В добру годину і з позитивними думками починаю свою сторіночку на цьому хорошому форумі. Чому “Семиділки”? колись у школі писали ми твір, хто яку професію обере в майбутньому. Хтось писав, що хоче бути космонавтом, хтось лікарем, … а я написала таке, що вчителька зачитала, а весь клас сміявся. Якщо коротко, то перелічила, десятків зо два професій і спеціальностей, в яких я себе бачу. Вчителька, витираючи сльози від сміху, тільки й спромоглася сказать: ну, ти і семиділка, Галю. ЇЇ слова були пророчими, я так і залишилася допитливою, невгамовною до нового, цікавого, люблю щось гарне зробить . Колись була дуже проворна, і метка.
Оце такий і чоловік у мене.) Ми робимо вдома все самі. Ремонти, деякі меблі, …
Особливо породистих кіз у мене немає. Про них нижче.
Є трошки бджіл, про них теж нижче.
А ще, я вмію шукать по і-нету цікавинки, ними забита компова пам"ять. З дозволу адміна звичайно, спробую дещо викладать. Треба ж чимось гостей у двір заманювать)
Вітаю від душі дорогих гостей, рада всіх бачити в себе на сторінці, Прошу дуже не лаять, якщо щось не так. Конструктивна критика сприймається без надутих щік.
Галочка, добро пожаловать в семью козоводов. Простите, я не учила украинский язык, НО… слушаю его каждый год, приезжая во Львов. ПРЕКЛОНЯЮСЬ. Наш Украинский язык-Это музыка, проходит до глубины души. Увы, наверстать не могу (лентяйка) простите. спасибо за создание странички. очень хочется нового общения опыта и понимания . Ждем фоток и опыта в развитии Нами Всеми любимого дела-КОЗ их деток и просто хорошего настроения.
Трошки про себе. Я вже на пенсії, але не стара, а жилява. Маю дорослих дітей і дорослих внуків. Живемо з чоловіком і його мамою в Кагарлику, Київської обл. над трасою Київ- Дніпро. Заїхать по дорозі до мене на чай -просимо ласкаво.
Ріка Молочна і медовий берег…
заходь до нас, присядь і відпочинь.
Смачної медовухи келех,
пригуб, козиним сиром закуси.
Тут ГМО і хімії немає
пий молоко - саме у рот тече,
дитині й хворому допомагає,
купуй та їж, приходь до нас іще.
А у бджолинім домику годину
піди поспи, на зло недужим дням.
Ти полікуєш голову і спину,
ходи здоров, бажай здоров"я й нам.
Доброго дня, Галю, вітаю вас з відкриттям власної сторінки, чекаю фото, розповіді про ваше господарство, особливо про кізок. Доречі, бувала я в Кагарлику, та й живемо ми не так вже й далеко, поряд з Обуховом, так що запрошую у гості і на мою КозАрму, й до себе додому!
Спасибо за добрые слова. Приятно очень. Заходите еще:bouquet:[quote=“itti, post:4, topic:8548”]
хочется нового общения опыта и понимания
[/quote]
Спасибо, что зашла в гости. Очень рада общению. Цієї музики ніколи не пізно вчитись, якщо душа лежить. Сьогодні міжнародний День рідної мови. З святом нас усіх. Заходьте, коли буде часинка, буду рада.)
А я вже не раз заходила в гості, дуже цікава сторіночка. Давно хочу поспілкуватись в"живу" сусідко. є про що поговорить.
Першу козу в 95 році “купив” мій внук. В тому році пішов віід нас зять, залишивши сиріткою півторарічного внука, і гіркою вдовою 22-х річну доню. Вони прийшли жити додому. Було страшенно тяжко, ніби рідного сина поховали,любили його ми всі. Внук вередував, верещав, злий був на всіх, коротше, ой. Був такий час, що ще й зарплати не платили, нам якась картоплина є, і м"ясо дома росло, А малому молока подай. А Коля, зять, дарма, що молодий, кізку тримав, сам і доїв, не довіряв нікому).
Ідемо ми якось з внуком, на лузі кози пасуться, Учимо з малим віршика про кізоньку мою любу. Підійшов він до чужої кози, став під її шиєю, притулився і розказує: кізонько моя мила…А сусідка мені- купи в мене козу малому, бо буду продавать. Взяв малий мотузочку, поклав собі на плече і пішов під нею додому. Я попросилася, що б дозволив кізку за нашийник потримать, бо боялася, клоп малий попід козою лазить, а що в неї на думці?
А чоловік кіз за худобу не мав. Ми з козою в двір, а він ТАК кричав, що не буде кози в дворі, що всей куток чув. Але внук став на пальчики, заплющив оченята, і так пищав мишачим басом: а я сказав, сцо коза в дволі буде!!! Наша з Віталіком взяла і дід пішов робить загорожу Березці. Та коза в нас довго жила, а малий став набагато спокійніший. Бігав годував її, молоко добре було, виручила нас та кізка.
Психиатор сказал, что не лечицца.))))) Хомячизм это довечно-хроническое.[quote=“Olga101, post:10, topic:8548”] А тортик мужу передам, он у нас пасичнык, будет рад и польщен вниманием.
Галина, поздравляю с открытием странички!
[/quote]
Спасибочки!
Девочки, или заходите, или рот мне зашейте, сопьюсь и лопну:yum:
дружить семьями:slight_smile: Фотка супер. Все так трепетно обнимают козодеток. Слезы умиления просто… Я собакоман, но, козы уже вырывают пальму первенстава.
є про що поговорить.
[quote=“Olga101, post:10, topic:8548”] А тортик мужу передам, он у нас пасичнык, будет рад и польщен вниманием.
