Ми вирушаємо в дорогу,десь в вашу сторону,страшно кидати все і залишатися також.Якби не дитина і мама то не рипались би.В кожного своя думка,сестра в Данії має власний будинок,цілий ранок мене переконували що треба їхати до них,чоловік залишається обороняти країну.Дитина ридає хоче в Данію до сестер,мені важко залишати чоловіка і мою рідну країну.Боже допоможи нам.
Бережи Вас Бог! Щасливої дороги
Юлечко, у вас є куди їхати?
Данія звичайно заманливо, але цікаво, як зараз вибратись через границю?..
Є родичі родичів біля Сваляви можливо туди,виїжаємо а куди ще не знаємо.
Нехай Бог допомагає!
Дякую,люблю вас мої рідні козоводи.
Юличка, в добрый путь.
С Богом.
В нашій країні іде війна. День за днем. Боляче. І серце рветься на частини від усього цього жаху…
Але не дивлячись ні на що, маленькими промінчиками радості, у цей світ приходить нове життя. І коли ти береш на ручки котрогось із них на мить стає трошки легше.
В ці дні у нас додалось +11 козодіток! (Три трійні і одна двійня) Значить, як хоч трошки малюки підростуть до дорослого харчування, буде козяче молоко і козячий сир для потребуючих людей, дітей які приїхали сюди, в наше село. Бо у нас, дякувати Богу і нашому ЗСУ - наразі тихо…
Любі мої, найрідніші друзі! Всі, хто перебуває чи воює у найгарячішиш точках і ті хто працює в тилу для перемоги, і всі хто поїхав з України за кордон, рятуючи дітей від цих жахіть - Люблю вас усіх, обіймаю!
Тримаймося! Ми на своїй землі, з нами Бог!
Перемога за нами!
Все буде Україна!
В этом году у многих по 2 или 3 козлят рождаются.
Бог что- то знает.
Держимся. Эммоционально -очень переломный период.
У многих психозы, страх и отчаяние.
Жалко, нет запасов спиртного. Снять затяжной стресс .
Таня саме страшне панічна атака , в грудях як камінь і важко дихать.
Я для сеье вирішилв убрать із спілкування тих хто нашої біди України не розуміють і не хочуть чуть вони ще загіпнотизовані брехнею.
Україна в груді заліза руїн рашистів нелюдів.