напівобморочному стані (я й забула від шоку, що мій старший не переносив раніше вигляду крові, було навіть що втрачав свідомість коли брали кров на аналіз). Бачу що тримати її всю в крові він не зможе… Але вона за цей час вже трохи заспокоїлась. Тільки хотіла вколоти укол, як в неї знов істерика, ще й головою крутить і махає, знову до всього раною зачіпає… Якось одною рукою підняла перед, поставила на задні ноги і вколола другою рукою… А щоб обробити рану то сама вже ніяк не могла… Взяла на руки, трошки заспокоїла її і заставила малого чеміком бризкати. Правда вийшло так, що він обробив нас обидвох, але то дурниці… Потім так само посипав ветеринарною присипкою для ран з йодоформом… Думала ще про обезболююче, але вона на руках вже заспокоїлась, а то б знов почала істерити від укола. А кров то тече і тече… От і вирішила я що спокій у такий момент важливіший аніж обезболення, щоб швидше зупинилась кров. Треба щоб не так швидко колотилось серце… Всі справи відмінились і дитина чемно і довірчиво довго лежала на ручках і слухала як її гладжу і заспокоюю… Лише потім я знайшла що вона встромила кінчик рогу у дрібненьку сіточку колишньої крілячої клітки і якось мабуть невдало смикнула і зірвала роговий чехол…
Не знаю, чи зробила правильно все чи ні, але голова в цей момент працювала погано і діяла я більше на інтуїції… Поки що ніби все добре, обробляю чемі -спреєм ( антибіотик там ніби в складі є), присипкою для ран… А скільки тепер ця “культя” гоїтись буде, то не знаю…
Боюсь подумати, якби це сталось в той час як мене не було б вдома…
Моя маленька, щаслива - Хеппі…
Я боюсь… І більше нікуди не піду… Там надворі, щось може на мої роги знову напасти… Побудь зі мною, поруч щоб мені не страшно було…
27 лайков
Ого, Оля, яка пригода. Заспокоюйтесь і виздоровляйте.
4 лайка
Історія … охохох … але , Олю, ти молодець . Все правильно зробила . А ріг відросте новий - ще краше за старий 
!
8 лайков
ох ну и переживаний… бедные девочка и хозяйка. выздоравливайте! 
3 лайка
да уж нервно 
! Слава Богу, что все позади!
2 лайка
Ой, капец! после таких переживаний надо выпить винца вместе с козой)
4 лайка
Щиро дякую за побажання, дівчата! і Дуже сподіваюсь на те що загоюватись і заростати ріг буде швидко…
2 лайка
Випила валер’янку) без кози) 
Я спиртного не вживаю, а вона ше малолєтка - їй не положено по віку)
7 лайков
Ой, девочки… у меня коза пиво пьет) я долго смеялась, как увидела…аккуратненько так стаканчик…и до дна…
6 лайков
А потім мабуть і закусує) тим що віджати в хазяїв получилось)
3 лайка
Семечки таскает у меня с сумки…втихаря. Одна такая-проныра. Вытаскивает так, что я не слышу даже. Козлята тоже таскают, но они тихо не умеют)
4 лайка
Муж решил помочь мне на выпасе, взял пиво, стаканчики и приехал великом ко мне в степь…сели, налили пива…у меня телефон зазвонил, пока я отвечала- смотрю козья мордаха в стакане, надпила, наклонила, чтоб удобнее было…и до дна
12 лайков
Ще внесу трошки позитиву на свою сторіночку 
Мій молодший синочок Вадим (а старший Валентин протестує, щоб фоткатись і викладати його фото 
)
Через холоди із запізненням, лише тепер квітує бузок
Цибулька теж цвіте )
Солдат спить, а служба йде)
Мої найстаршенькі кавказюки
Атланта - 9,5 років (усміхається)
Грозний - 10 років ( спить)
30 лайков
Ольга, у меня есть отличная компания коз собутыльников. Одна пиво, а вторая что найдет (сок+водка, вино,збитень) 
мы когда увидели с супругом дар речи потеряли 
он мне потом говорит : "а молоко теперь тоже будет с “градусом”?
9 лайков
Починають цвісти іриси
Дуже люблю ці квіти за їх неймовірну красу, невибагливість і простоту в догляді… Єдине що погано - дуже короткий період цвітіння…
Так хочеться відфотографувати кожну квіточку і щоб вони радували око постійно… Але не хочу перевантажувати форум ще й фотографіями квітів.
Тому, якщо комусь хочеться переглянути, то запрошую до себе в гості на свою ФБсторіночку, там у мене вже є багато фото з попередніх років…
Буду рада гостям! 
Ставлю посилання на свій альбом з природою
І також, на свій профіль. Правда там у мене багато уваги присвячено собакам, але якщо вам цікаво то заходьте в гості! 
P.S. Якщо ви надіслали запит, а я не відповідаю, то краще напишіть в приватні повідомлення. Бо досить часто ФБ губить нові запити поміж старими, кількарічної давнини і нові мені не висвічує…
Усім гарного, сонячного дня!
9 лайков
