Как правильно посеять козлятник на 20 сотках?

ВОПРОС. Как правильно посеять козлятник восточный (галегу) на 20 сотках? Кто уже сеял?
Есть ли смысл загонять ячменную сеялку или для суданки?
Или взять ведро и вручную рассеять, потом грабельками пригорнуть?
Нужно ли притаптывать и главное чем?
Есть 10 кг козлятника, сеять вместе с ячменём или по-очереди: сначала глубже ячмень, а сверху - галегу?
Понимаете…хочу чтобы взошёл :slight_smile: В прошлом году посеяла луго-пастбищную смесь с ячменём, но она не взошла…

Не сажал, но вот видео.
Правда все в ручную, но очень много информации.

6 лайков

Ребята, спасибо! Я сначала тоже хотела брать эти бактерии, ризоторфин или подобные инокуляты. Но почему-то вижу только в 2 кг упаковках, от 300 гривен. А мне нужно меньше 200 грамм. Может знаете более доступную замену, подходящую для бобовых?

Я тоже хочу в этом году посеять козлятник…посмотрим что получится.

Леон, почему вы отозвали сообщение? Очень важное. Во всех рекомендациях интернета толдычится одно и тоже, бактерии! Пырей - смертельный враг! Сеять вучную, так как присыпать всего 1,5 см. рассчитать, чтоб 350 грамм на сотку ушло, не больше, не меньше, чтоб 45 см междурядья Я уже начинаю думать что зря затеяла это, что кроме дёргающегося глаза ничего нового на огороде не появится! :grin: Но люди, у которых я купила семена, сказали что бактерии необязательно… странно всё это…но размышляя о бактериях, вот что подумала…эти микробы подходят всем бобовым, а у меня есть 17 соток, где был горох в прошлом году… так и стоят непаханные. Может этот участок за-агешить и там посеять козлятник, как считаете? Там наверное уже есть эти бактерии? И нужно ли перед посевом гербицидом бить сорняк? Если да, то что посоветуете на 17-20 соток?

1 лайк

Оля, он такой мелкий, как люцена, надо на карачках ползать и солить поле :grin:

И ещё меня осенила гениальная мысль, можно наверное взять земли с горохового поля и смешать с семенами козлятника, как думаете?

Даша, я читала что бактерии других бобовых ему не подходят :unamused:, в том то и загвоздка.
Я искала семена у нас на рынке и не нашла заказала через интернет… Решила не рисковать особо и посеять немножечко возле дома под присмотром, а на поле под покров овса с викой посею эспарцет.

2 лайка

да ну…может идея с землёй гороха не такая уж и правильная, но эти бактерии, опять же в нете есть в описании препарата Ризоторфин: инокулят для всех бобовых. Ультрастим (Ризоторфин) - инокулянт для бобовых на основе клубеньковых бактерий

Не знаю, сама пока собираю информацию…дело в том что Ризоторфин может подходить всем бобовым но почему-то делают акцент на том что в корнях других бобовых нет каких-то бактерий которые характерны именно для козлятника и в наших грунтах их нет так как козлятник у нас не распространённая культура.

В тоже время выше в теме писали что и без обработки взошли семена при достаточном количестве влаги…может не так уж и нужен ризоторфин…другие бобовые ведь всходят вообще без инокулянта, хотя и им он рекомендован:wink:

Я думаю что если сеять с овсом то овёс я бы отдельно грабельками заделала, а потом посеяла-бы козлятник и прошлась бы тяжёленьким чем-то что-бы прикатковать для задержки влаги и лучшего прорастания.

И сеять надо уже сейчас иначе почва пересохнет.

1 лайк

Вот еще немного инфы, может пригодится!?
По России, все толково описано, надо подкорректировать сроки и все. Более полной статьи пока не встретил.

technology_kozljatnik.pdf (260,9 КБ)

В сборнике стр 15. как раз описаны бульбочки на корнях.

visnik_stepu_2006.pdf (1,8 МБ)

2 лайка

И короткая статья.

http://www.auv.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=91:---l-r-------&catid=46:2009-03-29-22-35-33&Itemid=82

1 лайк

Жаль, почему то сборник по второй ссылке выбрасывает меня :neutral_face: а что там про бульбашки? По поводу стратификации, насколько она нужна… Есть семена, котрые всходят только после того, как пройдут кишечник птицы, тогда фермены частично утоньшает оболочку. А где в природе семена трутся? Интересненько мне. И ещё вопрос по ризоторфину - Кто будет себе брать, может разделим 2 кг на 2-3 чел? Не хочется впустую 1700 г покупать и выбрасывать 350 гривен, упаковки по 2 кг

Оля, я уже звонила по нескольким объявлениям и оказалось, что препарат продают в больших объёмах, это раз, про препарата именно для козлятника - вообще не слышали, вот для сои - в ассортименте. Может вам удастся что-то узнать? Я сегодня попробую посеять с междурядьями в 50 см и всё. без всякой скарификации и бактеризации.

1 лайк

УДК633.31:631.8
В.П. РЕЗНІЧЕНКО, аспірант,
В.В. САВРАНЧУК, кандидат с.-г. наук,
С.Т. АНДРОЩУК, старший науковий співробітник,
В.Т. МАТКЕВИЧ, доктор с.-г. наук, професор, академік МАБЖ
Кіровоградський національний технічний університет
Кіровоградський інститут АПВ УААН

УМОВИ ЖИВЛЕННЯ І РОЗВИТОК БУЛЬБОЧОК НА КОРЕНЯХ КОЗЛЯТНИКА СХІДНОГО І ЛЮЦЕРНИ ПОСІВНОЇ
Козлятник східний, як і люцерна посівна та інші бобові трави, здатний синтезувати азот з повітря, задовольняти себе у його потребі, збагачувати на нього у певній мірі ґрунт, поліпшувати якість своєї надземної маси. До того ж, на відміну від ряду інших культур,
козлятник східний для формування врожаю використовує значно більше елементів живлення, причому в різні періоди вегетації неоднаково[1, 2].
Крім того, козлятник східний відіграє важливу роль у покращенні балансу азоту в землеробстві. За сприятливих умов він у симбіозі з бульбочковими бактеріями здатний фіксувати140-180 кг/га і більше біологічного азоту з атмосфери, що становить45-55% його
потреби у цьому елементі. При цьому з поживними та кореневими рештками у ґрунт надходить 50-75 кг/га симбіотичного фіксованого азоту повітря. Це дає можливість зменшити обсяги використання азотних добрив як під посів козлятника східного, так і наступної культури, що знижує собівартість продукції та енергоємність виробництва[3, 4]. Всі ці питання, особливо в період переходу до ринкових відносин, вимагають досліджень, пов‘язаних з екологією,
ресурсозбереженням, та економікою ведення землеробства, в тому числі і впровадження у
виробництво нових культур– козлятника східного– високобілкової культури родини бобових з тривалим періодом продуктивного довголіття та господарського використання.
За даними П.П. Вавілова, Х.А. Райга[5], а також Т.М. Ніканорової[6] високі врожаї козлятника східного забирають з ґрунту значно більше поживних речовин, ніж зернові культури. Так, на утворення100 ц/га сухої речовини козлятник східний виносить з ґрунту:- азоту300, фосфору50, калію219 кг, а озима пшениця при врожайності зерна50 ц/ га і соломи60 ц/га– відповідно175, 60, 100 кг. Козлятник східний дуже чутливий на внесення добрив, хоч і сам значно підвищує родючість ґрунту, збагачує його, зокрема азотом, який фіксують з повітря бульбочкові бактерії.
Більшість авторів, які вивчали особливості азотного живлення козлятника, дійшли до висновку, що в рік його сівби потрібно вносити азот, як стартове добриво для росту і розвитку рослин до утворення бульбочок на коренях рослин[7].
Ряд авторів схильні до думки, що азотні добрива під козлятник не доцільні, оскільки це пов’язано з пригніченням симбіотичної діяльності бульбочкових бактерій[8].
Для встановлення істини нами в лабораторії кормовиробництва інституту агропромислового виробництва були проведені дослідження.
Ґрунт чорнозем звичайний середньогумусний важкосуглинковий глибокий. В орному шарі0-20 см вміст гумусу складає6,0-6,8%, рухомого фосфору6,0-7,5 мг на100 ґрунту та
обмінного калію– 10,5-13,0 мг, рН-6,8-7,1.
Погодні умови за роки проведення досліджень характеризувались не стійким зволоженням.
У період вегетації рослин спостерігалися тривалі посухи з температурою повітря за30-32 0С, часткові суховії. Кількість опадів за рік різнилася і складала в2003р– 414,5 мм, в2004р–
727 та в2005р– 584 мм; за вегетаційний період опадів було відповідно170, 450 та290 мм при середньобаготорічній сумі– 292 мм. У досліді висівали сорт козлятника східного Кавказький
бранець. Основний і передпосівний обробіток та догляд за посівами– аналогічні як і для
традиційної культури люцерни посівної.
Під козлятник східний вносили фосфорно-калійні добрива в дозах Р 60К60 з додаванням до нихN60 таN120 азотних.
Наші спостереження за ростом і розвитком рослин козлятника східного показують, що внесені мінеральні добрива позитивно впливають на утворення бульбочок на коренях рослин.
Так, при вирощувані козлятника східного у фазу цвітіння кількість бульбочок була 297,1 шт./рослину, що більше від контролю на106,0 шт. та на35,7 шт. від ділянок з внесенням Р 60К60. При внесеніN120 Р 60К60 кількість бульбочок була у цю фазу меншою від варіанту з внесеннямN60 Р 60К60 на5,8 шт. та більшою від фосфорно калійного фону на29,9 та від контролю на100,2 штук.
Мінеральні добрива також суттєво впливали на масу бульбочок. Так, найбільша їх маса формувалася в фазу цвітіння рослин козлятника східного. На ділянках із застосуванням
фосфорно-калійних добрив загальна маса бульбочок складала6815 мг на рослину і активних–
6642. При додаванні до Р
60К60 рівноважну норму азотних добрив загальна маса бульбочок
підвищувалася і була7643 мг/рослину та активних- 7379 мг, від підвищення норми азоту до 120 кг/га збільшувало загальну масу бульбочок до7561 мг на рослину і активних– до7367 мг.
Аналогічна залежність простежується з формуванням бульбочок і при вирощувані люцерни посівної.
Таким чином, максимальна кількість бульбочок у козлятника східного– 297,1 шт., із них активних284 та у люцерни посівної 72,3 та 63,2 шт., утворювалось при вирощуванні
досліджуваних культур, де застосовувались мінеральні добриваN60
Р 60К60 при настанні фази цвітіння, що відповідно на106 та9,3 шт. більше при порівнянні з контрольними ділянками.
Із вступом рослин козлятника східного та люцерни посівної у фазу плодоутворення кількість бульбочок різко знижувалась по відношенню до контрольних ділянок від3 до4 разів
по люцерні посівній та від2,8 до2,9 рази по козлятнику східному. Теж стосується і варіантів з добривами.
Так чином, максимальна кількість бульбочок на коренях козлятника східного та люцерни посівної формувалась на ділянках із внесенням мінеральних добрив в дозахN60 Р 60К60.
На цих ділянках в ґрунті накопичувалось найбільша кількість поживних речовин і на один кілограм азоту одержано8,53 кг зеленої та1,75 кг сухої маси; при внесеніN120– відповідно4,43 та 0,9 кг, що менше відN60– на4,1 та0,85 кг/га.

2 лайка

о, это больше похоже на правду, фосфорно-калийные удобрения это как то реалистичней. Ну, с Богом! :slight_smile:

Оля, ну, сегодня мы посеяли первую сотку, завтра подолжимс… трымайте видео :slight_smile:
Сею сею посеваю``

5 лайков

Ну что же, Даша, с почином вас!:relaxed:
Видео - супер, позитивненько так. с настроением:grin:.
Земля влажная - то что надо! Будете у нас первопроходцем по козлятнику)).

Спасибо! Бум стараться! :heart_eyes:

1 лайк

У нас трактор берет 40 грн. за сотку. Может и нам что-то таким образом посеять??? )

1 лайк