Зоя,у Вас така краса вдома!Справжній хутір.Така територія-моя мрія.Як ви з усім цим справляєтесь?
2 лайка
1 лайк
Оля, я спочатку роблю тільки все саме необхідне, далі по-черзі і уже як виходить. А те “як виходить” часом відкладається із дня на день, із року в рік. Хіба всю роботу переробиш? 
:sleepy
10 лайков
Немає у мене поки що кози,то хоч своїм Рижульою похвалюся.Це наш улюбленець,ми його пiдібрали зовсім маленьким кошенятком , пожаліли ,принесли додому. Це він за 3 роки перетворився на такого котяру. Хитрющий , розумний, тільки дуже великий злодюга.
Але ми йому все прощаємо за його красу.
20 лайков
Краще в своєму будиночку своїх тварин показувати, ато Таня нас віником вижене
2 лайка
Не вижену, мені не шкода.Тим більше такого гарного мацька.
5 лайков
Хочу розказати про іронію долі, за якою до мене потрапили мої домочадці. Сім років тому я ще не мала будинку і жила в квартирі і ніякої живності у мене не було. Того, що у мене може завестися Фрося, я в той час собі навіть уявити не могла. А от над котом роздумувала дуже довго, на той час вже кілька років. Спочатку не могла наважитись завести щось живе, бо це здавалось для мене надто великою відповідальністю: як воно, бідне, буде саменьке дома, якщо я цілими днями на роботі? А мої часті поїздки? На кого залишатиму бідолагу? Потім таки наважилась, і почала роздумувати, кого ж я більше хочу- висловухого британця чи українського левкоя. Потім виявилось, що левкоя не так просто дістати, тому зупинила свій вибір на британцеві , вибрала котенятко в місцевої заводчиці, але треба було почекати кілька тижнів, щоб підросло. Але доля чекати не хотіла, вона вирішила по-своєму і явилась прямо мені під двері у вигляді маленького пухнастого безрідного клубочка з великими переляканими очима і в пошарпаній коробці. І що дивно, я нікому не розповідала, що хочу кошеня, але з 8-ми дверей на площадці вибрали саме мої! В той день я на роботу не пішла, а зайнялося дійством важливішим- водними процедурами і вичісуванням бліх. Потім було проглищення і відвідини ветеринара, після яких мій Шіллер, який до того був хлопчиком, став просто котом. За тими всіма клопотами я якось зовсім не помітила, як ті налякані наївні оченята перетворилися на нахабну рижу морду. Як тільки я ввечері змучена і голодна переступала поріг, в ту ж секунду було вимогливе: « Прийшлааа-уу-а-а-а? Дава-а-у-у-а-а-й!!!» . А ще через кілька тижнів я вже думала над тим, як це я йому маю пояснити, що це не я в нього живу, а він у мене. До цих пір не придумала. Вже й не пам ятаю, скільки разів мені приходилось чути його «Це не я-а-а-а-а-а-ав!» перед тим, як братися до розсипаної по всій кімнаті корі від орхідей і пересадки бідних рослин. Правда, відколи ми в будинку, то трохи боїться шкодити, бо знає, що за це можна потрапити на незаплановану прогулянку на свіжому повітрі, а йому більше подобається спати на дивані, а не на килимку під дверима.
А от Бровко в мене недавно, тільки кілька місяців. Він теж приблуда, правда я його сама додому привела. Він прибився до клубу біля нашого ставка, куди я літом ходила займатися сапсерфінгом (о, це теж моє хобі, але про нього я розкажу пізніше, бо вже настрочила цілу купу букв, які замучитесь читати!)
21 лайк
Фото Бровка в студію🙂, не замучилися, я полюбляю такі історії
2 лайка
Іноді многа букав само то 
Я прочитала на одному диханні)) цікаво знати які ж вони ваші улюбленці?
6 лайков
це не можливо! Вони такі як вони є 
У нас кішка, то капец, сидить посеред кухні, я іду – я її навіть не зачипила 
вона вже нявка, шо я їй мішаю а не дай Бог її зачепити, то оре прям: задовбала! Ходе і ходе тут!
9 лайков
Видно саме нашкодив серед орхідей та потрапив у немилість до господині 
2 лайка
Ой, це так знайомо… У нас зараз живе девять котів … Зранку всі сходяться до хати снідати… сидять в кухні біля своїх мисок( площа приміщення 9 квадратів) , хвости порозкладають і такі невдоволені коли я ненароком когось зачеплю чи наступлю…хоч літай над ними 
8 лайков
Шіллера можна вище побачити, а Бровка ще мушу сфоткати.
2 лайка
Через орхідеї його не дуже сумління мучить. Він їх і перевертав, і нігтиками гладив, і куськав. І постійно має там на вікні сісти, де квіти щільно одна біля одної стоять. Буде свою дупу між горшками пропихати поки не скине кількох.
6 лайков
Красивые орхидеи)Я тоже немножко приболела этими красивыми аристократами…показывайте еще 
3 лайка
Дев ять! Ну, цього я собі поки не можу уявити!
Дякую, Валя! Зараз грудень, період бутонізації. Тільки декілька доцвітають. Але після Різдва десь почнеться краса, то вже виставлю щось варте уваги.
30 лайков
Мушу ще сфоткати:thinking:
1 лайк
Мабуть, те, що я напишу , буде дивним для нормальних людей. Але, як я писала вище, я лише кілька років живу у приватному будинку і маю своє маленьке господарство. І господиня з мене поки що, скажімо чесно, така собі. Справа ось в чому: я не можу зарізати курку чи качку. Ну, з качками ще якось зрозуміліше- рука не піднімається, бо вони зі мною розмовляють. Що б я не робила , вони все схвалюють. Відкрила зранку курник- « Так-так! Так-так!», води налила –«Так-так!». «Йдіть вже спати»,-кажу, темніє- «Так-так! Так-так!». А з курми, ніби, все простіше, не лежить в мене до них душа, просто шкурний інтерес –яєчка потрібні. А от зарізати не можу. І не вмію. От вирішила сьогодні одну приговорити, бігала за нею півгодини, зловила. Пішла з тою куркою до сусіда-нема вдома, до іншого- теж нема. Йду з нею, як та дурепа, вздовж вулиці, в кожен двір заглядаю, щоб когось знайти. Але її курячий бог їй сьогодні допоміг-не знайшла нікого. Курку випустила, зайшла в хату і от думаю: як же ви своїх кізок і козликів ріжете?
На фото їх ще вісім, але одну вже вкрала лисиця, а одна таки пішла на суп. Зараз шість.
16 лайков
Таня , ви не одинокі …)), мало того ,я ще не можу скубти,розбирати, мити, і навіть поки тушка тепла - я не можу брати її в руки 
, а коли якась свіжина - для мене це капець 
. Але при цьому я м’ясоїдна 
. Я кажу домашнім ,що буду вирощувати ,няньчити, висиджувати в інкубаторі - але далі ні)) . В нас чоловік ріже ,сестра розбирає ,іноді мама. Хоча чоловік як треба вже край ,теж може розібрати птицю - а я показати на відео як це робити (теж допомога), бо першу тушку качки довго крутив - незнав з чого почати .
6 лайков