Я то зможу це зробити, а як немовля це зробить, раптом не візьме в цей час груди, пустушку не смокче. Треба привчати напевно. Щоб легче було. Можливо. Сподіваюсь справимось. Не летіти не можу.
Аню, мені так хочеться тобі допомогти побороти тривожність.
Довгий час вивчала це питання, бо в мене такий середній син. В нього стара спортивна травма хребта, він її підліковує і живе повноцінним життям. Але останні 10 років він просто кожен день з вселенськими проблемами( здоров,я, машина, люди, погана зарплата).
І я докопалась до причини. Як віруюча людина ти мене зрозумієш.
Кожній людині дані здібності( таланти) і коли людина їх не реалізує, душа тривожиться. І нічим цю тривогу не заглушити, поки людина не займеться своєю справою.
Подумайте Аню, який дар ви закопали в собі і ваша тривога зникне.
Кожній жінці дано бути мамою, а ле не у кожної це реалізація себе. Говорила з однією пані, яка жалілась на свою маму, бо та не весь час віддавала сім,ї і їй не хватало уваги мами. Але її мама багато часу віддала допомозі людям і це напевно було ще одна реалізація її.
Можливо війна лише триггер тривожності і Божий дар треба відкопати.
Аня, за этой тревожностью стоят очень глубинные мотивы. В идеале, пробовать их прояснить. Но это долго, болезненно и нужен Другой (психотерапевт). В этой ситуации это невозможно. Может быть когда-нибудь потом. А пока нужно найти какие-то упражнения, которые помогут пережить перелет. Ребенок переживет его спокойно в том случае, когда у мамы будет внутренний ресурс. То есть, не только внешне выглядеть спокойной, но и внутренне.
Попробуйте себе честно ответить на вопрос: почему я боюсь лететь на самолёте.
Скорость, висота, поднятие в висоту. Я карусели боюсь. Внутри в организме чтото происходит при всем єтом.
Треба проаналізувати, виявити причину.
Можливо голодний, якщо молока не вистачає найбільш проявляється ввечері. Можно спробувати дати суміш, можливо заспокоїться.
Друга найбільш поширена причина в цьому віці - коліки. Дайте еспумізан дитячий, або щось інше. Понаблюдайте.
Ну, і саме час проконсультуватися в цьому віці у невролога.
А взагалі…. Ну, що ж ви хотіли. Переїзд стрес навіть для дорослого. А тут зовсім немовля. Перші три місяці ще називають періодом донашивання. Дитина народилася, але деякі системи ще дозрівають. Та ж нервова, імунна.
В даному випадку треба чесно визнати, що не керувалися ви інтересами цієї дитини. Краще все ж було почекати два - три місяці, а потім вже їхати.
Але мабуть були свої думки.
Треба усвідомити власну відповідальність. Дослухатися до своїх відчуттів, проаналізувати і спробувати знайти причину. Дитинці потрібна допомога, а плач то сигнал для мами.
3 лайка