Это НЕ тема для споров по языковому вопросу. Тут мы можем делиться полезными материалами, советами, личным опытом, о том, как переходить на украниский язык.
Я нашел потрясающее видео одного известного психолога у которой было 1 миллион подписчиков на её русскоязычный канал в ютюбе.
Она создала новый канал, украиноязычный, и записала видео о том, как переходила на украинский язык:
Кстати, и русскоязычный её канал очень полезный, с море полезных материалов для жизни.
Но это видео про переход на украинский язык с точки зрения психолога - очень интересное, заслуживает внимания.
Напомню, за поднятие языкового вопроса в политическом контексте в этой теме - будет бан. Просьба делиться полезностями, но не переходить в пустословное выражение эмоций, лозунги, призывы, и прочую грязь.
Я прослухала ведучу з великим задоволенням, хочу сказать що мені майже 70 і мені соромно що багато українців які живуть на Україні даже не намагаються переходить на свою рідну мову ,як вони говорять , ,мне так удобно,.
Мені інколи соромно що деякі слова не можу виразить українсткою і тут починається ступор але я намагаюсь хоть якось міняться, в одночас я щаслива в тому що несоромлюся говорить українською як раніше.
Потрібно робить зусилля над собою бо ти українець бо ти живеш на рідній Українській землі і правду говорить ведуча чим більше людей розмовляють або намагаються розмовлять є про що поговорить і що обговорювать.
Як я вертала мову .
Після певного періоду життя в москвомовному середовищі ,я зрозуміла ,що не можу вільно говорити українською .
1 читала вголос книжки українською , класиків .
2 повторювала за дикторами старих записів (чорно-білих)
3 постійно лізла в словник .
4 читала українські мовні групи.
5 спочатку прийшло чисте писемне мовлення , а років через 3 - усне .
На початку був суржик .
Дуже допомогло переведення всіх налаштувань на українську .
Я завжди ,автоматично ,натикалася на тексти українською .
От і я так… повністю перейшла на писемну українську. Потім почала помічати як в розмові з тими хто розмовляє українською і сама намагаюся говорити українською. Важко… чесно! В одночас і важко, і соромно, що якось не вірно вимовляю або зі словами російської мови, але ж все одно! Це краще!
А саме чудово те, що думаєш на рідній мові! Це однозначно саме той показник, хто ми і звідки!
Щира повага . Ви велика молодець !
Це великий вклад в Рід ! Практика і все буде !
А про сором -забудьте .
Московити робили все ,щоб українці соромилися і себе , і своєї мови .
То лише здається ,що українською має бути легко говорити .
Українська - складна мова .
Час і практика , і Ваші внуки мову отримають в спадок !
О я також робила. Пишу українською. Навіть дітям . Мені легко якщо якогось слова не пам’ятаю то відразу в перекладі шукаю. А потім почала помічати що молитися почала українською,мислити про щось. А ось говорити мені ні с ким тут люди говорять російською. Або англійською. Яку ще не вивчила. Але треба теж вчити бо не розумію людей а вони мене. А іноді треба.
А тим хто на роботу без мови капут.
