А у меня вариант только под мамками, так как наемные работники ухаживают за козами, боюсь что искусственно выпоят не качественно Не доверяю я!
Наташа…у меня еще не было опыта выпоенных козлят из соски, все были под мамками, в этом году было 2 окоза, но характеры у всех разные…самые младшие, рожденные 29 февраля… очень ручные, а рожденные 1 мая…были дикие…только сейчас начали к себе подпускать.
Ну конечно и в доверии дело…но и когда работаешь, то самый оптимальный вариант выкармливать козлят под мамками…по крайней мере до 2-х месяцев.
Компания ООО “Ремедигруп”, зайшла оголошення на олх. Вирішила запастись зараня, а то в лютому був окот у кози молака нуль, та щей соски не знайти весь райцентр тоді оббігала.
У мене всі ручні і тіщо під мамкою росли і сосочніки.Вони всі мої перші козенята і я по кілька раз на день до них в клітки бігала, постійно мяшкорила. обціловувала мордахи іхні - все не могла натішитись. Чоловік казав, що я їм навіть казки на ніч розповідаю. Ось і повиростали ручними аби тільки присіла так і лізуть на руки, по кишенях нишпорять або по спині плигають:grinning:
Массаж спины для мамочки) Главное, чтоб на спину не лезли, когда вырастут)
У меня из всех одна такая, и мама её такая же была. “Альпийка”)))
А наша Бусінка так взагалі навчилась залазити до чоловіка на коліна (він їздить на інвалідномі візку), так ось гонила я своїх козявочок з пасовища, чоловік нас завжди на візку зустрічав, Бусінка всіх кидала , бігла йому на зустріч, застрибувала на коліна, потім вмощувалась, лягала зручненько і вже так разом їхали додому. Так продовжувалось пять місяців, а потім вони вже непоміщались.
Муж у Вас терпеливый) Не прогонял.
Віх їх тоже полюбив. Він спочатку був категорично проти кози. Насилу вмовила на одне козенятко. Але поїхала за одним, а привезла в коробці з під телевізора зразу трьох.І пішло поїхало, тепер їх восьмеро. Люблю по оголошеннях роздивлятись кіз, які продаються, порівнювати зі своїми. Так ось, чоловік, заставши мене черговий раз за цим заняттям, сказав % “Ти б ще якусь козу купила, а то у нас немає ніякої нової давно”
Я вже писала , що живем ми на окраїні села, за ставком. По руслі річки, яка впадає в наш ставок є поселення бобрів. Вони вже кілька років, як мешкають на тому місці. Цього року літо було засушливе, ставок обмілів, річка яка впадала в стовок зовсім пересохла. На початку цього тижня я помітила. що бобри вирішили переселитись боближче до греблі (там найбільший рівень води).Щодня їдучи на роботу спостерігаю за наслідками їхньої роботи- згризені та повалені дерева та кущі. Почали будувати собі нову оселю якраз біля стежки, якою я ходжу в село на роботу. Які х вони трудяги, будівництво росте щогодини. Вдень вони відпочивають, а тільки стемніе робота кипить.
Ось початок будівництва, самого житла, вхід в яке знахотиться під водою, а сама нора в греблі.А як вони майстерно позапіплювали болотом самі заставки, щоб вода не втікала зі ставка. Сільські мужики все літо там ліпили, шпаклювали і все марно-вода протікала , а бобри болотом раз-раз і готово і вода на місці.
Цікаво як! Я бобрів тільки по телевізору бачила
А я вчора почула, що є люди у нашому селі, які їх ловлять і роблять тушенку:rage:
Ого! Я і не знала, що їх їдять… А єноти у вас є?
Ні , єнотів у нас нема.
Живуть у нашому садку білочки. На фото погано видно. але вони такі прудкі що ніяк в кадр не попадають:grinning:
Це вона вкрала горіх і сидить точить його на яблуні:grin:
Красота) У Вас там почти первозданная природа, и бобры и белочки. А у нас только собаки голодные, которых хозяева выпускают в ночь, чтоб ловили добычу.