Доброго часу доби усім.
Вирішила зайти до хатинки, та заспокоїти усіх з приводу пошкоджених морозом рослин.
Все відійшло та набирає краси.
Уже навіть є перші помідори, огірки. На підході баклажани та кабачки. Кавун та дині теж почали в’язатися.
Роботи море, нема коли спати. Вже накосили сіна на пів зими, ще укіс зробимо, та й будемо кізок пасти.
А зараз трохі фото відновлених після заморозків рослин.
Сніжана за твою заботу над рослинами вони самі рішили тебі подякувать урожаєм і щосили відновлюються тобі на радісь і задоволення, все живе розуміє людину тільки говорить не може, здоров,я ,перемоги для всіх нас.
Підростають кавуни, їх нав’язалосяиу цьому році чимало. Є вражаючих розмірів.
Думаю, що скоро повинні поспіти. І знову я буду гадати: “Спілий чи ні?”. Це для мене найбільша проблема
Класний врожай, от що значить розсада вирощувалась у парничку чи в горщиках в домі , що не можу зробить я, сирість у домі .
Ранні заморозки і пізні, все сиділо як заколдоване.
Да, найкращій результат із своєї розсади.
А під заморозок мої потрапили, ще й як.
Відливала теплою водою, без усіляких стимуляторів. Бо піддобрюю город тільки попелом з пічки, та гноєм з сараю. Все росте краще ніж на дріжджах.
У групах у Фейсбуці часто запитують і навіть дехто хоче спіймати на брехні, як так що городина на Київщині краща ніж на півдні, та й результати кращі. Не розуміють люди, що настоями з кропиви та гранулами куриного посліду вражаючих результатів не буде. Бо органіка, та ще й від наших улюблених кізок - це краса на городі та смакота на столі
Сніжана, в дитинстві колись попалася книжечка дитяча “Одноакрова ферма МакБрума”. Там була чудо-ділянка на місці висохлого озерця. Так і в Вас досить унікальні грунти і ,можливо, експозиція ділянки. Чудові помідори і перчики!
В баби було поруч 2 городи: один вище з пісочком, а другий на рівні пойми, то при однаковому підживленні, родило все дуже по-різному
О…це я вже чула. Мої односельці кажуть, що земля у мене така. Бо маю такий же пісочок, як у всіх, та й ще схил городу північний і морози коли ні в кого немає. А те, що живу на городі : то копаю, то саджаю, поливаю, захищаю, та й просто любуюся ( інколи) - це не йде в порівняння. Люди забули, що без щоденної праці результату не буде.
У нас зараз, через річку, всі городи заросли бур’янами, йде дощ - які томати ? Їх не буде.
А навесні всі були у рівному становищі, правда я під оранку вносила гній, а люди в пусте орали. Але хто забороняє тварин тримати, чи гною купити.
Отака “експозиція ділянки”. Розлінилися та й усе. Та знаходять виправдання своїй бездіяльності.
Це, Олічко, не в ваш город камінь. У вас з зайнятістю все гаразд, а інжир то мрія для мене. Та й наші форумчани усі пчілки -трудівниці. Зато у нас у селі,з людьми які працюють - не товаришують, а придумують усілякі побрехеньки та казки про них.
О, це не тільки у вас) У нас також, та й майже всюди, напевно. Ходять, дивляться, у скроні крутять, що живеш на городі, та тварин стільки розвела, дурна, та й годі. А потім гроші твої порахують. І заздрощами зійдуть.
Тобі ще не казали, навіщо ото соломою засипаєш, і що так не роблять?) Ще прийдуть навчати, як треба робити. Як тварин ростити, що ніхто так довго не годує молоком, або, що ти “спиш до обіду”, а доїти треба о 4 ранку, ну максимум о 5й)
Та й навіщо тримати ту корову, а тим більше, кіз, якщо сіно купляєш, то ж зовсім куку…
То це так і у нас. Пішов дощ, гарно намочило. Сусідка сердиться - огірки вибрати ніяк, болото, замурзані. А я свої принесла чисті, може десь травинка причепилася, бо замульчовані. А інші сміються з сарказмом - О! до тебе вже можна по качани ходить! А хто вам не давав посіяти раніше?Чекали тепла в травні, а потім дощу, якого більше двох місяців не капнуло. А поливать - то важко носити відром, а насосом качати - дорого. А ми і картоплю поливали, інакше нічого б не було.
Вже два роки садимо сусідкин город, 6 соток, вона хворіє, а заїзду на город нема, то ніхто і брати нехоче. Два роки удобрюємо. В цьому році на тім городі у мене грядки, буряки, а років 30 там була одна картопля. Столові бурячки стоять висотою чуть не до коліна, такий сорт, та і вся городина гарна. На пісній землі і бур"ян не росте.
У мене сьогодні новинка. Така смачна, хоч і невелика. Це перший кавунчик. Фото не зробила бо дуже швидко з’їли. Коли а рвала були сумніви у стиглості ягоди, бо вусик з лопаткою зелені були. Але моя інтуїція говорила, що стиглий плід. То я вибрала найменшого, всього 1,05кг. виріс і розрізала. Думаю, якщо недозрівший то козам буде, вони кавуни обожнюють. А він красивий - червоний, шкірка тоненька жовтого кольору, як сонце. Смачно, але мало. Завтра приїде син, буду великого різати. Той що на підщепі. Тоді і висновок зроблю, які краще. Бо поки перевага в урожаї у щеплених кавунах, нав’язалося море. А дині кращі у теплиці на власному корені.
Отакі новини. Кавуни на Київщині у липні.
Весна буда холодна, тому подивилися і посіяли в перегній в горщиках в теплиці. 29.04, а на Миколая висадили в грунт. Хоча слимаки з усіх сил там допомагали, розсада вийшла ідеальна. Не переросла, обплетений білим корінням ком, 4 листки. Висадили, знову ж таки, ночі дуже холодні, накрили дугами зі спанбондом. Коли почали цвісти пропасинкувала. Але наступного року спробую взагалі в один пагін вирощувати. До того як кинули довгі пагони, підживили трішки нітратом кальцію і сечовиною. Тиждень назад з’їли кавунчика. Смачний.
