Тезки добавляются.Оля поздравляю с новыми друзьями.Очень классные фото.Вы с козюличками такие красавишны.Люблю ходить в гости и приглашаю к себе.
Оля, у Вас завжди дуже гарні фото. От дивлюся і думаю, що було б класно зробити для своїх кіз таку собі професійну фотосесію. А то ми все з чоловіком на телефон наших мешканців ферми клацаєм. Інша справа - якби хорошим фотоапаратом, ще й зроблені людиною, яка вміє фотографувати тварин. Так що ідея в мене є, залишається тільки втілити)
Оля, дякую за комплімент, мені дуже приємно!
Я з радістю вам допоможу, але одразу попереджаю про те, що я ніколи не позиціонувала себе як професійний фотограф. Я просто любитель, але з любов’ю до тварин. У мене є дзеркалка, та я не дуже розуміюсь у налаштуваннях ( це теж довга наука і для цього потрібен час) і роблю фото в автоматичних режимах. Змінних об’єктивів і додаткового професійного фотоспалаху я не маю. Тому для того щоб зробити більш менш гарні фото нам потрібно проводити зйомку на вулиці і вибрати гарний сонячний день. Тоді можна надіятись що фото будуть нормальні. В приміщенні тварини мені не получаються, вони рухаються і фотоапарат не встигає фокусуватись… Можете зателефонувати мені і ми домовимось☺
Дякую за пропозицію Було б чудово! Але певно почекаємо весни, щоб надворі були комфортніші умови для фотографування.
Так склались обставини у моєму житті, що після 14 років утримання корівок мені довелось їх продати… І одразу прийняла рішення- що тоді заведу кіз!
І от, в кінці травня (2019), я привезла своїх дівчаток!
А це їхні фото, зроблені на третій день після приїзду
Ласка і Бася ( їм на фото 3 місяці) і мій молодший син Вадим.
Зірка і Манюня (на фото 3 роки, після другого окоту)
Манюня
Мама Зірка і її донечки Ласка і Бася
Всі такі гарненькі . І кізоньки і господарі. Хай ростуть і радують вас.
А сьогодні хочеться мені показати вам своїх колишніх корівок. Я рада, що мені вдалось їм знайти хороший новий дім. І вони ще багато років будуть радувати молочком своїх нових власників.
Красуня і Ласточка
Селфі
І ще ось так усміхаємось
Ну і як без модного фото? Я ж Красуня!
І їхні весняні телятка
Пройшов деякий час і от кози вже обжились на новому місці. І почала Зірка тестувати на витримку Манюню… Манюня (чорно - біла) по характеру дуже спокійна, цілувально - обнімальна коза, але в обіду себе не дає. Коли вони приїхали, то вона не боялась нічого і майже не втратила молока, а от Зірка дуже полохлива, боялась кожного шороху, декілька днів не хотіла їсти - пити… А пройшло два місяці, страхи минули і моя рогата козуня вже почала проявляти характер. Але Манюня не з боязких і не відступалась.
І тут я розумію що прийшов час і мені треба буде зробити їм “педикюр”. В наявності садовий секатор, кілька повчальних відео, і от приступила до роботи.
З малими все пройшло без проблем. Поклала їсти травичку і навіть не прив’язуючи підстригла копита.
Манюня з перемінним успіхом. Передні ноги без проблем, а задні ноги давати не хотіла і довелось прив’язати - і все ок.
А от Зірка “Караул! Вбивають! Ріжуть наживо! РЯТУЙТЕЕЕЕЕ!..” І прив’язала, і старший син допомагав тримати її… І поки не затиснула Зірку на декілька хвилин, щоб втримати її нерухомо, щоб вона зрозуміла що не може вирватись - обрізати копита було неможливо… Тільки через деякий очі знову повернули осмислений вираз… І ми таки справились, копита розчистили, правда нагородила нас кількома синцями, але то таке…
Після “салону краси” Зірка знову стала чемна і почала ховатися за Манюню
Ну не всем по душе всякие там спа-салоны!
Я своим передние стригу более-менее, правда с меня сто потов сходит, а задние, то капец, ухожу с повышенным АД. Как у других стоят как вкопанные, а мои: Не трогай, не приближайся, Боюсь.
Останнє фото - супер!
І тепер покажу хоча б деякі фото моїх собак
А так як у мене є дуже багато їхніх фото, то навіть не знаю які вибрати, котрі вам показати…
Почну з кавказьких вівчарок
Батько Грозний і його донечка Еріда
Мама Атланта і її донечка Еріда разом з моїм синочком Вадимом
Любов… Потанцюємо?
Грозний і Атланта (мама і тато Еріди)
І наймолодша господинька Айра, фото як вона допомагала нам складати урожай гарбузів
(на фото їй 9 місяців, це внучка Грозного і Атланти, донечка Еріди)
Все … я втрачаю розум . Сама любима моя порода собак . Дивилася фото і сльози на очах … згадала своїх Бару , Дану і Джехада .
Дякую Оля, дуже приємно познайомитись з усіма вами! Тут дуже затишно!
Я вже трошки заглядаю в гості до інших, але ще не дуже звикла що можна писати а що ні. Читала десь у правилах що тут “дякувати” не бажано, а тільки ставити сердечки. А писати в темах бажано не просто так , а щоб коментарі були важливими… От заходжу час від часу в гості до форумчан ставлю сердечки і 10 раз вагаюсь чи варто мені щось писати… Більше читаю… Але з часом я думаю більше вивчу цей форум, тому що мені тут дуже подобається
Спасибі Наталочка, я завдяки моїм красуням закохалась у кіз! Вони спростували всі міфи і легенди які я чула про цих тваринок! Раніше я знала про них, що кози це: хитрі тварини які роблять шкоду у саду, агресивні, люблять бодати людей і втікають при першій можливості. І я не уявляла що з радістю буду обійматись і цілуватись із козочками
Так, Зірці взагалі не по душі любі процедури, окрім щоб її почухати і погладити (і то, лише тоді коли її величність цього забажає, або за вкусняшку)
О так! У мене теж був і викид адреналіну, і серце колотилось і мозолі після секатора і чотирьох кіз… Треба купити кращий інструмент, але то вже з часом. Або не всім одночасно копита розчищати. А підвищений артеріальний тиск мені за загрожує, бо все життя він у мене понижений
Спасибі, Марино!
От і у мене кавказькі вівчарки в серці назавжди!.. Хто і що б про них не говорив… Собаки які мають власне “Я”, сильні, самодостатні, і з душою дитини для “своїх” водночас… У мене німці і кавказці. І вони різні. У них різні якості… Те що є в одній породі - може бути відсутнє у іншій… Люблю обидві породи, але якщо, все ж таки, переді мною стане вибір лише однієї породи - то однозначно виберу Кавказа…
І мої німецькі вівчарочки.
Це Іріс і наш весняний краєвид, який починається зовсім недалеко від дому, а щоб отак любуватись ми зайшли на горку. Там дуже красивий обрив і тече річка. А обрив цей я теж зараз покажу, тому що він особливий.
Тут гарно видно цей “обрив” і списала з інтернету він як правильно називається.
“Відслонення нижнього девону ( відслонення товщі червоноколірних відкладів нижнього девону (дністровська серія), представлені аргілітами і пісковиками — геологічна пам’ятка природи - оголошена об’єктом природно-заповідного фонду”
На превеликий жаль із собак що на цьому фото вже двох немає, третя - Глорія є… Старенька Барі і довгошерстна Кіра вже нас покинули… Про Кірочку напишу трошки нижче…
І довгошерстна, моя донечка - Клара…
Дівчинка яку я вигодувала із соски ( як і решту її братиків і сестричок) тому що їхня мама Кіра (на попередньому фото Кіра в сидить в центрі) після важких родів, операції і необхідної стерилізації не вижила, померла на п’ятий день після родів… Незважаючи на все лікування і антибіотики вона програла битву… Хоча ветеринари сумнівались, що вона взагалі зможе вийти з наркозу… Але ми спробували і вона боролась до останнього…
Отже моя дівчинка - Кларочка!
Вадимчик, Глорія і її донечка Кері (Кері вже знайшла свій новий дім)
Глорія
Скільки в Вас собак? Дуже гарно у Вас
Всегда хотелось овчарку.Но когда пришло время подросли детки и стали просить собачку,муж даже ездил в Донецк на рынок,но нам не повезло с мечтой.И немного позже мама получив премию вместо желаемой стиралки принесла за пазухой шикарного щеночка -немецкого дога с паспортом и родословней.Это была истинная любовь.А теперь вот смотрю на такую красу и хочется.А как они относятся к козочкам и вообще животным во дворе?
Похоже у мами була своя мрія !
Все попереду !
Просто детки пришли и в слезах мама мы хотим собачку .Ну как тут устоишь.тем более всю жизнь просила родителей ,но так и не дождалась.А тут дети взяли за руки и привели меня к родителям одноклассника.А они такие бархатные с голубыми глазами.Прошло что-то в районе 25 лет,а помню как вчера.Сказали бросить связку ключей и кто не удерет а обнюхает будет смелым малышом.И Лорд выбрал нас.Он оказался потом самым лучшим в помете из 12 малышей,а вот потомства к сожалению не оставил.Не было у нас тогда в городе девочек.
Как вы захотите. Н/о - порода, из которой лепи, что хочешь. Охранять, как кавказец не будет, но делать вид может Главное, как и с любой собакой, чтоб не сделал чего-либо нежелаемого, переучивать потом ооооочень сложно.