Час - це, як справжній скарб. Ми завжди стараємося все встигнути, щоб не втратити жодної дорогоцінної хвилини. І сьогодні я взяла інтерв’ю у людини, яка дійсно вміє розподіляти правильно свій час, щоб ніхто з її оточення не був обділений її увагою. Наташа Мар’янченко @Nata78Хозяйство"Веселка" впершу чергу це мама, дружина і гарна господиня, яка створює не тільки домашній затишок, а й тримає немаленьке Господарство, варе сири та має офіційну роботу.
1. Отже, скажіть, Наталю, Ви ж народилися не на Полтавщині з чим пов‘язаний Ваш переїзд на Полтавщину?
- Так, я народилася і виросла в Кривому Розі. Мої батьки завжди планували переїзд в більш екологічно чисте місто. Тільки вийшли на пенсію, залишили нам свою квартиру, а самі переїхала на Полтавщину в невелике містечко. Приїхавши до них в гості ми з чоловіком закохалися в краєвиди Полтавщини. Мальовнича природа, кругом хвойні ліси, річка, чисте повітря, це все зачаровувало. Після цієї поїздки ми виставили квартиру на продаж і стали мріяти про переїзд.
Через рік наша мрія збулася і в мене з’вився хоч і невеликий, але свій будинок. Потроху обживалися, побудували сарай й завели своє господарство, першим мешканцем в новому сараї була звичайно коза, а потім вже інша живність.
2. Що підштовхнуло Вас купити першу козу? - Перша коза була ще в Кривому Розі, так, як сім’я наша алергики нам порадили пити козяче молоко, яке нам сподобалося, а кіз любила ще з дитинства, козу тримала моя бабуся, а я часто їздила до неї в гості.
Після народження першого сина, щоб не купувати йому молоко сумнівної якості вирішила краще купити козу.
3. Ви пам‘ятаєте, як звали Вашу першу козу, чим вона вам подобалася і якої породи вона була? - Першу козу звали Дана. В козах тоді мало, що розуміла і купила першу, яку знайшла. Це була безпородна, але дуже спокійна коза. З цієї кози і почався мій шлях козовода.
4. Чому вирішили розводити саме породистих кіз? - Хотілося мати гарних кіз зі стабільним результатом, а з безпородними цього важко досягти. В цей час з’явився інтернет і форуми, де я й знайшла свою козу. І вже найближчийм часом я поїхала в Запоріжжя і привезла півторамісячне козеня - зааненку Ромашку. Вона мене не розчарувала і ще більше переконала в доцільності розводити саме породистих кіз.
5. Яка порода кіз вам найбільше імпонує? - Англо-нубійська порода. Підшукуючи Ромашкі подружку побачила в інтернеті кози цієї породи - це була любов з першого погляду. І я купила козу 50% нубієчку Зоряну.
6. Чим вам подобається англо-нубійська порода? - Як я вже казала - це була любов з першого погляду, їхня краса, грація, характер, не залишили мене байдужою, а з появою молока я зрозуміла, що не помилилась у виборі породи, молоко дуже смачне. Раніше скільки тримали кіз, ми тільки пили молоко і більш нічого з нього не робили, так як наприклад в сирові з козинного молока я відчуваю присмак “кози”. В продукції з молока нубійських кіз я цього присмаку не відчуваю.
7. Ви варите сири, Ви десь навчалися чи Ви самоучка? - Спочатку була самоучкою варила прості сири такі, як творог, бринза, шоколадні сирки, сир с пліснявою для мене здавався чимось занадто складним, а чоловік полюбляє такі сири. Вже після курсів сироваріння зварила свій перший Брі та Камамбер.
8. Які сири полюбляє ваша родина із тих, що Ви варите? - В нашій сім‘ї у кожного свої вподобання, але всі без виключення люблять десертні сирки, завжи роблю їх с запасом. Вони в мене ще, як реклама продукції з козинячого молока. Пригощаю гостей, пробують, смакують, а потім не вірять що з козинного молока може бути не вонючий сир.
9. Що рідні думають щодо вашого захоплення, і чи допомагають вам по господарству? - Рідні вже звикли до мого захоплення і відносяться з розумінням так, як коз тримаємо вже 20 років. А на рахунок допомоги, то я більше працюю з ними сама, бо мені це подобається, але якщо потрібно, то я завжди можу на них розраховувати.
10. Тримаючи не маленьке господарство і працюючи на офіційній роботі чи не відчувають ваші рідні обділеними вашою увагою? - Уваги всим вистачає, кожну вільну хвилину я намагаюсь приділити рідним. Діти вже великі в них свої інтереси, а з чоловіком разом працюємо на городі, їздимо косити траву от і спілкуємося та милуємося краєвидами нашого села.
11. Кози - це ваше захоплення чи, щось більше, що плануєте в подальшому? - Кози на даний час - це хобі і дуже дороге. Так, як збуту продукції у великій кількості немає, а корма, ветеринарні послуги та і самі козенята дорогі в закупці. На майбутнє хочу тримати чистокровних 100% англо-нубійських кіз. Зараз у мене процентні нубійки та 100% нубийський козел. А ще чоловік допоміг здійснити мою мрію і подарував мені на День народження дві 100% козочки нубієчки на яких у мене великі сподівання.
12. Щоб ви порадили тим людям, які хочуть розпочати займатися козоводством? - Щоб дуже ретельно підходили до покупки самої тварини, не вірили на слово, а їхали в господарство і вже на місці роздивлялися тварину і її батьків. А насамперед, вивчити теорію, що собою являє коза та, як за нею доглядати.
Наталю, я дуже вдячна Вам за інтерв`ю і бажаю, щоб ваші мрії та плани збулися.