Будиночок камерунок

Добрий день! Ось і я вирішила створити свою сторінку. На форумі два місяці, отримала масу задоволення читаючи ваші теми.
Ми родина з смт Борова Фастівського р-н маємо двоє дівчат.
Майже 9років тримаємо міні господарство перепелів, були в нас сезонно індики, бролери навіть свинки, але трагедія яка сталась в нашій родині змусила переосмисли життя. Побачила на олх камерунок і закохалась! За місяць придбали 2кізоньки та 2 козенят. Отримуємо задоволення!!!

33 лайка

43 лайка

Господарство поки не велике але скільки позитиву від них! Чоловік посміхається «раніше загнати тебе в сарай не можна було, а тепер вигнати неможна»

19 лайков


це мої дітки

41 лайк

Доброго дня. Рада зайти до Вас в гості

4 лайка

С новосельем на форуме, Жанна! Приветствуем! Рассказывайте, показывайте :slight_smile:

5 лайков

Привіт ! У мене аж серце стислося …

3 лайка

Добрий день, рада побувати у Вас в гостях, з відкриттям будиночка!

2 лайка

Радо вітаю на форумі! Бажаю знайти серед однодумців ще й друзів. Хай подальше життя буде сповнене тільки позитивом!

5 лайков

С новосельем Жанна,с открытием виртуального домика. :blush: Буду заходить к вам в гости. :slightly_smiling_face:

2 лайка

сина немає вже рік і 2 місяці:sleepy::sob:

1 лайк

Жанночка … Господі , даруй Царство Небесне такому гарному хлопчині … як страшно , як сумно … від всього серця співчуваю тобі та всій вашій родині ! :scream::sob::sob::sob: що з ним сталося ?

7 лайков

Миттєва смерть при аварії, він на мопеді їхав машина збила! Вже рік бємось головою об стіну а вбивця на волі, напевно в Господа інші плани:sweat::weary:

6 лайков

Мои соболезнования, Жанна! Пусть боль утраты не травит Вам сердце, но сохранит память о сыне на долгие года…

10 лайков

Ойой, а я дивлюсь діточок троє, а на початку написано про дівчаток…
Співчуваю, тримайтеся Жанна…

2 лайка

Помоги вам Христос с терпением и крепостию пережить такое горе! Много хочется написать ,но понимаю,что это не совсем то место для такого разговора,и тема - ну о-о-очень болезненная, простите нас ,но просто промолчать ,или пройти мимо - это ,думаю,было бы худшим поступком.Моя семья в свое время тоже пережила потерю младшего сына - это для моих родителей,младшего брата - для меня и старшей сестры. И тоже авария ,правда он был в жигулях а навстречу ехал трактор с большим прицепом для соломы (ПТС), была ночь ,трактор он объехал а прицеп снял крышу с машины…Андрею было 22 года,его сыну на тот момент было 2годика.Сейчас он пришел с Армии. Прошло уже 19 лет - а для нас это остается - вчерашним днем.И разум не соглашается и сердце болит на разрыв,и душа кричит на всю вселенную - и только Богу возможно лечить наши раны ,с Ним все возможно пережить,только Он дал мне надежду и силы - жить дальше,идти дальше и за все Его благодарить.

20 лайков

Дякую всім ця рана завжди кровоточить і болить, намагаємось навчитись жити заради дівчаток, а синочок мій ангелом став, вірю в це!

20 лайков

Тримайтеся !

А можна узнать ім’я синулі , щоб помолитися за його душу ?!

Ніщо на цьому світі не проходить без Його відома .
Важка тема , але добре , що ти , Жанночка , поділилася своїм горем з нами … і тобі стане трохи легше , не потрібно буде прикидатися веселой , коли рана відкрита … і ми помолимося за упокій душі твоєї дитини .

14 лайков

Максим.
я з чоловіком одружилась в 17 років в 18 народила синочка, а далі ще двох дівчаток народили.Все життя працюємо стараємось купили будинок 2 машини. Дітки росли всі мені заздрили бо син був послушний, роботящий дівчаток няньчив. Арінку останню можна сказати з роддому виняньчив бо все справи бізнес робота. Він по господарству все робив чоловік в роддомі зі мною був так він (15років) не хотів щоб ніхто допомогав на той час було 50 індиків і 1500 перепелів, все сам із Ангеліною(8років середньою дочкою). Нічого горя не передвіщало! Відсвяткували 16 років, пішов в 11 клас планували куди вступатиме, перше кохання, життя тільки почалося як на нашу думку і ми ніби на ноги трохи стали. 27.09.18р. з чоловіком зробили старшим подарунок подорож до Європи (Прага-Париж-Німеччина), але не встиг… 22.09 в дівчини його день народження було,а 26.09 хотів поїхати побачити перед поїздкою і не повернувся більше до нас живим…
Рік жила як тумані, на роботу пішла на кожен день щоб дах не поїхав.
Біль не минає стає лиш важче, але навчаємось жити з ним…
Ось зараз відраду в козулях знайшли, син при житті просив та я все бізнес вумен…
От таке в мене життя…

16 лайков

24 лайка