Хочу в цій темі розповісти свою історію, свою та Роксі. Можливо, наш досвід стане комусь в нагоді.
Роксі кізочка 1,5 місяці, росте на сосці. Ввечері напувала її із соски і помітила на шиї невеличку припухлість розміром з гривену монетку. Але мала активна, пила без проблем. Припухлість общупала і вирішило почекати до ранку.
Вранці від побаченого я була і шоці. Вся шия малої опухла, збільшилась вдвічі, стала як колодка і між передніми ногами утворився набряк як піілітрова банка . Я почала швиденько колоти що було в аптечці супрастін, десаметазон, мочегінне. Вид кізки лякав, але вона при тому залишалась активною- стрибала, пила молоко, їла.
Набряк почав повільно спадати . На третій день його майже не лишилось, тільки шишка в місці укусу почала збільшуватись. Раптово з роту почала йти дуже обільна піна зеленого кольору. Хоч батьки і були провакциновані Конгловаксом, але мені чомусь прийшла думка про кишкові клостридіози. Почала колоти тилозін та давати активоване вугілля. Рвота припинилась. Мала всі дні постійно активна,шишка почала збільшуватись доволі швидко. У мене була думка пробувати її вскрити. ( Частенько такі процедури приходилось робити своїм котам -гулякам після їхніх котячих “розборок” ) Але наша Оля мене відговорила, місце доволі небезпечне. Вирішили чекати. В останій вечір у Роксі пропав апетит, пила погано, малими порціями. Приходжу вранці, нарив прорвало. Роксі повеселішала, біжить до соски, починає жадно пити… в тут я бачу, що молоко яке вона ковтає величезним струмком витікає через дірку на шиї…
Свого стану описувати не буду, слів невистачить.Ветів у нас в селі немає. В клініку собачо-котячу в місті за 30км дозвонитись не можу, машини власної також нема. Прошу у одних сусідів позичити машину, а другого сусіда бути водієм цієї машини, ідемо в місто.
Коли приїхали то лікар спочатку навідріз відмовлявся, потім погодився попередивши що шансів небагато, але я іншого виходу немала, намагалася використати всі можливі варіанти порятуку Роксі. Операція тривала півтори години. Прийшлось чистити від гнилі стравохід, шити його а також чистити від їжі велику кишеню, яка утворилась під шкврою в куди набивалась іжа, яку кізочка всв ці дні ковтала. Кізочці поставили дренаж , щоб я могла промивати вдома хлоргекседином, призначили колоти амоксацилін та репродуктизу і відправили додому, попередивши що там все таке гниле , шили як могли і що з того буде далі невідомо. Ось таку " красоту" я привезла додому
Лікарі сказали щодня робити фото, писати про стан кізочки та їм повідомляти. Не давати день пити. Кізочка була активна, вимагала їсти. Прийшлось поселити її і будинку, щоб контролювати її стан і вдень і вночі.
На другий день вирішила дати її трішки молока з соски , як завжди. Кізочка почала жадібно його ковтати і я бачу, що крізь шви починає сочитись молоко. Вирішила давати молоко з миски, так голова буде нагнута до низу, не так буде напрягатись шия і відповідно стравохід і до того ж кізочка не зможе так швидко і жадібно ковтати. Скільки непробувала, молоко кізка з миски не пила, воду поволі сьорбала, а молоко - ні. Тоді я придумала нову до себе методу - у миску з молоком ставити соску та так її поїти. Так получилось, правда молочна крапелька часом через шов виступала, але небагато.
Щодня колола, промивала шви хлоргекседином та обробляла чеміком.Почала потроху давати вівсяні пластівці, але того що я давала їй було замало. Залишити саму і хаті іі було не можливо, вона постійно намагалась щось зїсти: квіти на підвіконні, шпалери по стінах, церату на столі. Пвсля того як Роксі вкрала в чоловіка з миски яешню, прийшлось змайструвати для неї намордник. Для цього пластикову пляшку обрізали, натягли на мордочку і резиновими лямками прикріпили до ошейника , який какріпили відразу поза вухами. Нам жити стало легше- не потрібно витягувати з рота малечі все, що вона туди пхала , але з поля зору також не втрачали її бо вона розумаха придумувала різні варіанти , як позбутись того намордника.
Через тиждень дренаж зняли, шви ще були вологі , призначили інший антибіотик ( лікар вибрав біцилін).
Почала давати кізочці по кілька листочків. При цьому оклядала шви і страшенно боялась.
А як я тішилась горохам…
Десь через тижднів два стало зрозуміло , що все удалось. Шви почали заживати. Правда перводично відкривався в одному місці шов і трохи вибігало гною із середини. Лікар поясниі, що то певне проходить відторження ниток, понино за два місяці минути. Дійсно за два місяці минуло і це.
Ось така наша історія. Роксі страшенно вихудла за цей період, але до осені наздогнала своїх однолітків.
Так вам важко було, але ви з малою перемогли! Молодці.
Дякую! Так, було дуже важко. Порою охоплював такий розпач, аж руки опускалися
Я вас розумію. Влітку сталася схожа історія з цапиком, вихожувала до грудня, також жив з нами в хаті. Від стану ганчірочки, не в змозі був підняти голову, виходили, тепер гарцює перед дівчатами) Вже в сараї.
Да ви молодці, таке не кожен зможе, але ви справились , таку красуню гріх було не спасать, оце опит, дай Боже щоб він нікому не знадобився.
ох ничесе!
как же хорошо, когда все хорошо заканчивается! спасибо, что написали 
Зоя, спасибо, что поделилась историей! Молодцы! Пусть Рокси будет здорова и порадует молочком, когда придёт время.
Зоя, а доктор что-то сказал, от чего это могло произойти?
Дякую за побажання! Надіюсь, що у Роксі все буде гаразд.
Це вкусила якась муха/комаха. Лікар припускав, що можлио вона чимось вкололась.Але я впеінена на всі 100, що це був саме укус. Тоді коли це трапилось компанія сосочників ( Роксі також відносилась до цієї категорії) вперше пішла на випас разом з усіма козами. Козинята "сісочники " з перших тижднів разом з мамками на випасі, а сосочники то окрема компашка, вони до того злочасноо дня тусувались вдома біля сарайчика. Того дня вперше взяла їх з собою, всі паслись і ці стрибали у мене по плечах та лежали побіля мене на покривалі, тож чимось поранитись Роксі не могла. Тай шишка та була схожа на укус.
Коли промивала шов для Роксі, то зверталась за консультацією до медсестри хірургічного відділення, хотіла знати які методи лікування при гнвйних швах у людей, можливо якісь кращі препарати, відмінні від ветеринарних. Так вона мені тоді сказала, що в них саме в той час було багато пацієнтів з дуже схожими гулями , які наривали. Все , як і у Роксі, починалось із укусу якоїсь комахи, далі великий набряк і через пеіний час гнійні нариви величиною з куряче яйце. Думаю що ї Роксі щось таке укусило.
Вже пройшло чимало часу, а я ісе прокручую ту ситуації і всі думаю, чи можна було щось зробити щоб запобігти утворенню нариву. Колоти відразу , з перших днів антибіотик?
Я не уверена, но мне кажется, что предотвратить нарыв было невозможно антибиотиком. Это ж ещё нужно было угадать, какой именно колоть.
Вам очень повезло, что вы справились с той проблемой. Я не смогла…
Правда, у меня была другая ситуация - не укус, а, видимо, ранка, в которую попала какая-то микробина, так говорили врачи. Гной собирался постоянно, два раза оперировали, промывали, колола разные антибиотики… И не спасла. Козе было 2 года.
Якщо зарані помітити запалення, можна примусити його " розсмоктатися" за допомогою компресів. Але це повинна бути початкова стадія. Мабуть на козеняті це неможливо вчасно помітити, та й як примусити його носити компрес? А ось від гідраденіту ( суче вим’я) він мене двічі рятував. Вперше я не знала, що воно таке і ми з чоловіком спробували проколоти ту гулю. І я наробила собі великої біди. Тоді подзвонили свекру, він хірург, вислухали заслужену лайку і отримали такий ось рецепт. Стала прикладати, і нарешті воно прорвало. Пізніше як помічала щось таке схоже, одразу готувала собі компрес, і воно розсмоктувалося.
Зробити бовтанку:
200 мл фізрозчину
50 мл дімексиду
1-2 таблетки гідрокортизону або фурациліну розтовкти
1 ампула лідокаїну
Мочити в цьому розчині ватний диск та прикріпити пластирем в місці запалення. Розчин можна зберігати при кімнатній температурі. Слідкувати, щоб ватка не висихала, щоб постійно була вологе середовище. За два- три дні запалення в мене зникало.
Попереджаю: страшенно смердить!
Я мажу лініментом Вишневського без обмотувань все що потребує допомоги. Він знімає запалення, якщо початкова фаза і витягує гній, якщо застаріле. Користуємось і самі і лікуємо тварин.