Мій майже десятирічний синочок ще й досі вірить у існування Святого Миколая, Діда Мороза . Сьогодні ще о третій ночі схопився, перевертав подушки, тішився подарунком і щиро дивувався, як це Святому Миколаю вдається непоміченим приходити
Вранці з чоловіком на кухні з того тішилися, і обговорювали, що хлопець подорослішає, не зглянемось - закінчить школу, піде вчитися…
Так от чомусь майже цілий день про “піде вчитися” думалося… все намагалася визначити рівень своїх амбіцій щодо дитини.
Чи варто жили рвати, але дати дитині отримати вищу освіту?
Чи все ж таки “все профессии важны, все профессии нужны”, і нехай краще буде хорошим слюсарем, токарем чи мулярем, ніж посереднім інженером, лікарем?
Наскільки ви самі задоволені своїми дипломами? Чи не жалкуєте що втритили купу часу нга “вишку”, чи може навпаки - що свого часу не напнулися та не довчилися?
Поговоримо?