Маючи достатньо сучасного обладнання мусила дістати рарітет.
Ще рік назад чоловік хотів здати до металобрухту річ “яку я не використовую уже років 25”.
Тепер, коли світло відсутнє по три доби поспіль, знадобилась машина за віком старша за мене.
Є у мене, ще одна забута річ - це дошка для прання. Така оцинкована хвиляста у дерев’яній рамі. Висить на гвіздку у сараї, навіть у пожежу не згоріла. Син запитує
навіщо я її бережу. Завжди відповідала, сміючись, що на час війни. А зараз зрозуміла, що я єю ніколи не буду користуватися, бо це відкат мого життя і добробуту назад у темні часи. Якщо, не дай Господь, мене доведуть до її використання, я краще візьму но рук зброю, чим повернуся вминуле.
З Різдвом! Вітаю і бажаю твоїй родині усього найкращого, нам усім - скорішої перемоги, Україні -щоб відновилась, розцвіла і мала в подальшому багато століть добробуту для нашого незламного народу.
Дорогенький мої співвітчизники та друзі, вітаю усіх з Різдвом та Новим роком.
Нехай Господь простить усі провини наші та дарує спокій та мир. Здоров’я усім міцного, щастя та радості. Нехай збуваються усі мрії та сподівання. Сили та стійкості нашим захисникам, та скорішого повернення до рідної домівки.
Нехай Господь береже вас.
Скоро весна. Початок нового сезону овочів і фруктів.
Вже розплановані посадки на городі, частково обрізані дерева та кущі, закуплене насіння та грунт для висіву розсади. Все чекає свого часу.
І тільки зараз, я усвідомила, що був і сезон 22 року, але він зостався тільки на світлинах, бо пам’ять береже інші спогади, які затьмарюють усе.
Вчора збирала продукти хлопцям на передову. І зрозуміла, що якби сиділа склавши руки, то не було що й дати. Але краплинка літа та любові поїхала до них. Нехай Вас береже Господь. Завдяки Вам ми пакуємо любов до банок та ділимося єю у темні зимові часи.
Трішки сонця і для Вас, мої любі форумчани.
Не сорт - це гібрид Клаудіо F1. Я його беру дві пачки, по 8-10 насінин у кожній, він ранній. Починає плодоносити у липні і до морозів. Знімаю по два-три врожаї за сезон, в залежності від осінньої погоди. Плодів дуже багато і всі розміром з долоню, але товстостінні, тяжкі.
Взагалі, я багато розсади не саджу. 60 кущів помідорів (сортові високорослі), до 40 перців (тільки гібриди), та до 30 бакдажанів (гібриди). Лінива я стала, та й ніколи - кози з молоком усей час забирають.
Це колись саджала багато, а зараз вкладають у якість і маю задовільний результат. Скажу чесно - городину навіть продаю ( за дорого), бо маю “старих” покупців. Це той випадок, коли якість відповідає ціні і праця не марна та приносить задоволення.
Також в тому році садила Клаудіо. Але такого результату не отримала, ну та в мене все росте само) Поливу на городі не маю.
Пару років тому до купи посадила солодкий перчик, “на здачу” дали. Вигляд не дуже - невеличкий , круглий красний, схожий на Гогошари, чи Новогогошари, такого типу. Який солодкий він був, це просто неймовірно, такого солодкого перцю я ніколи не куштувала. Тепер не можу згадати назву, такого типу садила декілька сортів, чи гібридів. З усіх трьох круглих видів тільки один був такий солодкий. І це не Новогогошари, в тому році висаджувала, не він.
Хочеш поділюся секретом вирощування такої краси.
По-перше - це старт. Гарна розсада. про неї я написала цілу тему у “Сад-город”.
По-друге, перці потребують дуже гарної площі поживних речовин.
Скільки не садила на городі, мульчувала перегноєм, не те що в землю давала, результату такого не мала.
Зараз саджаю там де була куча з гноєм.
Тобто, років два складаємо все, що з сараю. Потім верхній шар знімаємо на город під оранку, а нижній ( навіть, якщо не перегнив) розгортаю, перекопую і висаджую перці. Мало того, ще й мульчую педстилкою з під кіз.
Коли це побачив у перше мій чоловік, пророкував :" погорить". Я тільки сміялась, та вказувала на самосійні гарбузи, які мали найкращі результати плодоношення в такіх місцях. І виявилась права - результат на лице.
Але таке місце відводжу тільки перцю. На другий рік, тут саджаю цибулю. І тільки з третього року можна садити помідори. Бо велика кількість поживних речовин для томатів викликає їх буяння, яке дає мізерні врожаї. А це не є добре.
Да, поливаю перці один раз у три дні, але дуже рясно і по листу. Вони люблять "купатися"і це добре зволожує верхню частину рослини, що потім береже від опіків плодів.
По листу потрібно поливати тільки перці, інші пасльонові не люблять цю процедуру і хворіють.
На мою думку, тобі не потрібно часто поливати. Бо у вас тяжкі грунти, а глина тримає вологу. У мене ж скляні піски, тут полив потрібен через день, бо грунт має багато повітря, і якщо не замульчувати то вода після поливу качається, як на пір’ї у гуски.
Так, що будеш поливати тільки у жарку погоду, у вечері, коли довго відсутні дощі.
Якщо аналізувати торішнє літо, то опадів у вас було в два рази більше ніж у нас. От і нехай небо поливає, а ти контролюй.
О, перці люблять теплий душик. Влітку поливаю перчики після обіду як спадає жара, а прохолода ще не настала. Дуже гарно ростуть, бо саджаю їх прямо біля скважини.
Дуже сумую за вирощуванням россади: немає можливості, але все рівно кожен рік пробую сіяти. Уже обробила насіння селери і однорічної цибулі, а раптом в цьому році вийде. Россада - це такий позитив, порівняти можна лиш з козлятами.
До речі моя мама завжди сіяла перець в січні і в серпні уже збирали спілий перець в огороді відрами. Перець він трішки тугодум.
То колишні сорта, були тугодумами.
Через те вирощую ранні товстостінні гібриди. Висіваю у двадцятих числах лютого, а збираю перші врожаї у липні.
Люблю гібриди перців та й баклажанів за гарні смакові якості, великі врожаї, та менші примхи до вирощування.
Я з баклажанами у відкритому грунті зав’язала. Колоради зжирають через 3-4 дні після оприскування, а частіше кропити, чим прописано - ну його, хімікати їсти.
У мене з баклажанами трохі краща ситуація. Поблизу відсутні насадження картоплі, і не було її тут років 30. Як залетить якийсь - зняла та й усе. А так, то теж би не садила.
На баклажанах не допомагає. Я колись і картоплю бризкала актофітом, дуже нетривалий результат, а кожні п’ять днів кропити не маю змоги. А на баклажанах день-два і сидять.
Якщо є поблизу насадження картоплі, то баклажани з’їдять однозначно. Тим паче у вас не великий шматок землі, та й сусіди роботящі - картоплю саджають. Актофіту не накупишся.
Це мені пощастило з сусідами, одні кияни навкруги. І посадити щось можна, і коз попасти є де, та й накосити сіна при бажанні скільки хочеш. І саме цікаве, всі сусіди вважають, що я корінна жителька, яка весь час працює на землі. А, як дізнаються, що виросла у місті, та ще й за фахом далека від землі та кіз - дуже дивуються.
