EN | Главная портала | Непрочитанные | ПОМОЧЬ ФОРУМУ | Делаем свой сайт | Скорая помощь | Форумчане | Доска почета | Лидеры | Награды | Козоводческая карта | Калькуляторы Контакты

Не уявляю свого життя без квітів

дневник

(Зоя) #1

Скільки себе пам’ятаю у моємі житті завжди були квіти.Народилась і виросла у селі. Мама працювала на фермі, квіти любила, але вона не мала на це часу. Квітами займались ми з сестрами (нас четверо сестер), ще зовсім малими скопували місце під квітники, сіяли насіння, розсаджували розсаду, пололи.Волочили із будівництва залишки цегли вкопували її на ребро, білили і виходили у нас такі клумби. В той час на нашій клумбі квітували айстри, чорнобривці, повняки.

А скільки у нас було радості коли одна жінка з села дала нам декілька корчів жоржин і ми посадили іх у себе на клумбі. Правда, ми зовсім дрібні (мені тоді було 10, сестрам 7,6 самій дрібній 2 роки і вона завжди за нами хвостиком кругом) за ті квіти допомагали тій жінці весь день копати картоплю.

Дуже памятаю той день коли я вперше побачила гладіолуси. Навчалассь тоді в школі в молодших класах. У школі свято Першого дзвоника. В ті часи для нас сільської дітвори це дійсно було свято.В цей день зі схову діставались обновки на які протягом усього літа збирались батьківські заощадження- нова шкільна форма з підшитим комірцем,білий накрохмалений фартушок, величезні банти, білі гольфи і саме головне червоні лаковані туфлі, які дядько привіз ма\ені з Німеччини ще серед літа і вони все лежали очікуванні цього свята. Йшла до школи і періодично протирала їх хустинкою від пилюки. До нас у клас зайшла новенька і коли я побачила її букет то миттєво забула за свої туфлі. В руках у неї були гладолуси, великий букет кремових квітів(назви я тоді ще не знала, але від захоплення цїєю красою я забула про все навкруги, не чула ні виступів, ні привітань, очей не могла відірвати від ціеї краси. Пройшло вже років 35, а я до цього часу пам’ятаю цей букет і свої захоплення.

Пройшли роки я закінчила школу, поїхала на навчання.Немогла дочекатись занінчення навчання, щоб залишити задушливий Киів і повернутись додому. Ступивши у двір відразуж біла перевірити як сестри за моєї відсутності доглядать за квітами.На той час у квітнику вже поселились, піони, нарциси, тюльпани, на підвіконні ніжились пеларгонії

Написала і задумалась…як давно це все було. Всього було у житіі і радість, і втрати і багато-багато болю, а в квітах завжди знаходила розраду. Посиджу, порозмовляю з ними тихесенько і якесь полегшення.


“Sunny farm” Солнечная ферма
Кози пана Aneka
(Зоя) #5

З приходом весни на нашому подвір’ї з’являються перші квіти. Вони такі ніжні, тендітні

Це пушкінія

Крокуси


(Зоя) #6

На перші весняні квіти миттєво злітаються сусідські бджоли. Дуже люблю спостерігати як вони вовтузяться у грубочках гіацинтів


(Зоя) #7

А які кумедні джмелі, коли прилітають до квітів. Вони завжди невдоволено( так мені здається) бурчать , не можуть втримати свої велике "пузяко"на тендітних пелюсточках квітів.:grinning:


(Зоя) #8

Покажу трішки своїх нарцисів, я стараюсь висаджувати цибулини нарцисів поруч із цибулинами тюльпанів та лілій. Їх запах відлякує мишей, що допомагає зберегти тюльпани та лілії. На посадках без нарцисів завжди великі втрати цибулин лілій та тюльпанів за зимовий період.


(Зоя) #9

Люблю фотографувати квіти після дощу, коли на ніжних пелюстках тремтять крапельки від дощу.:slight_smile:


(Зоя) #10

Вчора трохи зайнялася черенкуванням трояд, поскільки раніше цим займалася тільки влітку то вважатиму що це осінній експеремент. Садила смородину сорту Ебоні, вирішила поекспериментувати з плетистими трояндами.


(Инна) #11

Вот оно что, даже не знала, что нарциссы отпугивают мышей, и кротов наверное? Их у нас тоже тьма.


(Инна) #12

Рассажите, как вы черенкуете розы?


(Зоя) #13

Опишу ввечері, зараз біжу на роботу:slight_smile:


(Зоя) #14

У нас кротів нема через те, що є Машка -кротоловка. Зазвичай з весни якщо і забреде якийсь кротик на нашу територію, то наша Машка сидітиме біля нової кротовини день-два, і здобич таки дістане. Кротів не їсть а завжди приносить до собаки і залишає біля будки:slight_smile:


(Инна) #15

Нам тоже надо Машку) Кротов куча.


(Зоя) #16

Рози черенкую травень-червень. Черенки беру із нових пагонів, які відросли з весни ( на них на той час уже відцвітають квіти) Вирізаю частину пагінця на 3-4 бруньки. Знизу як найближче до бруньки роблю прямий зріз, зверху зріз роблю навскоси і також близько до бруньки.Всі нижні листочки на пагінці видаляю, залишаю тільки на останій брунці листочки, але не повністю а частину. Тоді вмочую в Корневін (такий порошок для кращого укорінення) і висаджуюз невеликим нахилов в грунт. При висаджуванні на поверхні лишається тільки остання брунька (та що з листочком). Зволожую грунт і накриваю банкою або прозопою пластиковою пляшкою. Тепер потрібно запастися терпінням і чекати, періодично дивитись щоб земля не пересихала, а коли з’являться перші ніжні листочки потрібно притіняти банку, щоб рослинки не спарились під палючими променями сонця.
Ось з цим у мене завжди проблеми, бо в день в саму спеку я завжди на роботі і зранку часто забуваю прикрити банки. Зазвичай до осені рослинки гарно підростають, але все ще залишаються під накриттям всю зиму.
Ще замітила, що не сві троянди гарно піддаються розмноженню таким способом.Гарно розмножуються плетисті, грунтопокривні, чайно-гібридні (не всі, особливо двох кольорові), а ось з новоанглійськими скільки не пробувала так і не отримала ні одного нового кущика.


(Зоя) #17

А цьго року вирішила провести експеримент , висадила живці в суботу таким методом. Витяг з интернету

"Осінньо-зимовий укорінення троянд
Як зазначалося раніше, при зберіганні живці здатні утворювати каллус. Спираючись на цей факт, квітникарі розробили спосіб зимового вкорінення троянд. Для вкорінення використовується спеціальний череночнік, або ж «холодний парник» (оптимальна глибина 70 см.).
У череночнік укладається шар трави (сіно, опале листя) в 20 см. При повільному розкладанні органіка стане виділяти невелику кількість тепла. Далі йде шар торфу, потім компостна земля. Товщина кожного шару по 20 см.
«Закладання» парника необхідно добре полити і висадити живці на вкорінення.
Після проведення робіт над череночніке встановлюється каркас з покривним матеріалом (у разі використання парника - він закривається парникової рамою).

Технологічні моменти

  • Живці нарізають завдовжки близько 10 см. Вони повинні містити по 3 - 4 міжвузля.
  • Верхній зріз прямий, на півсантиметра вище нирки; нижній під кутом 45 градусів.
  • Висаджувати живці похило (45 градусів).
  • Заглиблювати держак до 2-ий нирки."

(Зоя) #18

Щось мені не дуже віриться, але поживем-побачим . Каркасу я не мала, тому накрила ве зверху плівкою. Живці також вмочила в Корневін


(Зоя) #19

Здати в оренду?:wink:


(Зоя) #20

на вулиці холод та слякоть, а так хочеться тепла , сонечка, квітів. Поділюсь частинкою літа


(Зоя) #21


(Зоя) #22

А ось печеночница (рос) не знаю як звучить українською.В давнину цією рослиною лікували хвороби печінки, звідси і назва пішла.
Ці квіточки якісь дуже позитивні.Подивлюсь на них і хочеться відразу усміхнутись. Спочатку навесні появляються тендітні квіточки, а вже пізніше і листочки виростають.
Придивіться уважно ці квіти мені нагадують безззахисні дитячі очі. Чи це моя уява собі придумує:


(Зоя) #23