Вона буває у Фейсбукі. Десь писали що вона ще у тому році якось виїхала з свого селища.
Вчора спілкувалася з Анею. Вона всім привіт передавала. Їй зараз важко, з рідними із Херсонщини, які залишилися зв’язку немає. Хвилюється дуже за них.
Привіт дівчата.Не хвилюйтесь ми живі,працюємо,у відносній безпеці.
Чоловік після шпиталю,зараз в частині,але вже не на нулю.Я працюю медсестрою в реабілітаційному центрі,допомагаю нашим військовим як можу.Діма під Каховкою,живий.Крістінка працює і вчиться.Маленький Дімочка випускничок садочку,скоро в школу.Тримаймося рідненькі.Усіх обіймаю.
Які ви всі гарні ! Рада , що всі живі , чоловіку та зятю Божого захисту ! Нехай все швидше стане Україна !
слава Богу!
Спасибо, что написали
Ми все ще живі! Війна робить своє чорне діло,руйнує,каліче,вбиває,топить сердце в сльозах і крові…
Але ми боремося!
В лютому 2022 я була з родиною вдома коли прогриміли перші вибухи,коли рашисти зайшли в наше Чорноморське…
Чудом вирвались з дітками в квітні 2022 року з родиною
з окупації дякувати Богу…А тваринки,усі мої любимочки не вирвались…
Все думаю як тоді змогли вміститись дев’ять дітей і шість дорослих в два стареньких жигуля?..як ми змогли виїхати тими " козиними стежками" по замінованому степу?..Як проїхали 18 рашистських блокпости?.. Як їхали степом серед погорілих військових машин,серед яких були і рештки легковушек які так як і ми мусили рятуватися залишаючи на поталу ворогу рідний дім…
Господь поміг,сотворив чудо і ми виїхали неушкодженими фізично з того пекла! Гостинно прийняла Львівщіна, огорнула теплом людських сердець,помаленьку стали обживатися в чужій сторічній хатинці…Посадили город,почистили стодолу,вивіли щурів і…завели кота…потім привезли з Антонівки контужену стареньку вівчарку…потім здійснила свою блакитну мрію…
Аня, дуже рада тебе знову бачити. Шукали тебе, розпитували у всіх.
Добре, що ти знайшла змогу і написала.
Просто чудово, що виїхали неушкоджені і здорові, бажаю вам на новому місці всіх благ, а при найпершій можливості повернутися у свій вільний український Чорноморськ.
слава Богу, что выехали. без Него точно не обошлось
Ваша історія - це справжній приклад мужності та незламності. Те, як ви змогли вирватися з окупації, зберегти свою сім’ю і почати нове життя, викликає величезну повагу. Посадка городу та облаштування нового господарства - це не просто робота, а символ того, як навіть за найважчих обставин можна відновлювати життя. Щоб ваш город був ще більш родючим і радував урожаєм, важливо розуміти стан ґрунту. Визначення рівня азоту, фосфору і калію допоможе вам грамотно планувати добрива і догляд за рослинами. Рекомендую провести https://microbiolaba.com/analiz-dobriv/ аналіз добрив, щоб дізнатися про склад ґрунту і зробити ваш город ще більш продуктивним. Нехай ваша праця приносить вам радість і нові плоди!
Анюта , привіт ! Давненько ми з тобою не спілкувалися . Сюди я теж дуже давно не заходила . Закинула свій ноут і користувалася лише телефоном , а там у мене не було цього форума . Тепер буду заходити частіше !