Доброго дня и с новосельем у нас на форуме! Это что, в Сребном снег выпал уже? В Чернигове пока нету. Прорывается иногда, но тает.
Добрий день. Вітаю на форумі!!! Оксана я теж на роботі і живу на краю міста, так що кози без випаса. Чоловік їде раз в тиждень на луки, косить причіп і цім ми кормим. В мене вже три дойних і три малечі. А починалося з однієї:joy:
Оксаночка, рады вас видеть на форуме.
У вас очень красивые уточки, такие разноцветные. Мне очень нравятся, и себе таких хочу, но пока нет им места на моей стройке.
Заходите в гости на мою страничку, буду рада.
Читаю і думаю, щоб я ще у Оксанки кіз не купувала, через деякий час:grin:
Дякую, компанія дійсно дружна
Дякую, Ірочко, у реальному житті не встигаємо в гості, то бачимося тут!
Дякую, ще плутаюся, але стараюся!
Свєточко привіт! Інформації багато! Думала встигатиму взимку дивитися, читати, аж ні!
Дякую, завітаю, цікаво! Поки що є обмеження у спілкуванні на форумі, як новачку, сердечки теж не можу поставити
Дякую за привітання!
Дякую! Дивлюся, тут вся Україна, класно!
Дякую! Снігу немає, грязюка страшна. Я полюбляю фотографувати своїх домочадців, тому фото з архіву (листопад)
Дякую! Я дуже переживатєльна людина. Здавалося із с/г у мене лише качки, а я кожен день біжу на обід, хвилююся чи у них є водичка і їжа, а як буде коза я здурію! Це ж я тільки про неї і думатиму:scream:, хоч купуй їй мобільний телефон для зв’язку
Дякую! Індокачки дійсно красиві, бувають різного окрасу і зовсім невибагливі. Єдине, що летючі бувають і взимку, якщо довго на морозі, то пообморожують лапки, за цим потрібно слідкувати
Алабаї класнюююююючі! А про гусей у нас була така історія, що вже думала і не триматимемо. Ми їх раніше і не тримали, доки не зателефонувала Олеся, яка мене запросила сюди, говоре, вилупилося всього двоє гусенят, ніколи з ними нянчитися, принесу вам, двір зелений, пасись - не хочу. Ми погодилися, дуже за ними дивилися, вони у двох самі по собі ходили дружно. Ось прийшов час їх забивати. Пішов чоловік, я й не виходила, заходе і руки тремтять. Розказує, почав ловити, крик сумашедший, спіймав одне, кричить пручається і друге кричить не своїм голосом, бігає (пишу і аж погано робиться). Як тільки одне зарубав, як друге замовкло, підійшов чоловік до нього, а воно стоїть як вкопане, не тікає, взяв - не пручається і мовчки, навіть не пікнуло…отакий жах. Сказали, все більше ніяких гусят. Цього року домовилися, що візьму у Олесі індокачку з каченятами. Прихожу за ними, а Олеся й каже, віддаю тільки з п’ятьма гусятами, бо одне каченя звикло сидіти тільки з цими гусятами і якщо гусят нема воно кричить до хрипу, навіть з качкою. Підкладем ввечері під качку, хай і їх вихажує. Взяла. Кажу, пішли допоможеш їх повкладати наніч (ми живемо поруч). Прийшли, закрилися у хліві, вікна позакривали, щоб качка взагалі нічого не бачила. Виклали її з каченятами, дістаємо гусят, кладемо, а вони як динозаври проти каченят:joy: здорові! Качка вискакує, перелякана, гусята сюсюкають, а нам смішно, хоч наче й не до сміху:slightly_smiling_face:. Прокидаюся вранці, у хлів, а одне гусятко задавлене. Я до чоловіка, зірвали у хліві підлогу, знайшли крису. Я так переживала за те гуся, що не вгледіла. Виходить, качка відбила всіх інших від криси, я так зрозуміла, бо лежали б усі. У кінцевому випадку, гусята сприйняли качку як мамку, а вона за ними страаааах. Тільки гусята відійшли далеченько, качка крякнула, вони голови попіднімали, лопочуть до неї, прибігли, шийки витягують до мамки “сюсюсю”, а вона до них пікає:slightly_smiling_face:. Але вже я їм так “під хвіст” не заглядала. Оце такі історії з гусьми, а як коза та козенята!
Завтра розповім про малу нашу чуділку😁. Олеся, бува дзвоне, каже, ви вдома? Прибіжу, пограюся з вашою чуділкою🙂. Сплошний позитив!
Оксаночка я возле первой козы практически жила и представить как можна держать пять коз даже в голову не влаживалось.Теперь смеюсь и говорю что мне с 20 легче чем с двумя.Единственная проблема когда после родов кто-то дома считаю и думаю да что ж так мало?
Поки що у голові не вкладається:thinking:
Оооо, цю історію про гусей я знаю, дуже сумно. А про нашу сіро-чорну чуділку почитаю з великим задоволенням
Спішу всім розповісти про наш позитив на ім’я Сірий. Одного дощового вечора я зі знайомою поверталася з роботи додому. Йшли по проїжджій частині, бо там відсутні тротуари. І прямо на трасі сиділо воно, це чудо. Підбігло до нас, худюще як соломинка, одна голова стирчить, вуха об’їдені, хвіст теж, ніс перебитий. У сумці було печево, я йому дала, не жує, ковтає. Подружка каже, забрала б собі та вже нікуди. Забрала я. Прийшла, поставила на ваги 150г, а по розміру голови видно, що йому вже місяців 3. Прийшла Олеся, викупали від бліх, обробили. Через 10 днів уже 1.5кг.
Коли я захотіла попрацювати за ноутбуком
Коли нам з чоловіком захотілося подивитися телевізор
То чувство, коли бесідку побудували саме для мене
Коли Рижик хоче побути на самоті