Ну чого ж, хто цінить свою працю той і ціну ставить.
Я наприклад, у цьому році усе дуже зменшила, і на городі, і в сараї. Ціну підняла, хоч вона й так була на багато вища чим у нас у селі.
Тепер, як залишається товар, залюбки забираю його собі, бо не вистачає. А хто каже, що дорого, або вередує, відправляю до магазину. І, що ви думаєте - товару продається менше, роботи менше, а гроші ті ж. І дисципліна у покупця виробилась - дзвонять, замовляють, переживають, що не вистачить. А один клієнт навіть сіно тричі привіз - сам викосив, висушив і вигрузив.
Мама моя каже, що як я перестала годити клієнтам, то вони стали годити мені.
От тепер можна по трохи працювати у сторону збільшення. Тільки обережно, щоб продукція збільшувалась разом з клієнтами.
Сніжана то на це все потрібно мати в собі багато витримки а часом нам її не вистачає , бідкаємось ,гнем спину і від відчаю віддаєм за безцінь або взагалі віддаєм або угощаємо
аби зменшить поголів,я або розгрузить морозилку бо електрику відключають,
але люди на скільки звикають що про купівлю продуктів у тебе даже і не заікаються, дармове їм краще.
Це все відьувається у моєму випадку,
я панікую а потому роздаю ,угощаю .
Як з цим бороться ума не приложу, важка праця себе ніяк не окуповує а для кіз все нада купувать.
Катя максимально скоротить поголівья Якщо не має продажу тоді тільки на свої потреби і час вільний зьявляється і затрати зменшуються
Як скоротити поголів,я?
Коли не купують дойними, продати м,ясом. Вчора звонила кума - зарізала(сама) козлика і продала по сусідам м,ясом по 150 грн/кг. В неї в сім,ї м,ясо козине не їдять.
А ми раніше дойних продавали, а молодняк і вибраковку їли самі. Зараз коз ніхто не купує і ми ріжем дійних собі на м,ясо.
Добре, якщо можете різати. Ми не можемо. Голова розуміє, що потрібно, а серце не дає.
Так ми до цього теж не відразу дійшли, але як кажуть біда навчить. Виходу другого немає - кордон поруч, не кидати ж кіз напризволяще якщо будемо тікати. От і вирізаємо потроху.
Пройшло два тижні від перших помідорів і вчора я вибрала перший ящик.
У цьому році посадила всього п’ятдесят кущів, а хочу зібрати урожай, як з восьмидесяти.
Для цього вибрала самі смачні та урожайні сорти ( добре, що за стільки років у мене є з чого вибирати). Поки завантаженість кущів гарна, але йде спека і може усе споганити.
А поки фото першого суттєвого цьогорічного урожаю .
Ну і куди ж без кавунів.
Уже скоро … вусик почав сохнути, думаю через тиждень будемо знімати першу пробу.
Якщо кроти не зіпсують усю роботу, бо вбралися на баштан і псують життя рослинам.
Доброго дня, чи є у вас насіння ранніх низькорослих томатів на продаж?
О, кроти - то наша біда, нічим не витравити.
Я насіння не продаю.
Низькорослі ранні сорти не вирощую. Я саджу улюблені сорти раніше, при цьому не пікірую. Висаджую із стаканів великою розсадою з квітами. Через це маю смачні томати у ранні строки.
Вирощую , до цього року, тільки високорослі. Цей рік виняток, посадила на пробу Гноми. Поки задоволена. Але ті що достигли, поступається смаком високорослим.
Сьогодні з’їли перший кавун.
Правда, це сильно сказано, кавунчики три кг. Але смачний, правда жовтом’якотний, Оранж Кінг зветься.
Він зав’язався першим, але чогось зупинився у рості. Коли вирвала, то помітила, що хвостик був зламаний до середини. Це мабуть було причиною зупинки росту. Але добре визрів та набрав цукру.
Фото не зробила, бо швидко ковтнули. Завтра пошукаю ще, бо є підозра, що ще є готові до споживання.
Сьогоднішнього кавуна встигла сфотографувати. Але віддала сусідці переселенці , до неї приїхали онуки. Нехай ласують дітки, багато поганого побачили, янголятка, на початку життєвого шляху.
Спочатку тікали з Луганську, потім з майже оточеного Києва. Горе та й годі.
Але головне, що люди хороші. Зараз вони мої сусіди. А коли сусіди добрі - це майже щастя. Дай, Боже, щоб новий дім став для них щасливим місцем на довгі роки.
А ще, почали достигати перці. Я їх обожнюю. В цьому році брала усе насіння із профупаковки. Дуже гарні, не одного " зальотного".
Цікавить таке питання. Старі люди казали, що від зав,язі до достигання кавуна проходить місяць. Чи так у сучасних сортів? Чи це лише до старих сортів відноситься?
Все так.
Але не місяць, а сорок днів. Від того, як цвіте жіноча квітка - це доба. Відраховуєте сорок днів - готовий до споживання. При умові, що квіточка запилилася. Якщо запилення було не вдалим, кавунчик відпаде маленьким.
А хіба це не залежить ще і від сорту/гібриду?
А я вже кілька років саджаю насіння з магазинного перцю. Обираю, який мені найбільше подобається, вичіняю насіння. Перший рік - пробний, сію трошки і дивлюсь на результат. Якщо влаштовує - це насіння основне на другий рік для посадки. І так поколу. Чесно кажучі мені навіть більше сподобалось ніж покупне. Зовсім відмовилась. В минулому році з невеликої ділянки більше 10 відер було. І майже весь такий як по 200грн з магазину:) Цього року ще тільки починає червоніти. Дуже сподіваюсь, що втримається. В нас спека неймовірна, в тіні 40 градусів. Довелося затиняючу сітку не тільки на огірки, а й частково прикрили помідори, перець та баклажани. Подивимось, але кущі поки гарні.
Доречі, хочу подякувати за підказку з квадрісом.
Раніше ніж сорок днів від дня цвітіння, кавун не спіє. Може бути більше, а не менше.
Сьогодні, за прогнозом синоптиків, останній день літа. Дуже шкода, що не вистачає чотирьох місяців, щоб насолодитися цією порою року.
А все через велику кількість роботи, яку всю не переробити, але …
Ще сьогодні потрібно встигнути багато - занести гарбузи, їх вродила сила-силенна ;закінчити з ремонтом вол’єру для кіз, перекривали дах, прибрати залишки томатів, огірків, перцю з городу. Якщо перець можна назвати залишком, бо його стільки неначе з липня на город не ходила.
Вже буду різати та козам згодовувати. Взагалі мої “дівчата” у цьому році городини наїлися, як ніколи. Кавуни досі їдять, бо вже усі наїлися, тільки їм лізе.
Да, і сіно занести треба, ми його досі косимо. Заготовили стільки, що на два роки вистачить.
Взагалі, це літо було скупе на врожай, але для нас вродило.
Так, що дякую Богу, що дав сил та здоров’я, а нашим захисникам, що тримають нечисть і дають змогу жити.
Приємно читати, що хоч у когось всього вдосталь.
У мене гарбузи майже не пов’язалися. Перші, що зійшли, всі померзли, пересажувала. А потім пекло без дощів по цей день. Як потрібно було сіно заготовляти, кінець травня-початок червня, то лило, не давало сіно косити, то все переросло, або люди мокрим потюкували. Погнило, попріло. А потім жодного дощу по цей день.
Трава на сіно просто бомбезна. Ти сіяла якусь суміш, чи природнє?
Сію тільки суданку на городі, для сівозміни. Сінокіс увесь природній. Було б добре щось підсіяти, але таке вікове дерно, що тільки кроти справляються. Туди ( кротовини) кожного року конюшину підсіваємо. Виходить гарне різнотрав’я.