У вас же орендований козел?
Якщо я правильно зрозуміла, то це трохи інша історія. Якщо апетит хороший, це дуже добре.
Так, козел орендований. На жаль, поки що власного немає…
1 лайк
Судячи по тому, що ви пишете, він молодець…так що нехай затримається 
1 лайк
Цікаво, якщо справді поведінка кіз в загальному пов’язана з породою. Бо мені теж так здається. Альпійці ніби зберегли в собі частинку дикої природи по чуткості і обережності. А “маньякам” в природі було б важко вижити. Хоча я можу і помилятись, я ще надто мало часу з козами знайома, (тим більше чистопородними), висновок роблю співставляючи отриману інформацію в різних місцях і власними спостереженнями 
Таке явище є в собак, аборигенні робочі породи собак краще зберегли природні інстинкти аніж декоративні, де все за них робить людина. )
1 лайк
Оля читаю про характер Пончика и вижу в нем своего Гешу.Он мегаспокойный козел,к людям не заигрывает,с козочками особо не флиртует,не набрасывается,не орет и ничего не ломает в сарае .Привели невесту он пару раз цемкнул и четко сделал свое дело.И прощай дама сердца до следующего года.Амур же совершенная противоположность.Не в гоне он сама милота,ласковый мазунчик,но когда подвели козочку,глаза его покраснели,рев как у разъяренного быка( не преувеличиваю ни грамма).Он ее не только целовал,но и буцал довольно сильно.Дыхание сильно учащенное было,но после спаривания успокоился .Сильно перевозбуждается ,вертелки разгинает как проволку,даже карабин разогнул.Со второй козой уже чучуть спокойней себя вел,но все равно ревел и глаза краснели.А так милейшее создание,очень ласковый.А вот Геша не любит чтоб его чесали,ласкали.Наверно и от породы тоже характер животного и личные качества передающиеся от предков.
3 лайка
Ну от.
Рівно два тижні перебування цапа в гаремі моїх кіз. Обов’язки виконав, кізочок ублажив, мене ще більше закохав своєю поведінкою у альпійців і поїхав сьогодні додому! 
Тепер чекаю і тримаю кулачки щоб усе було успішно!
І Пончикова усмішка мені на прощання:
- “І ти посміла у мені сумніватися?! Га?”
30 лайков
Привіт усім! В мене новина! Вчора вже не було сил писати вечером і розповідати. У мене з’явилась коза.
“Водоплаваюча”…)
Отже, дивлюсь як навколо, незважаючи на осінь, по весняному зазеленіла травичка. Але накосити її ще не можу бо вона закоротка. І прийняла рішення попробувати попасти своїх домашніх дівчат одразу за городом. Бо ж серце болить, що росте трава, а вони змушені їсти сіно…
Беру я значить главнокомандуючу Манюню на поводок ( бо вона вміє включати повний ігнор, не чути мене і не бачити, і звалює куда хоче, а всі за нею ). Решта дівчат навіть у мене в саду від мене не відходять (якщо без неї). І йдемо. Ну Манюня звичайно псіхує, як то її царській величності обмежили свободу пересування. Пре як танк. Очі примружує, вуха задерла, навіть пастись не хоче, а тільки своїм виглядом показує - тільки пусти мене і я всім вам покажу хто тут главний! Реально, двох кавказців одночасно набагато легше водити аніж одну Манюню. Ну от дойшли ми до берега нашої річки.Росте травичка, верба, бузина, всякі клени і т.д. Вже всі гарно їдять ( крім персони на поводку, вона тільки інколи скубає листочки і дивиться на мене як ленін на буржуазію - ти мене пустиш чи ні?) 
І тут моя Ласка вирішила, що їй потрібен вершечок тонесенького вербового прутика який росте на самому березі… І моя домашня дитина за звичкою, що вдома можна спиратись копитами на будь яку поверхню без наслідків, навіть на сітку - стає на свічку і спирається передніми ногами на цей прутик… І… падає в воду… води там біля берега не дуже багато, але досить високий берег обривом і від водою нема твердого дна, товстий шар намулу… Але ближче до середини глибше, там і потонути можна… Звичайно, я злякалась, бо не знала яка реакція буде в кози… Щоб вона не запанікувала поки я буду її діставати… Знаю, що декілька років назад так чиясь корова хотіла води дістати і потрапила туди. Назад вибратись не могла, то сходилось купа мужиків з села і розкопували берег і так діставали.
Ну а в мене ж коза, думаю дістану сама. Головне швидко підтягнула Манюню до дерева, прив’язала, щоб потім ще за нею і рештою не шукати. А Ласка в цей час в якомусь шоці, стоїть там по груди в воді і навіть не рухається… Витягнула і залишила на березі телефор щоб не втопити його як сама в воду полізу. Тільки почала спускатись як Ласка “очнулась” і почала розвертатись до берега, а я її підкликаю. Решта кози сполошились, не розуміють що відбувається, Манюня намагається викорчувати вербу, а ми з Ласкою думаємо як подолати високий берег… Але вона умнічка сообразила і змогла стати на задні ноги і колінками спертись на берег. Думаю, тепер буде легше, тільки знизу її підсажу і вона вилізе. Але я ще не встигла спуститись в воду, як вона почала на колінах повзти і помаленько вилізла. А я перед нею вже стою хвалю і підкликаю… Тільки вона вилізла зразу до мене притулилась, жалібно ме-ме-ме, жаліється… я їй кусочок яблучка з кишені, а вона в шоковому стані навіть не хоче… Пройшла одна хвилина, яблучко з’їла, покліпала очима, і пішла їсти листочки далі, але вже обережніше.
І тоді ми потихенько пішли додому, бо що казати - в мене трусились руки і вже не хотілось нічого…
От така була пригода… А я вкотре переконалась наскільки з козочками легше, і як я їх люблю 
За ці дні у нас було сонечко, я їм зробила нарешті гарні фото. Бо літом вони линяли і виглядали так собі. Але нема часу скинути з фотоапарата, вибрати і зменшити. Буду показувати по чуть чуть пізніше.
А зараз лечу до батьків на кукурудзу, поки гарна погода.
21 лайк
Счастье, что все так благополучно закончилось. Хорошо, что козочка в панике не стала суетиться и бежать/пытаться плыть на глубину.
3 лайка
Страшненька у вас пригода, брррр. Хоча кози добре плавають.
У наших знайомих козочка минулого року так впала в копанку, доволі глибоку і зовсім занедбану (колись копали утятам, і вже декілька років ніхто нею не користується, там гілля, листя і т.д.) і вона почала плисти і сама вискочила на берег, інстинкт самозбереження спрацював.
2 лайка
Ого Оля сколько страху натерпелись,ну и приключение
1 лайк
Ольга, якось пропустила Вашу сторінку а тепер просто за раз все прочитала і отримала купу задоволення! Такі у Вас дітки, козочки, собачки чудові і Ви з так при них всих пишите… просто море задоволення отримала! Дякую! Сил Вам, енергії, а тваринки віддячать, обов"язково!
4 лайка
Олічка,який гарний у вас козел.Оце повезло вашим дівчатам,фото огонь😆.Гордий олень.Будемо чекати діток,дуже цікаво😍
2 лайка
Так, Інно, я цього боялась. Бо якби вона дезорієнтувалась і перепливши річку вибралась на інший берег - то була б велика проблема її забрати… Назад через річку по власній волі вона б не пішла, а місток є лише за три кілометри, біля іншого села…От тоді я навіть не знаю, що б я робила… Добре, що вона все зробила правильно
Наташо, Анно, так, трохи було страшнувато, але вже минулось 
Ірино, дуже приємно що вам сподобалось у нас! Завжди раді бачити! Дякую за побажання!
Спасибі, Юлія! Мені вже самій цікаво, чекаю які малята будуть! Я вже навіть козам це говорила і установку їм давала
6 лайков
Трошки нових фото. Задача для мене дуже нелегка - вибрати мінімум, але я намагаюсь 
Починаю по старшинству.
Сьогодні Головнокомандуюча коза Манюня. В якої ніколи не росли роги, але в неї є ЗУБИ. І вона вміє ними користуватись дуже добре. За що усі решта кози її сильно поважають. А ще, в неї є комоле чоло і вона ним теж за необхідності вміє “дуцнути” ). Але без потреби не нападає ні на кого і гарно тримає дисципліну. Зірка, після обезрожування ховалась за неї для захисту від донечок (коли ті згадували їй усі свої старі образи).
Ну, вона себе вважає не менш аніж “царська особа”. Але їсть краще від інших. Інколи, якщо впало щось смачненьке, то навіть може підняти з землі - корона не жме і не злітає. Апетит кращий за всіх, гордості в цьому випадку нема.
А взагалі то дуже мила кізочка! Коли її гладити, то вона забуває про все на світі- навіть про їжу! Дуже любить обніматись і не забуває при цьому слідкувати щоб ніхто з кіз не підходив в цей час. Вибирає момент коли я нібито не бачу і добре щипає інших кіз. Хазяйка, на її думку має любити лише її! Може мені лизати руки і цілувати в лице, якщо я руки заховаю і не даю 
Манюня - 4,5 роки
На останньому фото вдалось спіймати її погляд, коли вона в мене під контролем на поводку, а ці очі і вуха мені багато говорять ( як вона себе веде на поводку я вже писала трошки раніше 
)
24 лайка
От не знаю де мені краще написати.
Сьогодні розчарувалась в купленій каструлі… ( котел з нержавійки на 28 л.) Підскажіть хто знається… Як таке можливо що нержавійка починає ржавіти після кількох використань?.. Я просто в шоці. Скільки маю різного об’єму і степені старості кастрюль з нержавійки , але такого не бачила… Може я погана хазяйка, але ж НЕРЖАВІЙКА на мою думку не може ржавіти.
Тема про їх продаж вже на форумі закрита тому пишу в себе. Зараз ще зроблю фото і тоді додам сюди теж.
3 лайка
Оо , Олеся @Roj_family писала про кастрюльки ,що ржавіють . В нас теж виступає ржавчина 
, правда йоршиком змивається.
Вони у Фб “посудманія”
2 лайка
Ось як це виглядає в мене
Дякую, Оля. Я зараз піду туди писати відгук… От не люблю коли людей дурять…
5 лайков
А сотєйнік є такої фірми , років три живе - ні разу не бачила плям , і з водою часто стоїть. Купувала не тут правда.
1 лайк
Я відгук написала і зазначила місткість і фірму. Та і фото кинула в коментарі. На фон спеціально коробку поставила, щоб було зрозуміло про яку саме каструлю іде мова…
2 лайка
Тема хоча і закрита, але спробую його покликати сюди. Хочу почути, що на це скаже @Posudmania .
Єгор, подивіться будь ласка, попередній пост і фото.