Орхідеї взагалі ведуть себе як жінки- нібито такі горді, вимогливі,аристократичні. То їм за темно, то сонце за яскраве, то кора за дрібна, то вода за жорстка і оприскування тричі на день давайте. А як біда притисне, то сама скромність і покірність- і без поливу місяць витримають, і десять років без пересадки:upside_down_face:
6 лайков
А я з дитинства полюбляла заглядати і у вікна, і у двори. Так, всі казали, що це не чемно. А мені здається, що це бажання подивитися, як роблять інші, проаналізувати, чогось навчитися. Так, хтось може і сказати : «А в мене краще» . Бува, та у когось ще краще. А сьогодні, коли все видно з дрона чи супутника, як на це реагувати?
5 лайков
Погоджуюсь з Вами, Людмило Михайлівно. Часто зустрічала висловлювання про те, щo не варто порівнювати себе з іншими. Бо завжди знайдуться гірші- і тоді ти будеш почуватись пихато, і завжди знайдуться набагато кращі від тебе- тоді почуватимешся нікчемним. Але я з цим погоджуюсь лише частково. Бо вважаю, що варто дивитися на кращих, щоб розвиватись самому.
7 лайков
Обіцяла показати Бровка, а він в мене мало того, що не дуже фотогенічний, то ще й позувати не хоче 
19 лайков
Красапулька! Як не любить позувати? Стоїть, наче все життя тільки й позує😉
3 лайка
Мені здається, що в коров ячих очах якийсь світовий сум, там навіть не глибина-там бездна. Коли я була малою, у нас завжди було кілька корів, телиць і телят. І коли мене хтось ображав, я йшла в хлів, сідала на жолобі і розповідала про все Марічці (так звали найстаршу). А вона слухала, жувала і кивала головою. Здавалось, тільки вона мене і розуміла.
Я давно виросла (чи постаріла?) , у мене ніколи не було і , мабуть, не буде своїх корів. Але через ті сумні сині очі я не можу їсти ні телятини, ні гов ядини.
На фото альпійські Мілки, в очі яких я заглядаю, коли подорожую Австрією.
21 лайк
Дійсно, що вони таке знають?
1 лайк
Щось, мабуть, нам неосяжне 
1 лайк
Мілка на третьому фото дуже нагадує мультяшну Чебурашку 
3 лайка
Але ж красуня, правда?
2 лайка
Красуні всі , а ця взагалі така ніжна і замріяна-замріяна…
2 лайка
А мені в дитинстві читали казку " Крошечка -Хаврошечка " , і я постійно плакала, мені так жаль було ту корівку ,але просила почитати знов 
. І я теж говорила з коровою 
… І навіть зараз поглядую на корівок , та трошки невиходить тримати…
4 лайка
Видно, що тварини різних порід на випасі одні, а на фермі вже якісь інші… в породах корів , на жаль, не розбираюсь.А ферма , якась маленька?
2 лайка
Зоя, то на останньому фото у знайомих , як вони називають, бауернгоф ( селянський двір тобто). Така собі маленька(у них 13 корів) , але дуже стара ферма, їй більше 250 років( якщо знайду фото ззовні, то покажу). Яка порода не знаю, бо теж не розбираюсь в цьому. Знаю тільки, що вони збираються вже цих корівок на ковбасу пустити 
, бо у них зараз теж невигідно тримати корів. Літр молока за 20 центів(5 грн!!!, якщо я правильно прикинула) віддають.
4 лайка
А на випасі , там де багато, це телиці і бички, яких навесні вивозять в гори і там залишають на все літо. Час від часу їх господарі привозять їм смаколики, тому вони, коли бачать, що під їзджає машина, сходяться до неї з усіх ближніх гір. Дзвін від їхніх дзвоників на шиї по всій полонині.
6 лайков
І зі мною та ж історія:sob:
1 лайк
Так романтично і природні краєвиди зачаровують…
Сумно… отже не тільки в нас такі наші невеселі реаліїї
3 лайка
По гарячих слідах вечірньої розмови щодо маленьких козочок
Подивитись на них можеш на сторінках у форумчан Вікторія @KAMERUNKA , Людмила @Lyudmila_Mihaylova , знаю що меленьких також в цьому році придбала Марина @babushka-11. Я, звичайно, знаю не всіх власників мінікозочок.
Походи по сторіночках, приглянься до малечі… а раптом припадуть до душі…
4 лайка
Дякую!Я там буваю.Але по фото мені всі до душі.
2 лайка
Це Єсєнін зрозумів
Корова
Дряхлая, выпали зубы,
Свиток годов на рогах.
Бил её выгонщик грубый
На перегонных полях.
Сердце не ласково к шуму,
Мыши скребут в уголке.
Думает грустную думу
О белоногом телке.
Не́ дали матери сына,
Первая радость не прок.
И на колу под осиной
Шкуру трепал ветерок.
Скоро на гречневом свее,
С той же сыновней судьбой,
Свяжут ей пе́тлю на шее
И поведут на убой.
Жалобно, грустно и тоще
В землю вопьются рога…
Снится ей белая роща
И травяные луга.
3 лайка