Ой, дівчата, тільки що продала свій перший літр козячого молока, емоції мене аж розпирають:face_with_hand_over_mouth:
, і дуже радісно і так чомусь хвилююсь, а чи сподобається, чи не буде якогось присмаку та таке інше, я люблю все купувати а продавати своє не вмію, боюсь сумніваюсь.
Так мені захотілось з кимось поділитись цим, а хто мене зрозуміє як не ви.
Форум читаю дуже давно з 2016 року але козочок в мене не було, і майже чотири місяці тому я поповнила ваші ряди, вийшло все спонтанно. Мама тримала гарну козочку ( доречі її маленькою я їй привезла ) і тут вона вирішила що їй вже важко тримати козу і просила мене знайти купця, мені звичайно було шкода з нею розлучатись і я тягнула час в надії що вона передумає, та одного ранку мама мені заявляє що продам Марту з донечкою першому встречному ( образно) за хто скільки дасть " із глаз долой із сєрдца вон" тут я не довго думаючи звоню чоловіку і кажу щоб ввечері після роботи їхав до мами і ми забираємо Тусю (Мартусю), я поняла що мій звездний час настав:upside_down_face:
а то скільки вже можна вивчать теорію і бути без кози, а то в нас було так: мама тримає а я її тільки просвєщаю та повчаю як треба правильно за козочкою доглядать, по научному:blush:, вона ківає, соглашається, а робить все одно по своєму:face_with_hand_over_mouth:
Знайомтесь моя козособака, моя любов, моя Мартуся, в нас з нею особливий зв’язок
Дочка Марти Мілка (Мілкі Уей🥰)
Ну і звичайно ж я з новою силою занурилась знову у форум, читаю вивчаю записую, раціони, глистогонка, як варить сир
все підряд, не знаю з чого краще починать а лучше взагалі все зразу:sweat_smile:
закази по ветаптекам сиплються: вітамінів побільше, вітамінів, якщо у мами Туся була стабільна 3 літровка, то в мене вона повинна вийти на 4, а ще краще на 5 літрів і бажано якнайшвидше:face_with_hand_over_mouth: ну в общем взялась я Марті причинять добро…Проходить тижні два, я"вошла во вкус" і розумію що двох козочок мені мало і треба ще… , бо знаній багато:thinking:
а кіз мало, почитавши ще раз уважно форум я оприділилась що хочу тільки альпійок і нічого іншого мені і показуйте, і так як всі козочки які коричневі та з чорною полосочкою на спині це ВЖЕ автоматично були для мене альпійки:rofl:( да, знаю, не уважно читала форум, спішила) та ще і час мене піджимав, бо нетерплячка вже не давала жити, я пішла на олх і знайшла свою " альпієчку" Моніку ( Моня, Монечка, Монетка), недалеко родом вона з Софіївської Борщагівки, від невеличкої мами кози в альпійському типі 5 літровки та тата нубійця з гарного господарства
Моня дуже ніжний і ласкавий козоребенок, моя мазушка.
Ну а далі, як уже не важко здогадатися, мене понесло в козоводство “семимильньіми шагами”, як на зло на форумі нічого в "альпійському типі"не попадалося:sweat_smile:
, з олх я вже не вилазила,і так як в коштах була дуже на той час обмежена, прийшлось їхати в аж Білу Церкву по Ласуню ( в оголошенні було вказано що вона дає три літра дуже смачного молока)
Коли ми приїхали по Ласуньку, вона саме доїдала свою порцію вареної каши, якою її щедро годувала бабуся, коли вона вона вийшла з сарая це був поросенок на ножках😋, зараз вона вже трошки схудла, а так вона
дуже гарна, спокійна козочка з дійсно смачним і плотним молоком.
І в той же день я стала "счастливьім обладателем " главкози Майї (Маюсі)IMG_20210926_131236_1|375x500
Маюська, як тільки ступила на землю своїх майбутніх владєній, відразу зняла стрес переїзду-всіх гарненько відлупила і пішла спокійно їсти🤪
Разом з козочками я ще прикупила трохи досвіду🤭
От така історія.
Довгою стала моя розповідь, просто за увесь цей час що я на форумі, ви всі стали мені близькими і хотілось поділитися з однодумцями.
Хотіла поділитися радістю першого проданого літра молока та мабуть це буде початком моєї сторінки, тільки назву їй я ще придумаю…