Починалось все з того, що нашим маленьким дітям було потрібно молоко: свіже, якісне, тепле, бажано тільки що подоєне. Магазине молоко в поліетиленовому пакеті ніяк не підходило - воно було не завжди свіжим, водянистим, знежиренним. По смаку мало нагадувало молоко. На базарі в бабусі під замовлення молоко було кращим, за смаком молока, жирне, але не завжди свіжим. А ще від нього іноді дерло в горлі, бо як кажуть самі бабусі, в молоко можуть добавляти все: від соди, щоб не так швидко скисало, до жаб. А ще казали, що з порошкового молока швидко і дешево могли приготовити молоко на продаж.
Ще ми купляли молоко з-під корови, але й тут виникли проблеми: по-перше чималі фінанси, тому що ціна роздрібна, по-друге - чистота молока сумнівна, ну і незручність доставки.
І ми вирішили купити КОЗУ! 
В результаті купили дві кози ! Першу звали Мар"яна, другу - Катя. Перша була гарна альпійка, безрога, гладкошерстна, світло-чорної масті, з буквою “Х” на лобі. Друга коза - комола, довгошерстна, сірої масті, зате давала більше молока 4 л, тоді як Мар"яна 3 л.
Тут і почалося наше козоводство. Почали вивчати все з нуля, бо ми горожани, а переїхали в село. Мені довелося вивчити ази ветеринарії, навчатись доїти кіз, доглядати за ними, пасти. Хоча спочатку и тільки припинали. Навіть ошийники для кіз треба були спеціальні. Що ми тільки не перепробували: від мотузочки, поясного ремінця, до брезентового ошийники для собак. Виявилося, що найкраще і практичніше - двійний брезентовий ошийник зеленого кольору, прошитий нитками з застібками по розміру шиї кози. Плюс треба були воротки, щоб ланцюг не закручувався. І обов"язково альпіністський карабін, щоб було зручніше чіпляти козу до ланцюга зі шкворнем на пасовищі. Але брезентові ошийники почали з часом розтріскуватись, а язичок застібки розпорював його посередині і приходилось його викидати та купляти новий. Новий зараз коштує 55 грн, а якщо 10 кіз, то це вже 550 грн. тільки ошийники+воротки+карабіни. І тут на допомогу нам прийшли залишки швейного виробництва шкіряних курток. Ошийник з натуральної м"якої шкіри виявився самим найкращим, зручним, практичним і довговічним.
Почавши тримати кіз виявилося, що молока без козенят не буває. Але що з ними робити, як доглядати - ось питання, які виникають у козовода-початківця. Козенята це особлива тема. Коли коза народжує є велике переживання, особливо за козу, щоб все пройшло успішно. Раніше, коли коза народжувала, ми залишали козенят, щоб вона їх облизала. Тим часом готували місце для козенят, в основному дерев"яний ящик, застелений сухою соломою. Зверху над козенятами прикріпляли червону лампу, ІКЗК-250. При цьому бажано, щоб світильник був з керамічним патроном для витримки великої теплової потужності (нажаль, карболітові чорні фенопластові патрони горять при такій потужності і виділяють їдкий запах). Коли коза облизала козенят, ми обтирали їх сухою ганчіркою. Козенят, які пососали мамку, забирали в ящик. Тепер думаємо над тим, як ростити козенят під мамкою.
Починали ми з двох кіз, а тепер маємо п"ять кіз, з яких три дійні, і два цапа (100% альпієць і 87,5% зааненець від @Mila_koza). Тепер чекаємо поповнення в березні 
Анатолий! Рада видеть вас на форуме! С новосельем! Тепла и уюта вашему домику!
Ну показывайте парней! Очень интересно какими стали.
С новосельем 
Добра и процветания 
Гарні молодці, зводили поки тільки з зааненцем Альфом, він більший і трохи пресує альпійця. Зате Альпік спокійніший, покластий. Фото треба робити.
Ну у Альфа мама тётя лошадь )) так брат Ее называл и папа Добрыня ). Мама Самара на сегодня вес 85 кг… папа побольше ) Дед Динар ) там тоже парень ого ) да и зааненцы они более активные чем альпийцы, Альпы они интелегенция )
Анатолий, с новосельем, с открытием виртуального домика. Мира, добра и уюта вашему дому. Добро пожаловать в нашу дружную семью. Показывайте своих животных,заходите в гости.
Так і є. Альпік відстоює себе, але він не такий настирний, як Альф. У зааненця ріг добряче відріс, хоч він і тупий, але щось з ним треба робити.
Приветствую в нашем уютном сообществе! С открытием своей странички!
Рассказывайте, показывайте.
Катерина Ветерин нам струной удаляла отросший осколок рога под наркозом. У неё на странице есть и наш козел, и другие .
Після року думали резинки начепити. Струною самі наврядче нормально зробим.
Ось я із своїм першим козликом від Каті і місцевого козла. Назвали Бодью, хоча він був дуже спокійний і ніколи не бодався 
Ми з ним пару років зводили своїх козочок. Одна з них у нас досі живе, копія Каті, хоча характер мамки взяла, Мар’яни.
А ось і сама Катя, на ній і я і жінка вчились доїти. Купляли за п"ятим окотом і в нас жила з 14 по 18 рік.
Це наша Мар’яна, діти її найбільше любили і молоко давала смачне, без запаха, хоч і не дуже жирне. З гарним апетитом, але вим’я неправильно прикріплене, тому коли бігла, то воно в неї позаду болталося і все боявся, якби собі чого з ним не зробила. Сьогоднішніх мешканців нашого козиного кРаю треба буде ще фоткати.
С новосельем. Где Вы проживаете?
Полтавська обл, Миргородський район
Рада бачити тут земляків. А то все Київщина, Житомирщина, трошки Чернігівчани підтяглися, тільки з Полтавщини мало козоводів тут, або якщо є то не дуже активні.
З новосіллям у нас на форумі. 
Наше господарство знаходиться під Полтавою. Заходьте у гості Господарство "Щасливі кози" /"HAPPY GOATS"
Вітаю!!! З новосіллям вас!!!
Дякую, дуже добре, що є тут люди з Полтавщини. Біля нас самих багато хто тримає кіз, але так щоб вгублятись в форуми, то таке не цікавить.
Дякую за привітання! Приємно!
Вітаю з відкриттям сторіночки . А я то думаю хто тут мої ексклюзивні одинички на форумі і собі взяв, а це земляки.
А я з Лохвицького району.
Приветствую на форуме! А где сейчас Катька с Марьяной?
Дуже радий, що завітали на сторіночку! Земляки це чудово! 