Кози "З Срібних Озер" / "Z Sribnyh Ozer". Тернопіль

[Pastukh]

Ми з кізочками нарешті ризикнули вийти на найкраще місце нашого випасу, туди де ходили ще зимою.
Дорога не зовсім близька і поки весною було достатньо гарної рослинності поблизу, то іти туди не було потреби. А потім літом в спеку - усі кусючі комахи, а в лісі вони особливо великі і кізоньки їх дуже бояться… Цифлуром оброблені кози були давненько, тож для усіх кровососущих комах вони ставали мішенью…
Але цими днями мої діти їздили в табір у Карпати і я їм купила спрей “Off екстрім” від кліщів, комарів, гедзів, оводів і т.д. Дітям він не згодився, але я вирішила, що не пропадати добру і спробувала перевірити його ефективність. Обробила свій одяг і недоуздки козочкам (точніше, і всю решта амуніцію - повідок Манюні і ошийник Хеппі) для запаху, тільки з зовнішньої сторони, щоб безпосередньо не контактував препарат з шкірою кіз. Тому, що, невідомо як би це вплинуло на молоко і шкіру у козочок… І сталось чудо! Козочок ніхто не кусав! Прилітали, кружляли декілька кругів і летіли собі геть! Тільки комарі низько на ноги сідали, але кози на них навіть не реагують. Не знаю наскільки довго амуніція збереже цей запах, але думаю, що якщо трошки обновляти і збризкувати перед виходом, то до кінця сезону всяких бомків (так у нас називають цих кровопивць) можна буде рятуватись. Вдома я все одно з кізочок усю амуніцію знімаю, мені так спокійніше і безпечніше. І щоб запах не вивітрювався швидко, помістила все у поліетиленовий пакет до наступного разу.

І на відео мої кізочки, вим’ячко не повністю наповнене, бо зі спекою а потім зливами і дощами вони були більше на сіні і скинули молоко. І по нашому графіку до дойки ще 2 -3 год.
Звичайно, вони не ідеальні, але дуже - дуже любимі!

Козочки на випасі (1). Літо, липень 2021. Козочки Пастухів з Срібних Озер ("Z Sribnyh Ozer")

Козочки на випасі (2) Літо, липень 2021. Козочки Пастухів з Срібних Озер ("Z Sribnyh Ozer")

[Greta]

Красиві місця, та і кізки гарні.

[Pastukh]

Дякую, Оля!
Люблю дуже нашу природу! Особливо місця де ходить мало людей…

[Pastukh]

Ось вже за усіма заготовками і клопотами осінь настала… Літо пролетіло як одна мить…
За ці дні старші чотири кози "розвязали Хуґо.) Хлопець виріс, змужнів, дуже ним задоволена Ласкавий, не має зайвої “озабоченості” - до кіз залицяється, але не стогне дикими голосами і садки робить лише коли коза в охоті. Тільки плаче дуже коли побачення закінчується і я кіз від нього забираю… Тоді повертаю до нього назад в його загін молодшого козлика - товариша і тоді Хуґо заспокоюється і йдуть разом їсти)
1жовтня покрита Манюня,
2 жовтня покриті Ласка і Бася,
3 жовтня покрита Зірка
Надіюсь, що перегулювати не будуть…
А Квіточка і Хеппі, мабуть підуть до Хуґо в грудні…Квіточка тоді буде довше з молоком, коли решта підуть в запуск. Ну а Хеппі за цей час ще підросте.
Ось такі в нас новини.

І декілька осінніх фоточок кізочок

“Що там, за небокраєм?..”

[Pastukh]

Раніше я подумала, що тут буду описувати лише козячі новини, пропускаючи усе особисте, біль і якісь проблеми… бо зараз куди не глянь, навколо якась біда або сльози… а хочеться щоб сторіночка була позитивною для читачів…

І от знову продовжу розповіді про своїх козунь.
Кози собі знають своє - а ти, Олю, хіба що здогадуйся як у них заплановано.)

Отже в ці дні кози голосно почали вимагати ще побачень з Хуґо. Пройшло 7 - 8 днів від їхнього знайомства і першого покриття. (більше вони до нього не ходили)
І от я почула, що таке справжня охота у кози) Коли вони кричать на повний голос і вимагають продовження зустрічі з козлом! Прямо кажуть мені, що тоді була лише репетиція і хвостиками вони махали для знайомства, а от тепер вони закохані і вимагають хоча б ще однієї зустрічі з коханим!)
( Принаймі я так зрозуміла з інтонацій їхнього “Мееееее!”)
І от, поки що, ніби всі 4 кози які ходили “на кавалєрку” задоволені і щасливі.

І фото молодят
(Не стану викладати більш інтимні фото, а тільки пристойні😉)

Добре що Квіточка і Хеппі, ще не знають звідки береться козлячий запах і коли в охоті то скачуть одна по одній, винюхують і труться до мого одягу коли я приходжу від козлів
Надіюсь, що я дотягну з ними до грудня і не здамся швидше)

А малий п’яти місячний нубік Манюнік (Квіточкин син і ще по сумісництву компаньйон Хуґо, щоб йому не скучно одному було) то після того як повернувся вперше після кіз до загону - бігав, винюхував землю, кормушку, дошки і потім почав так себе марафетити що тепер ходить аж мокрий… Тепер до нього щоб вивести із загону його перед козами, а потім його туди повернути після кіз мені доводиться одягати рукавиці…)
А от Хуґо має інший запах, не такий різкий. Недавно приїжджала моя сусідка з Тернополя обривати яблука в себе в саду. Вона дуже любить моїх кіз, навіть один раз ходила їх пасти зі мною. Побачила їх разом з Хуґо попросилась їх погладити і якщо можна то пригостити яблучком. Я попередила що у них зараз любов і запах козла зараз їй точно не сподобається… Але вона все одно хотіла їх погладити. Ну я і завела її, щоб через огорожу вона змогла трошки почухати їхні мордочки. То сусідка сказала що Хуґо не воняє, а пахне мускусом, і колись такі чоловічі парфуми були з схожим запахом! І вообше він класний пацан! І це людина на поверсі, яка не має хазяйства)
Отже, тепер я знаю, що Хуґо як справжній мужчина "душиться духами"

[Greta]

Ха, а мені запах від людини, яка купила айкос нагадує запах цапа, але ж тій людині не скажеш ким від неї пахне.

[Jkmuf]

Олечко, не тримай в собі біль. Ти ж знаєш, що радість на двох - подвійна радість, горе на двох - то пів горя. А нас тут багато, і порадіємо і поплачемо разом.
А козюлі твої красиві, і кавалер - красотун. Нехай народять молочних кізок і плодовитих козликів.

[Svit-art]

@Greta

айкос нагадує запах цапа

О! Тепер всім можна казати,що цап не “пахне” цапом, а по модньому Айкос’ом

[Svit-art]

@Pastukh

Хуґо як справжній мужчина “душиться духами”

Парфуми від Hugo Boss для Хуго

[Pastukh]

Пані Оля, дякую Вам за добрі, теплі і завжди такі щирі слова і співчуття
Я якось не можу зараз нічого писати те що болить… Відчуваю що знову підходить ніби межа і я можу знову на якийсь час “розклеїтись”, а я на це не маю права і резервів які б перекрили перерву від роботи… На ФБ написала про бабусю, я ще трошки мала запасу міцності… Там мої є мої рідні, родичі, близькі люди і ті яких знаю особисто тому я не могла нічого не сказати . Але ці дні якось виснажили, відповіді на коментарі писати важко. Коли пишеш кожне слово то переживаєш усе знову… Знову накривають спогади… І знову атакують тривоги… Те що є, те що може бути, або не бути. Це важко пояснити. Ніби якась підсвідомість бере верх над розумом і в тебе трусяться руки і починається наче паніка…

Відчуваю, що потрібно трошки часу, і думати позитивно. І потрібне місце де можна трошки переключитись від особистого життя і відволіктись на роботу. А сил працювати в цей час мало. І коло замикається…
А брехати ніколи не вміла, тому і пишу вам правду, як і відчуваю. Пані Оля, від Вас відчувається особливе тепло і щирість, хоча я навіть не знаю вас особисто. Але я відчуваю людей і досить рідко помиляюсь (це мабуть така побічна дія багаторічного спілкування з собаками серйозної породи )
Дякую Вам, що написали
Усе буде добре, прорвемось!
“Дав Бог день то й дасть Бог хліб насущний!”

[Pastukh]

Все, пішла шукати що воно таке “Айкос”, а то ж я темна людина навіть не знала) Знайшла. Мабуть тому що в близькому оточенні нема курців) Тепер буду знати)

[Pastukh]

Так, і тепер якщо хто з людей по телефону буде питатись як колись може “пахнути” цап то можна відправляти нюхати людей з айкосом)

[Pastukh]

Поки ще були гарні, сонячні, теплі осінні дні зробила трошки фото Хуго. Він росте, міняється збережу і тут, на пам’ять, як він виглядав в 7 місяців (і декілька днів)
Люблю цього хлопчика!

Хуґо
( батько ИО HARVEY х мама АЙРІС )
Придбаний у хазяйстві Наталії (@Mika )
Спасибі вам за нього!

Просиш встати гарно, позувати, а він такий: - А можна я однооким піратом прикинусь?

[Pastukh]

Сталась сьогодні невеличка пригода… І в котрий раз я дякую Всевишньому за турботу і допомогу повсякчас у житті…

Поділюсь і тут розповіддю.
Літом, після довгого простою “залізного коника” без роботи, я почала їздити мотоблоком з прицепом. ( я писала про це🙂) Основне сіно і трава, спочатку тільки близенько, а потім і на більші відстані.
Сьогодні по прогнозу останній сухий день осені, далі заказують дощі. І поїхала я з старшим сином накосити прицеп трави на луг ( бо якщо впаде дощ, то з цієї низини вже буде неможливо виїхати до дороги). Накосивши, коли почали навантажувати я помітила, що місце зварки металу, там де сцепка прицепа до мотоблока вже має тріщини… Але ж траву шкода і витраченої сили теж. Вирішила, що грузимо і помаленько таки їдемо, не залишати ж добро… Але завбачливо подзвонила до батька, розказала про тріщину і він сказав що ще сьогодні приїде і все заварить. Ну а ми завантажили все - бо кози так смачно ще їдять травичку!) Буксуючи, таки виїхали до асфальту і вже тримаючись обочини (на всякий випадок) на першій передачі доїхали додому. Заїхала на задній поближче до піднавісу щоб вигрузити. Поносили траву, замели прицеп і з сином вирішили поставити мотоблок поближче до світла і щоб далеко електрозварку батькові не довелось нести. Через подвір’я вирішили навіть не заводити, а просто попхати. І прокотивши два метри прицеп відвалився… І якраз приїхав батько…
А щоб зрозуміти всю глибину мого шоку, то поясню. Дві попередні поїздки ці дні були з вантажем по 600 кг зернових з дуже крутої гори…(зерно за пай)
І якщо врахувати, що при спуску з цієї гори я блокувала ручку безпеки для того щоб зменшити навантаження на руки( а коли вона заблокована то він сам не зупиниться і не заглохне), то я розумію які могли бути проблеми…
І це вже другий такий випадок. Коли я все ж таки приїжджаю додому і лише тоді ламається.
Перший випадок був десь місяць назад. Їхала одна, повний прицеп буряків і гарбузів, польова дорога 6 км, поміж фури і комбайни… Доїхавши додому, вигрузивши, на наступний день його завела і раптом обірвався трос газу… Подякувала Богу що це сталось не день перед цим, десь посеред дороги. Купила і змінила цей тросик. І їздила далі.
Тепер батько все заварив, можна буде їхати ще за залишком зерна знову! І не втомлююсь дякувати за Божу Допомогу!
А тепер про кози, як без них!
Чотири козуні, ті що покриті від початку жовтня не перегулювали. Тож надіюсь що кітні. Зате Манюню вже переселила до Хуго. Бо малий козлик від Квіточки поїхав до нового дому. А Хуго дуже кричав один, скучно йому. А так нам тепер простіше. Провокаторша бійок серед кіз переселена і стало всім спокійніше. Тільки їй це не надто сподобалось) Бо Хуго від кормушки їй не виходить виганяти)
А Квіточку і Хеппі ще таки терплю і не пускаю на покриття, хочу їх на трошки пізніший термін.

І наостанок додам декілька літніх фоточок🙂
Бажаю усім тепла, миру і Божого Благословення!
А до літа ще зовсім недовго😉

[Varvara]

Это вы сейчас траву косите? У нас сегодня на Черниговщине -10 мороза было. Вчера вечером поралась, так влажные перчатки к железкам прилипали - не оторвать.

[Pastukh]

Так, пані Інно, ще косила у ці дні. Зараз морозу у нас немає, але десь два тижні назад бувало ночами до -5°. То трошки трава там померзла - так звані “Гусячі лапки” і як у нас кажуть “осет” (фіолетово цвіте, колючий бур’ян який масово атакує пасовища, але правильних назв цих бур’янів я не знаю), ці трави потемніли від морозу, а густа щітка злакових і щось по типу дрібної осоки в середині маси були повністю зелені. Лише трошки пожовкли кінчики зверху. І після того як ці трави прихопив мороз то кози почали їх їсти дуже смачно. Мабуть смак змінився у кращу сторону. Тож і балувала трохи своїх дівчат.
Але вже цього року від тепер і у нас не вийде косити… Вже сьогодні затягнули дощі… Пізня осінь замінила золоту…

[Pastukh]

Видала вчора (3 грудня) заміж Хеппі. І що сказати) Вона довольна, а Хуго умнічка
І тепер вона вже мовчить. Бо немає голосу. Так верещала перед цим півтора дня, що тепер у неї заледве пищати получається

[Pastukh]

Що нам сніг, що нам дощ,
Якщо любові “невтерпьож”!?

Цілий день сьогодні лиє дощ, сніг вже майже весь розтанув, тепер багнюка по самі вуха! Але Квіточка вирішила що саме сьогодні їй треба заміж. Чому не вчора, коли був плюс надворі і сонячно? Але молодятам погода не зіграла ролі, весілля зіграли за 5 хвилин і по домах
Останнє "весілля цього року. ( Принаймні, я на це надіюсь )
Фото під дощем бажали б бути кращими, але те що вийшло те і маю…

Пройшло лише декілька днів як було у нас ось так, а тепер дощ і водааа, можна плавати…

[Pastukh]

Білооо навкруги! Пухнасто!
Після вчорашнього дощу до нас знову повернувся сніг! І цілий день падає, падає!
Одразу святковий настрій!
Якось так сьогодні, у нас, на Тернопільщині!

Зима! ❄️❄️❄️

[Pastukh]

Кому зимової казки?
До кого сніг ще не встиг прилетіти? Може ви ще не дочекались?
Ділюсь із вами!
Гарного усім передсвяткового настрою і позитиву!